Анотація до роботи:

Гікова Г.В. Синтагматичні та парадигматичні властивості прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові (на матеріалі художніх і публіцистичних текстів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007.

У дисертації вперше в українських дослідженнях з германістики найповніше з’ясовано сполучуваність прислівників з дієсловами з погляду їхнього лексичного, семантичного й граматичного вираження в художньому й публіцистичному стилях: виокремлено всі чинні в сучасній німецькій мові диференційовані значення прислівників – „час”, „місце”, „причина і мета”, „спосіб дії”, „модальність”, „ступінь” – та дієслів як семантичних підкласів слів; виявлено й зусібіч інтерпретовано систему зв’язків, яку утворюють прислівники з дієсловами; проаналізовано статистично значущі зв’язки, визначено їхнє стильове співвідношення та взаємодію; встановлено ядро високочастотної прислівникової лексики. Високу інтенсивність сполучуваності виявили прислівники і дієслова з однаковими семантичними значеннями, наприклад: місця dort + liegen, часу noch + dauern. Із часових форм дієслова домінує презенс, найвищий показник його реалізації з прислівниками місця та способу дії. Прислівники, пов’язуючись з дієсловами, підсилюють або доповнюють їхні основні характеристики.

Цілеспрямоване вивчення синтагматичних та парадигматичних властивостей прислівників у сполученні з дієсловами в двох функціональних стилях дало можливість виявити загальні закономірності сполучуваності прислівників з дієсловами на різних рівнях і зробити такі висновки:

1. Між об’ємом і частотою реалізації підкласів прислівників у текстах двох стилів виявлено подібність, «обернену» залежність зафіксовано для підкласів прислівників часу та способу дії. Прислівники часу, місця, способу дії, ступеня й модальні переважають у художньому стилі, причини і мети – в публіцистичному.

2. Кількісним аналізом виявлено „нереалізовані” сполучення підкласів прислівників та дієслів, які поза теоретичною ймовірністю комбінування не входять до активного складу текстової лексики у двох стилях. Сюди належать сполучення прислівників місця з темпорально співвіднесеними дієсловами, причини і мети зі статичними дієсловами. Семантична сполучуваність прислівників з дієсловами характеризується множиною варіантів реалізації зв’язків. Дослідженням за моделлю [підклас] + [підклас] встановлено закономірні особливості зв’язків залежно від функціонального спрямування тексту. Існує відхилення емпіричних величин від теоретично очікуваних у прислівників причини і мети й ступеня в публіцистичному стилі та модальних і способу дії – в художньому. Висока інтенсивність сполучень прислівників місця з локально співвіднесеними дієсловами у двох функціональних стилях свідчить про міжстильову універсальність такої комбінації семантичних ознак.

3. На парадигматичному рівні усі підкласи прислівників виявили вагомі зв’язки один з одним у текстах двох функціональних стилів. Менш суттєвими є зв’язки прислівників місця з усіма іншими підкласами в художньому стилі, що дає підставу схарактеризувати їх на рівні парадигми як стилерозрізнювально найбільш значущими.

4. Для кожного стилю зокрема та в міжстильовому ракурсі загалом встановлено високочастотні прислівники кожного підкласу. Мова публіцистики надає перевагу невеликій кількості одиниць, які складають її ядро, той мінімум, який несе максимум навантаження. Порівняльний аналіз частоти, інтенсивності та селективності сполучуваності на рівні підкласів слів засвідчив позитивну кореляцію між цими величинами в публіцистичному стилі та її відсутність у художньому. Така тенденція підтердилася в моделях [слово] + [слово] при порівнянні лексем, не об’єднаних за семантичними ознаками, однак залежність між частотою реалізації лексем і інтенсивністю сполучуваності в публіцистичному стилі виявилася оберненою. На основі цього було висунуто гіпотезу про «обернену» залежність між частотою вживання лексеми та інтенсивністю її сполучуваності й підтверджено високоінтенсивними зв’язками сполучуваності низькочастотних прислівників: sofort, nah, ьberall, drauЯen, rasch, leise, eigentlich, sehr, unten, darin, weltweit, irgendwie, langsam, дhnlich, offenbar, ebenfalls, fast.

