Анотація до роботи:

Беркута А.В. Система реформування ціноутворення у будівництві України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.03 – Економіка будівництва. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2002.

Роботу присвячено обґрунтуванню напрямів та методів реформування системи ціноутворення у будівництві України. З метою забезпечення її відповідності ринковим умовам визначено об’єктивні передумови та основні напрями реформування ціноутворення у будівництві; обґрунтовано ринкову модель визначення договірних цін; розглянуто умови врахування у вартості будівництва ризиків та інфляційного подорожчання; визначено методичні засади створення нової нормативної бази ціноутворення; обґрунтовано вибір нових методів та бази розрахунку накладних витрат і прибутку при визначення вартості будівельно-монтажних робіт.

Запропоновано шляхи переходу від нормативного до нормативно-ресурсного методу розрахунку вартості будівництва, визначення прямих витрат на виконання робіт на основі ресурсних елементних норм та поточних цін на ресурси.

Обґрунтовано необхідність розрахунку поточних цін на ресурси з урахуванням їх регіонального рівня, визначення договірних цін на тендерних засадах із застосуванням принципів конкуренції, використання трудомісткості робіт як бази для встановлення показників накладних витрат та прибутку.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, пов’язаної з обґрунтуванням впровадження нової системи ціноутворення в будівництві України, заснованої на визначенні вартості будівництва на основі елементних ресурсних норм та регіональних поточних цін на ресурси, використанні більш адекватних ринковим умовам методів розрахунку накладних витрат, кошторисного прибутку та інших пов’язаних з будівництвом витрат, застосуванні при визначенні договірних цін принципів конкуренції.

2. Важливість об’єктивного визначення вартості будівництва для розвитку народного господарства та інвестиційного клімату в Україні, суттєві недоліки традиційної системи ціноутворення, курс на створення ринкової економіки зумовлюють необхідність суттєвого реформування ціноутворення у будівництві, забезпечення його відповідності ринковим умовам господарювання.

3. Основними напрямами розробки системи реформування ціноутворення у будівництві є: перехід від нормативного до нормативно-розрахункового методу визначення вартості будівництва; зміна порядку розрахунку накладних витрат та прибутку; врахування у вартості будівництва коштів на покриття витрат, зумовлених ринковими відносинами (ризиком, інфляційним подорожчанням тощо); демократизація процесу ціноутворення шляхом розширення повноважень учасників будівництва, більш чіткого розмежування їх функцій, розвитку конкуренції, усунення монополізму виробників, забезпечення різних підходів при визначенні взаємозв’язаних і одночасно функціонально різних показників вартості будівництва: кошторисної вартості та договірної ціни.

4. Розроблені методи визначення вартості будівництва (нормативно-розрахункові) передбачають розрахунок прямих витрат на основі ресурсних елементних норм та поточних цін на ресурси, які склалися на регіональних ринках, накладних витрат та прибутку – на основі нормативної трудомісткості робіт, інших витрат – з використанням рекомендованих до застосування розрахункових показників.

5. Методика розрахунку елементних ресурсних норм передбачає більш повне врахування ними реальних умов будівництва, передових технологій, сучасної організації виробництва та праці, визначення їх тільки в натуральному вимірі, застосування усереднених норм при визначенні кошторисної вартості будівництва і індивідуальних - при визначенні договірної ціни, перегляд при зміні вихідних умов.

6. З метою усунення залежності від матеріалоємності робіт, більш повного врахування реальних умов їх виконання об’єктивно обґрунтованим на сучасному етапі є перехід до визначення накладних витрат та прибутку в кошторисній вартості будівництва на основі усереднених показників їх розрахунку залежно від нормативних трудозатрат, диференційованих за видами будівництва та робіт.

7. Нормативні коефіцієнти та показники, рекомендовані ДБН Д.1.1-1-2000 для визначення маси накладних витрат та прибутку будівельних організацій, забезпечують такий їх рівень, що знаходиться у межах їх фактичних витрат і з імовірністю р=0,95 не вийде за них.

8. Замовники, з урахуванням покладених на них функцій, повинні нести відповідальність за наслідки ризиків, зумовлених помилками в проектній документації, переглядом проектних вирішень, обставинами непереборної сили, змінами державних стандартів на матеріальні ресурси, інфляційним подорожчанням, якщо договірна ціна є динамічною; за наслідки усіх інших видів ризику, в тому числі інфляційного подорожчання, при стабільній договірній ціні мають відповідати підрядники.

9. Процедури визначення договірних цін повинні передбачати застосування принципів конкуренції з наданням права кожному претенденту на виконання замовлення подавати свою пропозицію договірної ціни і одержувати замовлення, якщо ця пропозиція є найбільш прийнятною для замовника.

