Малиновський Антон Станіславович. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення : Дис... д-ра наук: 08.00.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Малиновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення. Монографія.
На здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03. – економіка та управління національним господарством. – ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2007.
Викладені результати багаторічних досліджень щодо вирішення проблем, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС стосовно аграрного сектора, лісового господарства та сільського соціуму Поліського регіону. Поглиблено сутність економічної категорії системного відродження сільських територій в умовах екозабруднення; розроблено структурно-логічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Охарактеризовано постчорнобильський екологічний стан с.-г. угідь і рівні забруднення продукції. Показана ефективність радіаційного захисту і процесів переселення громадян; проаналізовано використання виробничого потенціалу і трудових ресурсів, тенденції змін демографічної ситуації та проблем зайнятості населення. Науково обґрунтовано можливості відродження сільських територій, наведені перспективи та можливості відродження і розвитку провідних галузей рослинництва, тваринництва, лісівництва, а також ефективність контртехногенних заходів, розвитку сучасних організаційно-правових формувань і використання фіскальної політики. Розроблено стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.
За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, в країні в цілому та найбільш постраждалому регіоні проведено значну політичну, економічну, соціальну, організаційну та іншу роботу щодо подолання її наслідків, розроблення і здійснення відповідних заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Взяте в сукупності, все це привело країну на новий, сутнісно та організаційно вищий рівень відповідної роботи на засадах системного відродження радіоактивно забруднених територій.
1. Категорія «відродження» віддзеркалює всебічно обґрунтований, цілеспрямований і ефективно втілюваний у практику процес, який здійснюють люди (спільнота, державна влада) в інтересах виведення країни, її окремих галузей і регіонів на якісно вищий рівень довгострокового економічного розвитку. Зміст категорії системне відродження територій, забруднених в результаті Чорнобильської техногенної катастрофи, висвітлюється як поетапна, цілеспрямована взаємодія достатньо узгоджених у всіх без винятку відношеннях сукупності необхідних організаційних, соціальних, економічних, правових та інших чинників, підпорядкованих інтересам подолання наслідків екологічних забруднень згідно з відповідними стратегічними загальнодержавними, регіональними і місцевими планами, програмами і завданнями, які здійснюють відповідні інститути влади та інституція самоврядного управління.
2. Найважливіше місце в системі методології відродження забруднених Чорнобильською трагедією регіонів посідає послідовне надання відроджувальним процесам чіткої соціальної спрямованості. Ключовим з погляду методології є висновок про необхідність розгляду соціальних аспектів відродження забруднених Чорнобильською катастрофою регіонів в якості однієї з найважливіших підсистем більш загальної відроджувальної системи. У відродженні виробництва на територіях посиленого екологічного навантаження слід застосовувати заходи „подвійного призначення”, які б робили можливим не лише ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених земельних ділянках, а й нарощували соціальне облаштування сільських поселень для створення привабливих умов і залучення для роботи на селі працівників інтелігентно-інтелектуальної сфери.
3. На основі синергетичного підходу до аналізу поведінки соціально-економічних ринкових систем запропоновано концептуальну конструкцію ієрархії і регуляторів гомеостатичності системи регіонального відродження сільських територій з відповідним набором інституціональних детермінантів її (системи) економічної поведінки. Регуляторами гомеостатичності системи в найвищій ієрархії є механізми пріоритету аграрного сектора в національній економіці, яку здійснює інституція державного впливу. На рівні системи регіонального відродження – взагалі та досліджуваного регіону зокрема, а також в низовій ієрархії підсистем локального (місцевого) і мікрорівневого відродження, як регулятори гомеостатичності використовуються механізми управління інноваційним розвитком, зовнішньоекономічною діяльністю, корпоративного управління, еколого-виробничої рівноваги, організації виробництва, самоврядного управління.
4. Основною конструктивною тезою в побудові структурно-логічної моделі системного відродження виробничого та соціального середовища в регіоні радіаційного забруднення є еквівалентність вартості виробленого регіонального (територіального) продукту і вартості середовища проживання: соціально-побутової, медичної, культурно-освітньої сфер життя. Така модель відображає динамічну рівновагу виробленого певною територією валового доходу та сумами видатків споживання (виробничого і соціального), валових інвестицій, трансфертів населенню, екологічних трансфертів та позитивних результатів зовнішньоекономічної діяльності.
