1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних джерел та упорядкування результатів освітньої педагогічної практики щодо систематизації знань учнів освітніх закладів різного рівня акредитації засвідчив його безумовне значення. Проте спроби створити універсальну модель систематизації не набули успіху, а сам термін має різні тлумачення у науково-педагогічній літературі. З’ясовано, що у зміст поняття “систематизація знань” філософи, психологи та педагоги вкладають дещо різні смислові навантаження. Виявлено, що зазвичай дослідники розглядають тільки психолого-педагогічні аспекти питання без урахування філософського підходу, який закладено у процес систематизації; відсутній чітко визначений алгоритм перебігу самого процесу. Автори переважно пропонують здійснювати систематизацію в процесі реалізації однієї з форм уроку (лекції, семінару, практичних занять, екскурсії тощо) або з використанням певних засобів навчання (технічних, наочних), проте не передбачається їх комплексне використання. Систематизацію, як правило, більшість авторів поєднують або навіть ототожнюють із узагальненням і повторенням. Можливості систематизації знань представлено тільки на прикладі одного або споріднених предметів у школі та ВНЗ І-ІІ акредитації, проте особливості систематизації знань у ПТНЗ й зокрема в процесі вивчення екології не розглядалися взагалі. 2. Екологічна підготовка майбутнього спеціаліста автотранспортної галузі має певні особливості, ґрунтується на диференційованій основі і пов’язана з вирішенням комплексу навчальних завдань. Водночас обсяг екологічної інформації у змісті спеціальних дисципліни має незначний, фрагментарний, а почасти формальний і несистематизований характер, що й не дає змоги учням комплексно усвідомлювати набуті знання, а відтак свідомо використовувати їх у професійній діяльності. Такий підхід зводить нанівець потенційні можливості кожного предмета у визначенні особливостей законів навколишнього середовища, виходячи з предметного уявлення про природу, а відтак помітно не впливає на формування еколого-професійної поведінки. Доведено, що недостатня розробленість форм і методів систематизації екологічних знань у закладах ПТО ускладнює процес їх ефективного використання на практиці. Передусім це пов’язано з відсутністю необхідних науково-обгрунтованих практичних рекомендацій для вибору найбільш доцільних форм та прийомів систематизації. 3. Модель систематизації екологічних знань учнів зумовлюється визначенням сукупності прийомів систематизації, їхнього взаємозв’язку, взаємозалежності, послідовності, наступності й значення кожного. Її основу становить розроблений механізм систематизації екологічних знань, проте не виключається додаткова творчість та інтерпретації підходів викладачів. Розроблення моделі ґрунтувалося на принципах: від загального до часткового (від глобального до локального); міждисциплінарності; індуктивно-дедуктивного мислення. В її основу було покладено узагальнений філософський, педагогічний і психологічний досвід; теоретико-методологічні, дидактичні засади щодо мети та напрямів процесу систематизації знань; узагальнення досвіду щодо впровадження прийомів систематизації. У розробленій моделі визначено об’єкт систематизації та дії, спрямовані на відтворення функціонально-динамічних характеристик і дослідження динаміки їхніх змін. Упровадження моделі дає змогу усунути механічне запам’ятовування сукупності матеріалу; сприяє формуванню вмінь встановлювати закономірності між раніше вивченим і новим матеріалом; прищеплює навички самостійного опрацювання навчального матеріалу, робити узагальнені висновки; доводить доцільність використання набутих знань у практичній діяльності. Визначено шляхи щодо впровадження моделі систематизації екологічних знань учнів у навчально-виховний процес. Зокрема, розроблено алгоритм діяльності учнів та вчителя у процесі складання ОЛІС та ОК; вимоги до їх оформлення; алгоритм складання; перелік умовних скорочень. Другий напрям передбачає методичні рекомендації щодо використання ОЛІС та ОК на комбінованих, лабораторно-практичних, семінарських заняттях курсу “Біологія, основи екології”. Обґрунтовано положення про доцільність модифікації програми цього курсу. Встановлено засоби модифікації, зокрема: переструктуризація змісту; профільне спрямування екологічної інформації; алгоритмізація викладу навчального матеріалу. За змістом вона є професійно-спрямованою; за функціями – узагальнюючою; за структурою – системно-логічною. 