У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення проблеми створення цілісної системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах за умов бурхливого розвитку наукової галузі інформатика та зміни парадигми освіти. Необхідність і своєчасність такого дослідження зумовлені, передусім, необхідністю вирішення проблеми методичної підготовки вчителя інформатики. Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку методичної системи навчання інформатики в середній школі і методичної підготовки вчителів інформатики, зміст соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної і методичної культури вчителів інформатики і встановлено, що система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах, яка склалася, недостатньою мірою задовольняє вимоги соціального замовлення суспільства, і тому назріла необхідність її перегляду з урахуванням специфіки діяльності вчителя за умов ступеневої системи освіти та основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Виявлено суспільно-педагогічні передумови методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов реформування школи і вищої педагогічної освіти. Одним із завдань даного дослідження було ретельне вивчення різних підходів до навчання інформатики в школі, дослідження питання тенденцій розвитку інформатики як науки і її відображення на зміст шкільного курсу, аналіз існуючих навчальних посібників і на основі цього, розробка власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання учнів в старшій школі. До особливостей створеної моделі курсу інформатики можна віднести: виділення варіативної та інваріантної частин змісту при профільному навчанні; створення державного та регіонального освітніх стандартів з інформатики; поглиблення теоретичної бази курсу, зокрема вивчення основоположних понять інформації та інформаційних процесів; навчання з урахуванням трьох нерозривно пов’язаних аспектів: теорії, технології, техніки; необхідність аналізу існуючої концепції шкільного курсу інформатики та державних стандартів з інформатики; використання програмних засобів навчального і професійного призначення при вивченні навчального матеріалу; надання практичної значущості результатам навчання; створення умов для повного розкриття творчого потенціалу учнів з врахуванням їх інтересів, запитів і здібностей, в тому числі і за рахунок відповідного добору змісту навчання. Спираючись на державний освітній стандарт з інформатики, вчитель зможе зорієнтуватися в різноманітті концепцій навчання, що пропонуються при навчанні інформатики в школі, і самостійно відібрати зміст „свого” варіанту навчального предмета, спираючись на одну із таких концепцій, як на базову (наприклад ту, що пропонується в дослідженні). У дослідженні доведено, що при розробці моделі методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов ступеневої освіти доцільно використовувати в комплексі три шляхи, що приводять до необхідності глибокого знання та розуміння одного з найбільш загальновизнаних підходів до побудови шкільного курсу інформатики, обґрунтованого критичного аналізу та порівняння основних існуючих концепцій та проектування власної концепції шкільної інформатики за сучасних умов перебудови шкільної освіти. Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що в умовах інформатизації суспільства переходу до неперервної освіти необхідне створення системи неперервної цілісної підготовки вчителя в галузі інформатики, центральною ланкою якої є встановлення взаємозв'язків між методичною системою фундаментальної підготовки і методичною системою навчання методики інформатики. Методологічною базою проведеного дослідження є принципи: цілісність розгляду предмета вивчення, єдності змістового і процесуального в процесі навчання, адекватності цільових установок в системі загальної середньої і професійної педагогічної освіти. Принципово новим в дослідженні є те, що на основі аналізу тенденцій розвитку інформатики (як науки) і її відображення на зміст шкільного курсу інформатики; розробки власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання інформатики в старшій школі; встановлення взаємозв'язків між рівнем фундаментальної підготовки майбутнього вчителя інформатики і рівнем професійної підготовки; розробки моделі методичної системи навчання інформатики, відмінній від існуючих наявністю технологічних елементів; уточнення поняття методичної культури вчителя інформатики; розробки навчально-методичних комплексів для навчання шкільного курсу інформатики та вузівського курсу методики інформатики, побудована система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах. У результаті проведеного дослідження отримані наступні основні результати: Виявлено тенденції розвитку методичної системи навчання інформатики в загальноосвітній школі та системи методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічному вузі і фактори, які їх визначають. Показано, що методична система навчання інформатики як сукупність п'яти ієрархічно взаємозалежних компонентів: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання в умовах розвитку сучасних інформаційно-телекомунікаційний технологій змінює свій компонентний склад і структуру, стає „відкритою” системою з розмитими межами і нечітко визначеними компонентами і повинна розглядатися на базі методології “м'яких” систем. Відкритість методичної системи проявляється в сильному впливі контексту соціального, освітнього і технологічного плану на функціонування її компонентів. Нечіткість компонентів виражається в їхньому істотному взаємопроникненні й інтеграції. Обґрунтовано зміну цілей навчання інформатики в сучасному контексті розвитку освіти. Сучасний прогрес предметної галузі "Інформатика", зокрема, розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також зміна соціального контексту розвитку освіти приводять до зміни цілей навчання інформатики, серед яких ведучими виявляються формування в учнів стабільних навичок використання засобів сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, здібностей і прагнення адаптуватися до інформаційного середовища діяльності, яке швидко змінюється, пропедевтика подальшої інформаційної підготовки протягом усього життя при орієнтації на індивідуальні особистісні запити учня. Обґрунтовано добір методів, організаційних форм та засобів навчання інформатики. Розроблено основні компоненти методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах. Обґрунтовано добір навчального матеріалу, який складає зміст методичної підготовки, виходячи з діяльнісної моделі вчителя, що дозволяє побудувати інваріантну методичну компоненту моделі майбутнього фахівця у вигляді фрагмента освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Розроблено й впроваджено систему організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики, що побудована на основі використання модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, елементів дистанційної форми навчання, та враховує рівні їх інтелектуальної активності. Розроблено й апробовано методику формування методичних умінь студентів, що базується на системі послідовного розв’язування методичних вправ на виконання завдань: репродуктивного характеру; використання орієнтувальної основи дій різного типу; аналіз конкретних ситуацій; моделювання педагогічних процесів; виконання навчальних проектів (індивідуальних, в малих групах, колективних). Ефективність запропонованої системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах підтверджена результатами педагогічного експерименту. Подальший розвиток даної проблеми пов’язано з розробкою критеріальної основи управління розвитком системи методичної підготовки вчителя інформатики, з розвитком технологічного оснащення технології навчання проектування методичної системи навчання інформатики, з інструменталізацією моніторингу методичної системи навчання інформатики та методики її навчання та її функціонування.
В процесі дослідження автором було поставлено ряд проблем, розв’язання яких вимагає спеціальної розробки. Ці проблеми зосередили увагу аспірантів і здобувачів, що працюють під керівництвом автора (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Добова Т.В., Козачук О.В., Мацьоха О.М., Діментієвська Н.П., Кузьмінська О.Г. та ін.). Окремі проблеми вже достатньо досліджено, що підтверджено успішно захищеними кандидатськими дисертаціями (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Добова Т.В.). |