5. За період, що минув після Чорнобильської катастрофи, невирішеною остаточно залишилась державна проблема переселення громадян, які і донині перебувають на забруднених територіях. Якраз тому перше стратегічне рішення стосується локального (місцевого) переселення і переміщення виробництва на території в межах адміністративних районів, зокрема райцентрів, що забезпечить збереження родинних зв’язків, здолання ностальгічних мотивів. При цьому має бути збережений їх пільговий статус, тобто переведення до третьої зони забруднення із збереженням всіх пільг жителям другої зони. Такий захід дасть можливість узаконити капіталовкладення в районні центри чи в центральні садиби економічно спроможних господарств, покращити життєдіяльність населення, його соціальний захист.
6. Дослідження дають підстави стверджувати необхідність подальшої екологізації умов нешкідливої життєдіяльності людей на територіях радіаційного забруднення, особливо в міграційному ланцюгу радіонуклідів «ґрунт-рослина-тварина» через небезпеку споживання людиною забрудненої продукції навіть малими дозами, що надходять цим же ланцюгом. У зв’язку з цим початковий етап відродження забруднених територій з точки зору еколого-економічного значення і зниження рівнів забруднення належить докорінному поліпшенню луків і пасовищ, що дасть змогу отримувати екологічно чисту продукцію рослинництва і тваринництва, використовуючи 5-7-річну післядію вапнякових меліорантів. Здійснення такого заходу викликає цілу низку мультиплікаційних ефектів: зниження кислотності ґрунтів, появу бобових компонентів лучних трав, покращення кормової бази, розвиток провідних галузей рослинництва і тваринництва..
7. Чорнобильська катастрофа стала одним із факторів втрати і досі непоновленого трудового, ресурсного та демографічного потенціалу. Соціологічні дослідження засвідчили, що з точки зору відтворювальних процесів виробництва, гальмування депопуляції, відродження позитивної демографії є раціональне використання виробничого потенціалу, застосування інтенсивних технологій в галузях рослинництва й тваринництва, усього комплексу досягнень науково-технічного прогресу, активного інвестування, соціального облаштування структури та інфраструктури територій, забезпечення розвитку трудового та кадрового потенціалів, подолання деградації людського капіталу.
8. В низовій ієрархії системи відродження сільських територій центральне місце належить сільській громаді, що поступово перетворюється у визначальний соціальний осередок сіл і селищ (на прикладах Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області). Завдяки консолідації зусиль органів самоврядування, керівників і спеціалістів виробничих структур та закладів, установ і організацій, а також активної державної підтримки, сільській громаді вдалося зберегти і забезпечити функціонування створеної соціально-культурної, побутової та виробничої сфер на своїй території. Їх потенціал поступово нарощується. Це в свою чергу означає, що кінцевий результат функціонування агропродовольчого сектора економіки значною мірою залежить від того, як спрацює в цьому відношенні кожна сільська територія.
9. Системоутворюючими факторами відродження сільських територій стають промислові центри. Монографічними дослідженнями на прикладі міського соціуму (м. Коростень Житомирської обл.) встановлено, що ланцюги діяльності міської громади еластично диверсифікуються у координацію розвитку прилеглих до нього сільських територій. Зокрема, координація дій міського та сільського соціумів, які поширюють горизонт впливу на розвиток сільських територій, можуть бути аргументом концепції сталого розвитку міста та навколишніх сіл. Особливість такого впливу – адресність щодо окремих людей і людських спільнот, спонсорство, сприяння створенню спільних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, малих підприємств з дороблення та реалізації продукції.
10. В галузевому відродженні виробництва, наповненні валового доходу та продуктивної зайнятості населення чільне місце належить інтенсифікації розвитку провідних галузей рослинництва: льонарства, картоплярства, хмелярства, насінництва багаторічних трав. В тваринництві на особливу увагу заслуговує розведення худоби м’ясного напрямку, зокрема поліської і волинської м’ясних порід, та стабілізація молочної галузі, а також розвиток гусівництва.