5. Між лексемами кожного підкласу прислівників існують закономірні парадигматичні зв’язки, які зображено графічно у формі моделей, структура яких становить складну систему. Виявлено міжстильову універсальність сполучуваності лексем на парадигматичному рівні та встановлено зв’язки між прислівниками із семантично протилежними значеннями: noch ~ schon, wo ~ da, immer ~ nie, noch ~ schon, rechts ~ links, langsam ~ schnell, wenig ~ mehr. Встановлено зв’язок між семантично протилежними прислівниками: immer ~ nie, noch ~ schon, rechts ~ links, langsam ~ schnell, wenig ~ mehr, що свідчить про те, що антоніми і синоніми відрізняються один від одного не семантичними, а синтаксичними властивостями, які проявляються у синтагматиці; антоніми і синоніми є різновидами одного і того ж синтаксичного явища, яке можна визначити як «семантичний зв’язок». Останній є одиницею парадигматики, але встановлюється на основі синтагмматичних зв’язків слів.

6. Найуживанішими є такі значення часових форм: актуальний презенс, футуральний презенс, претерит, перфект на позначення минулої дії, плюсквамперфект на позначення дії, що передувала минулій, футур І на позначення майбутньої дії. Вивчення сполучуваності на граматичному рівні за моделлю [підклас прислівника] + [значення часової форми дієслова] показало, що прислівники, пов’язуючись із дієсловами, зазнають впливу фактора «граматичний час», який виражається в інтенсивному зв’язку семантики прислівника із семантикою часової форми дієслова. Зафіксовано зв’язки між одиницями різних мовних рівнів та виявлено їх особливості в міжстильовому ракурсі.

Отримані результати можуть послужити основою для лінгвостатистичних розвідок аналогічних чи споріднених явищ в інших германських мовах, для витлумачення темпоральної семантики тексту. Перспективою подальшого наукового опрацювання проблеми сполучуваності слів є: системне впорядкування основних особливостей словосполучень і методів їх опису; встановлення семантичних характеристик і властивостей різних типів мовних одиниць та їхнього функціонування в мовленні; дослідження семантики дієслівних часових форм німецької мови в різностильових текстах; з’ясування закономірностей, які випливають із дослідження сили зв'язків лексичних одиниць; проблематика темпоральних характеристик мовного дискурсу та їх співвідношення з особливостями сполучуваності слів.

Публікації автора:

1. Гікова Г.В. Вплив семантичного фактора на сполучуваність прислівників з дієсловами // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 135: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 63-69.

2. Гікова Г.В. Семантична сполучуваність прислівників із дієсловами в сучасних німецьких публіцистичних текстах // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 231: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 41-47.

3. Гікова Г.В. Сполучуваність прислівників із дієсловами в художньому та публіцистичному стилях // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 266: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 56-68.

4. Гікова Г.В. Вплив фактора „час” на сполучуваність прислівників з дієсловами // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 290: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 77-87.

5. Гікова Г.В. Лексична сполучуваність прислівників з дієсловами в художньому дискурсі (на матеріалі сучасної німецької мови) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – Вип. 2 (14) – 1 (15). – Тернопіль: ТИПУ, 2006. – С. 15-29.

6. Гікова Г.В. Особливості вживання найчастотніших прислівників у художньому і публіцистичному стилях (на матеріалі сучасної німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 319 – 320: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 144-157.

7. Гікова Г.В. Залежність сполучуваності прислівників з дієсловами від фактора „час” у сучасній німецькій прозі // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 65-67.

8. Гікова Г.В. Прислівник як частина мови. Класифікація німецьких прислівників // Матеріали 11 Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ’2003“. – Том 19: Філологічні науки / Під заг. ред. Ю.О. Шепеля. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 3-5.

9. Гікова Г.В. Семантична сполучуваність прислівників з дієсловами у німецькій мові // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи“. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – С. 39-40.

10. Гікова Г.В. Про особливості семантичної сполучуваності прислівників з дієсловами в сучасних німецьких публіцистичних текстах // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.). – Чернівці: Рута, 2004. – С. 45-47.

11. Гікова Г.В. До питання сполучуваності німецьких прислівників з дієсловами // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 р). – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 77-80.

12. Гиков Л.В., Гикова Г.В. Семантическая сочетаемость наречий с глаголами в современном немецком языке // Квантитативная лингвистика: Исследования и модели (КЛИМ – 2005): Материалы Всероссийской научной конференции (6-10 июня 2005 г.). – Новосибирск: Изд-во НГПУ, 2005. – С. 232-243.