4. Перевірка ефективності проведеного дослідження полягала у спеціальній організації навчально-виховної діяльності учнів ПТНЗ, майбутніх майстрів з обслуговування автомобілів. Педагогічний експеримент здійснювавс з метою оцінювання впливу розробленої методики систематизації екологічних знань; перевірки й вдосконалення розроблених навчально-методичних матеріалів. Здійснене діагностування дало підстави позитивно оцінити запропоновані форми і методи систематизації екологічних знань учнів. Зокрема, створюються умови для формування в учнів цілісного уявлення про довкілля, вироблення еколого-практичних умінь та навичок, необхідних у професійній діяльності; формування умінь систематизувати навчальний матеріал; глибше усвідомлюються наслідки впливу професійної діяльності на навколишнє середовище та створюються підстави реально оцінити свої можливості у вирішенні екологічних проблем локального й регіонального значення. Ефективність дослідження перевірялася за спеціально розробленою трьохетапною методикою, яка дала можливість визначити чотири рівні систематизації знань – низький (репродуктивний), середній (частково-пошуковий), достатній (проблемно-орієнтовний), високий (творчий.) Результати педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку зрушень за усіма рівнями систематизації екологічних знань учнів ПТНЗ автотранспортного профілю та досягнення мети дослідження. 5. Ефективність проведеного дослідження забезпечувалася розробленими навчально-методичними матеріалами. Зокрема, модифікована програма курсу “Біологія, основи екології” та методичні рекомендації щодо її впровадження у навчальний процес; методичні вказівки щодо складання опорно-логічних інформаційних схем та опорних конспектів; комплекс завдань, тестів, перевірочних робіт тощо. Їх зміст спрямовано на забезпечення усвідомленого набуття екологічних знань та підвищення самостійно-пізнавальної активності учнів. Однак проведене дослідження не вичерпує усіх проблем екологічних знань учнів професійно-технічної школи. Подальшого вивчення потребують деякі аспекти, зокрема: дослідження організації навчального процесу в умовах інноваційних технологій, які позитивно впливатимуть на ефективність систематизації екологічних знань учнів; вивчення особливостей самостійно-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців автотранспортної галузі формуванні навичок узагальнювати та систематизувати набуті знання. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях Методичні рекомендації: Величко Н.О. Організація екологічної освіти учнів ПТНЗ автотранспортного профілю: Методичні рекомендації. – Вінниця: “Едельвейс і К”, 2006. – 80 с.
Статті у фахових журналах: Величко Н.О. Роль систематизації знань в екологічному навчанні учнів ПТНЗ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”. – 2004. – Вип. 5. – С. 164-170. Величко Н.О. Екологічні аспекти збереження навколишнього середовища // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во П/П “ЕКМО”, 2005. – Вип. 3. – С.81-88. Величко Н.О. Шляхи вдосконалення систематизації екологічних знань (на прикладі ПТНЗ автотранспортного профілю) // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць / Редкол. Н.Ф. Федорова та ін. – К.: Інститут реклами, 2005. – Вип. 9. – С.95-99. Величко Н.О. Структурування навчального матеріалу як складова систематизації екологічних знань // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця: ООО “Планер”, 2005. – Вип. 8. – С. 14-19. Величко Н.О. Новітні підходи до екологічної підготовки викладачів ПТНЗ // Професійно-технічна освіта. – 2006. – № 3. – С.24-26. Величко Н.О. Особливості змісту теми “Екологія” для спеціальності “Слюсар з ремонту автомобілів, водій автомобілю” // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”. – 2006. – Вип.9. – С. 235-240. Величко Н.О. Систематизація екологічних знань учнів ПТНЗ автотранспортного профілю // Розвиток особистісного потенціалу та професійних навичок майбутнього фахівця: Зб. наук. праць / За заг. ред. Г.Є. Гребенюка. – Харків; Луганськ: Стиль Іздат, 2006. – С. 44-51.
Статті у збірниках конференцій: Величко Н.О. Проблеми розвитку екологічної освіти з урахуванням реалій сьогодення // Сучасні проблеми освіти: Матеріали 5-ї міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Алушта, 30 квітня–10 травня 2004 р.). – Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, 2004. – С.169. Величко Н.О. Актуальні проблеми вдосконалення екологічної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі // Ціннісні пріоритети у ХХ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Луганськ, 2–5 жовтня 2005 р). – Частина 1. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 257-263.
Величко Н.О. Реалізація професійної спрямованості навчання основам екології учнів ПТНЗ автотранспортного профілю // “Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти”: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ХІІ Каришинські читання (м. Полтава, 26–27 травня 2005 р.). – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 96-97.
|