11. Для покращання лісогосподарювання та екологічної ситуації, включення галузі лісу в регіональний економічний обіг, необхідно переходити до реалізації комплексу активних лісогосподарських заходів з урахуванням темпів природних процесів самоочищення лісових екосистем від радіонуклідів. Організаційною основою заходів з реабілітації лісів є обґрунтований план переводу лісових масивів з обмеженим режимом господарювання до більш високого рівня лісокористування з постійним контролем режиму ведення лісового господарств, заготівлі і переробки побічної продукції. Організаційного рішення потребують упорядкування лісових масивів колишніх колгоспів і радгоспів, зокрема через створення обласних об’єднань (на зразок «Житомироблагролісу»), оскільки вони залишаються поза увагою держави. Виходячи з реального стану лісів і сучасної діяльності таких підприємств, необхідною є їх державна підтримка.
12. Серед організаційно-правових форм господарювання в регіоні найбільшого розповсюдження набули товариства з обмеженою відповідальністю. Питома вага приватних (приватно-орендних) підприємств за кількістю займає друге місце. Волинська та Рівненська області переважно використовують форму сільськогосподарських кооперативів. Спостерігається тенденція до збільшення кількості господарств фермерського типу. Але загальний висновок стосується ефективності функціонування агроформувань будь-якого типу в залежності від рівня застосування господарського менеджменту з врахуванням комплексу економічних, організаційних та екологічних чинників та безумовної підтримки держави..
13. Ефективність функціонування внутрішнього середовища соціуму, регламентованих та нерегламентованих утворень в регіональній, локальній чи мікрорівневій ієрархії першочергово залежить від фінансового забезпечення і потребує докорінної перебудови фіскальної політики, оскільки в забрудненому регіоні активно здійснюється розробка та використання надр, фінансові результати якого не є надбанням сільських громад. З метою зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування як однієї з найважливіших умов ефективної діяльності територіальних громад та утворених ними самоврядних органів доцільно внести відповідні зміни до Бюджетного Кодексу України, а також прийняти Закон України «Про місцеві податки та збори».
14. Ефективна взаємодія територій регіону радіоактивного забруднення із зовнішнім середовищем, зокрема з зарубіжжям, має перспективу в напрямі формування заходів «зеленої скриньки», тобто створення системи контролю та світових стандартів якості продукції, застосування антидемпінгової стратегії на виробництві хмелесировини, переробці деревини, в етнотуристичній діяльності та використанні рекреаційних ресурсів, заснування світових центрів досліджень реабілітації забруднених територій. Економічно доцільним і апробованим напрямом зовнішньоекономічної діяльності регіону є залучення іноземного капіталу в розробку біомінерального потенціалу Полісся та поновлення статусу режиму пільгового інвестування.
15. Структура та динаміка кадрового потенціалу регіону радіоактивного забруднення свідчать про наявність тенденції до суттєвого погіршення його якісного і кількісного складу. Зросла плинність кадрів, знизилась питома вага дипломованих спеціалістів, вкрай загострилась проблема їх закріплення. Для покращання ситуації з кадрово-управлінським забезпеченням конче необхідна національна програма закріплення фахівців-аграріїв з визначенням реальних джерел фінансування з бюджетів різних рівнів, конкретних термінів і відповідальних за виконання тих чи інших заходів. Особливе місце в програмі повинно належати облаштуванню індивідуальних садиб на безповоротній основі кредиту для молодих спеціалістів і керівників. Варто також переглянути деякі положення чинного законодавства, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в частині направлення фахівців у третю зону забруднення та забезпечення умов їх роботи.
Публікації автора:
Монографії, розділи книг
Малиновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення: (Монографія). – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 604 с.
Радіоекологічна оцінка території зони безумовного (обов’язкового) відселення Житомирської області (20 років після аварії на ЧАЕС): (Монографія) / А.С. Малиновський, М.І. Дідух, Л.Д. Романчук та ін. – Житомир: Вид-во „ДАУ”, 2006. – 76 с. (особисто автором здійснено постановку проблеми уточнення радіонуклідного забруднення пустуючих будинків і присадибних будівель, обґрунтовано можливі напрями використання відчужених земель).
Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (сільське та лісове господарство): (Монографія) / П.П. Надточій, А.С. Малиновський, А.О. Можар та ін. – К.: Світ, 2003. – 371 с. (особистий внесок здобувача – передмова, р.2 – 2.1, р.4 – 4.1, р.9 – 9.1, р.10 – 10.3).
Якобчук В.П., Малиновский А.С. Региональная аграрная политика в контексте реформирования аграрного сектора // Региональные аспекты аграрных преобразований: политика, реструктуризация, рыночная адаптация / Под ред. П.Тиллака, В.Зиновчука. – Studies on the Agricultural and Food Sector in Central and Eastern Europe. Vol.17. – Halle, 2003.– С. 17–35. (визначено пріоритети загальнодержавної та регіональної аграрної політики).
Малиновський А.С. Еколого-економічні та соціальні аспекти Чорнобильської катастрофи (на прикладі Житомирської області): (Монографія). – К: ІАЕ, 2001. – 292 с.
Статті у наукових фахових виданнях
Малиновський А.С. Системне відродження забруднених територій: теорія, методологія, інституціоналізм // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 58-65.
Малиновський А.С., Надточій П.П., Дідух М.І. Економічна оцінка відвернутої дози опромінення населення // Вісн. нац. ун-ту водного госп-ва та природокористування. – 2007. – Вип. 1 (37). – С. 38-45. (автором доведено, що при оцінці значення контрзаходів в умовах радіаційного забруднення поряд з використанням критеріїв радіологічної та дозової ефективності важливою є економічна ефективність – грн./людино-Зіверт).
Малиновський А.С. Сільська територія в умовах радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС // Агроінком. – 2006. – № 11-12. – С. 76-80.
Малиновський А. Соціально-економічне середовище регіону радіоактивного забруднення (стратегія відродження) // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 72-80.
Малиновський А.С. Стан та шляхи відродження льонарства // Вісн. аграр. науки. – 2006. – № 9. – С. 73-76.
Малиновський А.С., Вергун М.Г., Дорохова Л.М. Вплив фіскальної політики держави на відродження сільської території // Економіка АПК. – 2006. – № 9. – С. 132-139. (особистий внесок – розробка методичного підходу до обґрунтування впливу фіскальної політики держави на відродження сільських територій, необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України).
Малиновський А.С., Довженко В.А. Соціально-економічна місія фермерства у відродженні радіоактивно забруднених сільських територій // Агроінком. – 2006. – № 5-6. – С. 39-45. (автором проаналізовано питому вагу фермерських господарств у обсягах виробництва сільськогосподарської продукції в Поліському регіоні, обґрунтовано негативну роль наслідків аварії на ЧАЕС для становлення фермерства).
Малиновський А.С. Відродження кадрового потенціалу в контексті аграрної освіти (регіон радіоактивного забруднення) // Економіка АПК. – 2006. – № 11. – С. 107-112.
Малиновський А.С. Економічна ефективність функціонування лісоагроформувань та реабілітація радіоактивно забруднених лісових угідь // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. – 2006. – № 2. – С. 122-128.
Малиновський А.С. Економічні основи стабілізації та розвитку галузі хмелярства на Україні // Аграрна наука і освіта. – Т. 7. – 2006. – № 5-6. – С. 129-136.
Малиновський А.С. Ефективність ведення гусівництва в умовах радіоактивного забруднення поліських районів Житомирщини // Економіка АПК. – 2006. – № 3. – С. 19-22.
Малиновський А.С. Економічна ефективність вирощування насінників багаторічних трав // Вісн. аграр. науки. – 2006. – № 10. – С. 79-80.
Малиновський А.С. Економічна ефективність вирощування насіння злакових і бобових багаторічних трав в умовах радіоактивного забруднення // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. – 2006. – № 1. – С. 139-142.
Малиновський А.С., Павловська Л.Д. Проблеми соціально-економічної адаптації населення радіаційно забруднених територій // Економіка АПК. – 2006. – № 6. – С. 132-140. (автором розроблено методику дослідження, організаційно забезпечено його проведення, обґрунтовано висновки).
Малиновський А.С., Романчук Л.Д. Радіологічна оцінка джерел надходження радіонуклідів в організм людей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області // Вісн. нац. ун-ту водного господарства та природокористування. – Рівне, 2006. – Вип. 3. – С. 3-9. (дисертантом розроблено методику дослідження, його завдання і напрями, визначено питому вагу продукції лісового походження у внутрішньому опроміненні жителів).