10. При підготовці ціни пропозиції доцільним є врахування особливостей виконання замовлення, індивідуальних витрат претендента, прогнозованого рівня ризику, кон’юнктури ринку, мінімального та максимального рівня ціни, який може бути запропонований замовнику.

11. Основними результатами роботи із розробки системи реформування ціноутворення у будівництві є: поступова демократизація процесу ціноутворення, створення умов для забезпечення більшої обґрунтованості та об’єктивності розрахунків вартості будівництва; визначення прямих витрат будівництва на основі елементних ресурсних норм та поточних регіональних цін на ресурси, інших пов’язаних з будівництвом витрат – з використанням рекомендованих розрахункових показників; застосування принципів конкуренції при визначенні вартості будівництва, використання різних методів розрахунку кошторисної вартості будівництва та договірної ціни; перехід до нової методики розрахунку накладних витрат та прибутку.

12. Більшість із результатів дослідження враховано в положеннях законів України, постанов Кабінету Міністрів, державних будівельних норм та інших нормативних і методичних документів, які регламентують процедури ціноутворення у будівництві і реалізуються на практиці.

13. Подальші дослідження проблеми реформування ринкової системи ціноутворення у будівництві України повинні бути направленими на: обґрунтування ринкових методів визначення інвесторського кошторису з урахуванням споживчих характеристик будівельної продукції та витрат на користування нею на передінвестиційній стадії та більш повне використання цих методів на етапі розробки проекту; забезпечення повноти обліку всіх можливих витрат замовника, включаючи плату за кредит; диференціацію витрат на покриття ризиків усіх учасників будівництва, включаючи проектувальників, субпідрядників; деталізацію розрахунків прибутку всіх підрядних організацій – учасників будівництва; більш повне використання принципів конкуренції при визначенні договірних цін з урахуванням особливостей будівництва; визначення підходів до створення підрядниками власної нормативної бази розрахунку договірних цін; обґрунтування методів розрахунку та врахування у вартості будівництва ринкової ціни землі; визначення вимог до необхідної для ринкового ціноутворення інфраструктури, її місця та умов функціонування.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України

1. Беркута А.В. Удосконалення методології визначення прибутку у вартості будівельно-монтажних робіт// Фінанси України. 2002, №4. – С.13-20.

2. Беркута А.В. Реформування ціноутворення у будівництві: задачі, напрями, проблеми// Економіка України. 2002, №2.-С.4-9.

3. Беркута А.В. Реальність визначення накладних витрат в інвесторській кошторисній документації// Збірник наукових праць: Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. - Вип.9.-К.: КНУБА, 2001.-С.136-143.

4. Беркута А.В. Визначення вартості будівництва із врахуванням ризику та інфляційного подорожчання// Будівельне виробництво: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Вип.42.-К.: НДІБВ, 2001.-С.62-67.

Додаткові публікації, матеріали конференцій та семінарів

5. Беркута А.В. Інвестиційна політика України у будівництві. Реформування системи ціноутворення у будівництві – важливий фактор стимулювання інвестиційної діяльності// Збірник наукових статей Міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиційні процеси в промисловості України”, м. Біла Церква, Спілка сприяння інтеграції і інвестицій в економіку України, АЕН України. Вип. 2, 2002. – С.12-13.

6. Беркута А.В. Оптимізація тендерних пропозицій у будівництві// Будівництво України. 2002, №1.-С.2-5.

7. Федоренко В.Г., Беркута А.В., Мариніч І.А., Федоренко С.В., Чіпінога В.І. Інвестиційний процес як складова частина реструктуризації будівельного комплексу// Будівництво України. 2001, №3. – С.5-8.

8. Беркута А.В., Губень П.І. Реформування ціноутворення – шлях до цивілізованого ринку// Ціноутворення у будівництві: Збірних офіційних документів та роз’яснень Держбуду України. 2000, №3. – С.5-14.

9. Беркута А.В. Сучасний стан та деякі напрями реформування будівельної галузі у 2002-2004 роках// Будівництво України. 2002, №2. – С.2-5.

10. Беркута А.В., Лысюк Т.С., Захарченко Л.А. Порядок определения затрат, включаемых в сводные сметные расчеты на строительство// Госстрой УССР. – К.: Будівельник, 1987. – 88с.

11. Беркута А.В., Реформування ціноутворення у будівництві// Програма семінару “Практика реформування взаємовідносин у будівництві в умовах однорівневої системи ціноутворення.” Держбуд України. Науково-виробнича фірма “Інпроект”. Київ, Донецьк, Львів, Одеса. 27.05-12.06.2002р.

12. Беркута А.В., Реформування ціноутворення у будівництві// Програма семінару “Правила визначення вартості будівництва і взаєморозрахунків за виконані роботи за реформованою системою ціноутворення.” Держбуд України. Науково-виробнича фірма “Інпроект”. Київ, Донецьк, Одеса. 24.10-24.11.2000р.