Анотація до роботи:

Ковальчук Т.С. Система нереальних умовно-наслідкових періодів в англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2008.

В дисертації досліджено різноструктурні речення сучасної англійської мови, що виражають нереальну умову та/або її наслідок. Доведено, що це – складні речення особливого типу: нереальний умовно-наслідковий період (НУНП) з обов'язковими умовною та наслідковою частинами, тип синтаксичного зв'язку між ними визначено як взаємозалежність. Нереальний умовно-наслідковий період у роботі розглянуто як представлене в мовних формах складне судження, застосоване для суб'єктивного встановлення комунікантами умовно-наслідкового відношення між процесами (подіями) гіпотетичної дійсності.

В роботі досліджено динаміку функціонування НУНП в англомовній художній прозі XIX–XX століть, описано особливості синтаксичної структури НУНП, всі ідентифіковані різновиди репрезентовано у вигляді моделей, зіставлено та класифіковано, виокремлено інваріантну модель НУНП. Досліджено способи вербальної репрезентації умови та наслідку в аналізованих мовних фрагментах та з’ясовано чинники, які зумовлюють таку вербалізацію. Виявлено та пояснено причини сприйняття самостійно функціонуючих умовних та наслідкових предикативних одиниць як парцелятів НУНП. Запропоновано структурну класифікацію різнооформлених НУНП, яка враховує повноту та експліцитність вираження умовної та наслідкової частин. Встановлено синтаксичний статус і граматичне значення кожного з варіантів НУНП.

1. Синтаксичний статус безпосередньо представленого НУНП визначено як складне речення особливого типу, структурна та семантична цілісність якого забезпечена обов'язковою наявністю умовної і наслідкової частин. Тип синтаксичного зв'язку між цими частинами ідентифіковано як взаємозалежність. Доведено, що інші різновиди НУНП є складними та квазі-простими реченнями з експлікованими або імплікованими умовною та/або наслідковою частинами.

2. Синтаксичну структуру різнооформлених НУНП змодельовано й описано відповідно до повноти та специфіки представленості умовної та наслідкової частин і репрезентовано у вигляді структурної класифікації. Запропонована класифікація дозволяє стверджувати, що різнооформлені НУНП становлять єдину систему, що характеризується як структурно-синтаксичне поле. Ядром (інваріантом) цього поля є двокомпонентний безпосередньо представлений НУНП (модель [УПО+НПО]_n=2). Інші моделі НУНП є синтаксичними трансформами, периферійними структурно-синтаксичними варіантами.

3. Комплексний порівняльний аналіз різнооформлених НУНП виявив послідовне (за період з початку ХIX – по кінець ХХ століть) збільшення частотності вживань однокомпонентних НУНП, зворотно-пропорційну залежність частотності вживань НУНП від їхньої композиційної складності, залежність кількості предикативних одиниць у НУНП від способу вербалізації умови в них.

4. Граматичним значенням різнооформлених НУНП визначено співвіднесеність (через складне умовно-наслідкове судження) з двома елементарними процесами, представленими в мисленні і мовленні учасників комунікації як відносно можливими (не/бажаними) в гіпотетичній дійсності і зв'язаними між собою умовно-наслідковим відношенням. Це інваріантне значення всіх НУНП, ідеалізована когнітивна модель нереального умовно-наслідкового судження. Всі моделі та варіанти моделей двокомпонентних НУНП співвідносні з умовно-наслідковим судженням у цілому, однокомпонентні НУНП (парцеляти) – з обов'язковими частинами такого судження. Вираження умовно-наслідкового відношення між денотованими процесами гіпотетичної дійсності є граматичним значенням не стільки форм дієслова, скільки синтаксичної конструкції, що є засобом вербалізації складного умовно-наслідкового судження.

5. Розгляд способів вербальної репрезентації нереальної умови та її наслідку виявив низку неописаних раніше особливостей породження та сприйняття мовленнєвого фрагменту, що включає НУНП. Специфіка вербальної репрезентації частин НУНП при породженні мовлення адресантом відбиває ступінь абстрагування мовця від окремих аспектів процесів гіпотетичної дійсності, денотованих частинами НУНП. Девіації від ядерної моделі НУНП сприяють акцентуванню найбільш релевантної для конкретного комунікативного акту частини інформації, нашаруванню додаткових смислів. Специфічність і лаконічність способу експлікування однієї з частин НУНП у мовленні змушує адресата реінтерпретувати сприйнятий мовленнєвий фрагмент у мірі, достатній для повного відновлення моделі умовно-наслідкового судження. Регресивно переосмислюються функціонально-семантичні характеристики частин або цілих речень вже сприйнятого мовленнєвого фрагменту. Розмаїтість структурно-синтаксичного оформлення НУНП – це відбитий у мовних формах результат розумових процедур (наприклад, абстрагування) і лексико-граматичних перетворень фрагментів мовленнєвого потоку (наприклад, парцеляції, компресії). Узагальнення та лаконізаціяі НУНП можливі завдяки об'єктивності та імпліцитності ідеалізованої когнітивної моделі умовно-наслідкового судження у свідомості людини.

В диссертації виявлено граматичне значення лише одного особливого типу складних речень, а саме НУНП. Подальші перспективи дослідження синтаксису складного речення відкриваються в напрямі виявлення граматичного значення інших типів складних речень, зіставлення речень реальної/нереальної умови, з’ясування їхніх спільних і відмінних ознак з огляду на їхні системні параметри.

Публікації автора:

1. Ковальчук Т.С. Высказывания, выражающие следствие из имплицированного нереального условия, в рамках контекста // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. – Одеса: Латстар, 2000. – Вип.8.– С.90–97.

2. Ковальчук Т.С. Место предложений с предполагаемым условием или следствием в системе нереально-условных высказываний и их освещение в лингвистике // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. – Одеса: Латстар, 2000. – Вип.7. – С. 117.

3. Ковальчук Т.С. Нереально-условные парцеллированные периоды // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – Сер.: Філолологічні науки (мовознавство). – Вип. 31. – С.210–212.

4. Ковальчук Т.С. Условие и следствие в философии, логике и лингвистике // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. – Одеса: Фенікс, 2007. – Вип.19. – С. 102–109.

5. Ковальчук Т.С. Нереально-условные высказывания как микроконтекст // Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135–річчю ОДУ імені I.I. Мечникова. – Одеса: Латстар, 2000. – С. 5–6.

6. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Импликация и имплицитность в нереально-условных высказываниях // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету – Вип.6. – Одеса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2007. – С. 50–54.

7. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Семантико-синтаксический статус предложений, выражающих нереальное условие (на материале английского языка) // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. – Вип.12. – Ч.1. – Одеса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2008 – С. 36–41.

8. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Явление импликации в нереально–условных высказываниях // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть: Материалы VIII Международной конференции по функциональной лингвистике. – Ялта: МАПРЯЛ – Крым, 2001. – С.193–195.