Малиновський А.С., Швець Т.В. Роль сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у соціально-економічному відродженні сільських радіоактивно забруднених територій // Продуктивність агропромислового виробництва: Наук.-практ. зб. – 2006. – № 4. – С. 124-129. (внесок автора – обґрунтована специфічність розвитку обслуговуючих кооперативів в умовах посиленого екологічного навантаження).
Малиновський А.С. Актуальні проблеми забруднених радіонуклідами сільських територій Полісся // Вісн. Держ. агроеколог. ун-ту. – 2005. – № 2. – С. 258-260.
Малиновський А.С., Рибальченко С.Л. Ресурси дикоростучих лікарських рослин у зоні Полісся Житомирської області // Вісник НАУ. – 2003. – Вип. 63. – С. 279-285. (автором обґрунтовано необхідність дослідження, уточнена методика його проведення).
Малиновський А.С., Дереча О.А., Дажук М.А. Ефективність систем захисту озимої пшениці з елементами біологізації в умовах радіаційного забруднення // Економіка АПК. – 2001. – № 7. – С. 30-32. (дисертантом обґрунтовано посилення негативної дії пестицидів в умовах радіаційного забруднення, розрахована економічна ефективність обробок посівів озимої пшениці біопрепаратами).
Положенець В.М., Малиновський А.С., Куновський В.І. Деякі технологічні операції щодо організації вирощування картоплі на землях, забруднених радіонуклідами // Вісн. Сумського ДАУ. – 2001. – Вип. 2. – С. 307-308. (внесок автора – вивчення накопичення радіонуклідів у бульбах картоплі і визначено можливості її вирощування при щільності забруднення 137Cs до 555 кБк/м2).
Савченко Ю.І., Малиновський А.С. Аграрному комплексу Полісся – наукове і кадрове забезпечення // Вісн. аграр. науки. – 2001. – № 11. – С. 5-10. (автором відображено діяльність науковців Державного агроекологічного університету як складової діяльності Житомирського Центру наукового забезпечення, а також роль навчального закладу у підготовці кадрів для села).
Малиновський А.С. Еколого-економічний аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення території Житомирщини // Вісн. Держ. агроеколог. акад. України. – 2000. – № 2. – С. 3-5.
Навчальні посібники
Адаптивні системи землеробства: Навч. посіб. / В.П. Гудзь, І.Д. Примак, … А.С. Малиновський та ін.; За ред. В.П. Гудзя. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 336 с. (обгрунтування необхідності і ефективності вапнування кислих ґрунтів Полісся).
Агроекологія: Навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, … А.С. Малиновський та ін. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с. (вступ – концепція безперервної екологічної освіти, р. 14 – 14.1).
Ресурсозберігаючі технології вирощування зернових культур для господарств різної форми власності: Навч. посіб. / О.А. Дереча, А.А. Майстер, ... А.С. Малиновський та ін. – Житомир: Полісся, 2005. – 192 с. (р. 11 – економічна ефективність ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових культур).
Навчальний посібник з тестової перевірки знань спеціалістів сільськогосподарського виробництва / О.А. Дереча, А.С. Малиновський, М.С. Чепіков та ін. – Житомир, 2005. – 116 с. (розроблені тести економічного блоку – 1, 2, 8-15, 49, 55, 58).
Методологія і методика виховання студентів: навч.-метод. посіб. / О.А. Дереча, О.А. Заглада, … А.С. Малиновський та ін.; Держ. агроекол. ун-т. – Житомир: Волинь, 2004. – 172 с. (особистий внесок: розроблено пріоритетні напрями виховання студентів в Державному агроекологічному університеті).
Енергетична оцінка агроекосистем: Навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, А.С. Малиновський, А.Т. Кардашов та ін. – Житомир: Волинь, 2004. – 132 с. (р. 2 – 2.4, систематизовано дослідження вчених щодо запасу енергії в ґрунті).
Екологія та рослинництво: Навч. посібник для ВЗО ІІІ-IV рівнів акредитації з агр. спец.; ДААУ / П.В. Литвак, А.С. Малиновський, М.Ф. Рибак та ін. – Житомир; Полісся, 2001. – 231 с. (автору належить р. 1 і р. 7).
Інші наукові публікації
Малиновський А.С., Павловська Л.Д. Емпіричні оцінки проблем розвитку радіаційно забруднених сільських територій в Україні // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: Доп. Міжнар. симп. (16-18 трав. 2007 р., м. Житомир). – Житомир: ДВНЗ «Держ. агроеколог. ун-т», 2007. – С. 138-145. (обґрунтовано необхідність розвитку соціальної інфраструктури у відродженні сільських територій).
Малиновський А.С. Концептуальні основи відродження життєдіяльності територій радіаційного забруднення // Зб. матеріалів VIII річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів аграрників. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2006. – С. 66-71.
Малиновський А.С. Двадцять років після аварії на ЧАЕС: реалії життя: Доп. на 5-й Міжнар. наук. конф. (18-20 трав. 2006 р. м. Житомир). – Житомир: Вид-во «Держ. агроеколог. ун-т», 2006. – 84 с.
Міграція 137Cs у грунтах і сільськогосподарській продукції після аварії на Чорнобильській АЕС / Ю.І. Савченко, А.С. Малиновський, В.Б. Ковальов та ін. // Опыт преодоления последствий Чернобыльской катастрофы в сельском и лесном хозяйстве – 20 лет спустя после аварии на ЧАЭС / Сб. докл. участников пятой Международной науч. конф. 18-20 мая 2006 г. – Житомир, 2006. – С. 38-52. (опрацьовані та узагальнені результати досліджень щодо радіологічного моніторингу лукопасовищних угідь, сільгосппродукції в забруднених районах).
Malynovsky Anton S. The state and prospects for vital activities in the radiocontaminated areas of Zhitomyr Polissya // Acta Sci. Pol. Oeconomia. – 2006. – № 5(2). – Р. 55-62.
Рекомендації щодо ведення гусівництва в умовах радіоактивного забруднення Полісся України (методичні рекомендації) / А.С. Малиновський, Л.Д. Романчук, М.І. Дідух та ін. – Житомир, 2004. – 40 с. (розроблена технологія і розрахована економічна ефективність виробництва продукції гусівництва в умовах інтенсивного радіаційного забруднення).
Лушкін В.А., Малиновський А.С., Парамонов З.М. Про заходи органів влади і місцевого самоврядування по удосконаленню системи надання медичної допомоги жителям Житомирської області // Матеріали наук.-практ. конф. «Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років». – Житомир, 2001. – С. 13-18. (відображена роль органів місцевої влади у вирішенні проблем охорони здоров’я населення в умовах радіаційного забруднення).
Дереча О.А., Малиновський А.С., Дажук М.А. Шкодочинні організми в умовах радіації // Захист рослин. – 2001. – № 5. – С. 11-12. (доведено позитивний вплив біопрепаратів на економічну ефективність вирощування озимої пшениці в умовах радіаційного забруднення).
Мойсеенко В.В., Малиновский А.С. Проблемы кормопроизводства в условиях Житомирского Полесья Украины // Почвы и их плодородие на рубеже столетий: Материалы II съезда белорус. об-ва почвоведов. Кн. 2: Актуальные проблемы плодородия почв в современных условиях. – Минск: БелНИИ почвоведения и агрохимии, 2001. – С. 217-219. (автором підтверджено, що докорінне поліпшення луків і пасовищ економічно вигідне і є необхідною умовою одержання екологічно безпечної продукції тваринництва).
Малиновський А. Про деякі проблеми життєдіяльності населення на забруднених територіях Житомирської області // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (18-21 верес. 2001 р.). – Львів, 2001. – Т. 1. – С. 8-13.
Оцінка тенденцій показників здоров’я дитячого населення радіаційно забруднених зон Житомирської області (Аналітичний огляд літератури) / Пономаренко В.М., Парамонов З.М., Малиновський А.С. та ін. // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров’я України: Щокварт. наук.-практ. журнал. – 1999. – № 2. – С. 94-97. (аргументована роль і значення харчування в дошкільних, освітніх і оздоровчих закладах дітей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС).
