“Польовий” принцип вивчення мовного матеріалу дозволяє досліджувати мову як систему, тобто виявляти смислові зв’язки між мовними одиницями зокрема та досліджувати системність лексики через лексичні угруповання загалом. Дібраний та опрацьований фактичний матеріал засвідчив, що номінація кольорового континууму в англійській мові здійснюється через розгалужену лексико-семантичну мікросистему позначень кольору, кваліфіковану нами як семантичне поле. В результаті інвентаризації було виявлено, що семантичне поле кольороназв англійської мови містить 11 семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Кількісний та якісний склад мікрополів неоднорідний, що пояснюється належністю ОКП до первинних (white, black, red, green, yellow, blue), які локалізуються в центральному складі і номінують значний діапазон колірного простору, чи вторинних (brown, orange, purple, pink, grey), що належать до периферії (частота вживання в текстах нижче 100). ОКП, які позначають хроматичні кольори, характеризуються наявністю значно ширшого переліку відтінкових КП, ніж ахроматичні. Порівняно з відтінковими КП, ОКП продемонстрували значно вищі показники частоти вживання. Отже саме ОКП (як відображення засобами мови основних перцептуальних колірних категорій) займають чільне місце при номінації носіями англійської мови колірного простору в їхній мовній картині світу. Використовуючи об’єктивні методи обробки отриманого фактичного матеріалу, в результаті дослідження нами було виявлено такі якісно-кількісні характеристики прикметників на позначення основних кольорів англійської мови: - Синтагматичні зв’язки досліджених прикметників розглядалися через вивчення лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу іменників), синтаксичної сполучуваності ОКП та статистичну обробку отриманих даних. Встановлено, що найчастотніші первинні ОКП white, black, red, green, yellow, blue продемонстрували найбільшу кількість статистично значущих синтагматичних зв’язків. Аналіз лексичної та семантичної сполучуваності засвідчив, що типовими синтагматичними партнерами ОКП виявилися іменники, виокремлені нами в семантичні підкласи “Людина”, “Текстильні вироби” та “Природа”. Це пояснюється належністю кольору до основних ознак ідентифікації будь-якого об’єкта дійсності (разом із формою та розміром), а отже його винятковою значущістю при описі зовнішності, одягу та природного оточення. Водночас, семантика іменника в сполученні з ОКП суттєво обмежує перелік його синтагматичних партнерів-кольороназв, що пояснює зафіксований нами неоднорідний розподіл частот уживання ОКП з семантичними підкласами іменників. - Парадигматичні відношення ОКП досліджувалися на основі результатів вивчення їх сполучуваності. Визначено, що ОКП перебувають у гіперонімічних парадигматичних відношеннях до ідентифікатора семантичного поля кольору та в гіпонімічних відношеннях з лексемами в складі відповідних лексико-семантичних мікрополів. ОКП проявляються також у парадигматичних відношеннях типу часткової синонімії, та антонімії як у колірному, так і в неколірному вживаннях. Встановлено, що первинні ОКП, які номінують основні колірні категорії і містяться в центральному складі досліджуваної лексико-семантичної мікросистеми, проявилися в найбільшій кількості сильних парадигматичних зв’язків з іншими ОКП. Досліджені ОКП зафіксовані радше в сумісному вживанні, ніж у функції заміщення, тобто семантичне поле кольороназв – це така лексико-семантична мікросистема, елементи якої тісно пов’язані між собою парадигматичними зв’язками різної сили та характеру. - Вивчення епідигматичних характеристик ОКП на основі їх синтагматики й парадигматики показало значні відмінності в семантичній системі кольороназв за словниками та за текстами, виявило значно ширше вживання ОКП у колірних семемах, ніж у неколірних, тобто неколірні семеми розглядаються нами загалом як результат семантичної деривації від колірних семем. Первинні ОКП, які займають центральні позиції в досліджуваній мікросистемі, характеризуються значно розгалуженішою семантичною структурою, що проявляється в більшій кількості семем та сем, у яких вони реалізуються. На основі кількісного аналізу отриманих результатів встановлено наявність виражених дериваційних зв’язків між семемами, що також свідчить про певну ієрархію в семантичній структурі ОКП, яка базується на семантичній деривації (епідигматиці). Така ієрархія частково співвідносна з послідовністю появи ОКП в мові (за Б. Берліном-П. Кеєм), що є своєрідним підтвердженням цієї відомої ієрархічно-еволюційної гіпотези на семантичному рівні. Таким чином, результати нашого дисертаційного дослідження сприяють отриманню чіткішого уявлення про основні системно-квантитативні характеристики семантичного поля кольороназв англійської мови, природу, мовні функції та семантичну структуру позначень кольору. Отримані в процесі нашої наукової розвідки об’єктивні дані про синтагматику, парадигматику та епідигматику (як внутрішньоструктурну організацію) кольороназв дають змогу здійснити цілісне охоплення всього об’єкта дослідження і сприяють створенню цілісного образу лексико-семантичної мікросистеми кольороназв англійської мови, доповнюючи наявні в сучасному мовознавстві положення про загальні характеристики лексичних одиниць. Основний зміст та результати дослідження викладено в 14 публікаціях, основними з яких є: Венкель Т.В. До символіки кольору в художньому тексті (на матеріалі творів Мюріел Спарк) // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – Вип. 12. – С. 142-146. Венкель Т.В. Деякі особливості утворення позначень кольору в сучасній англійській мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип.. 27. – С. 68-73. Венкель Т.В. Особливості функціонування позначень кольору в англійській мові. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Нові підходи до філології у вищій школі”. Збірник наук. праць. – Запоріжжя, 1998. – С. 41-42. Венкель Т.В. Про номінацію “синьої” ділянки кольорового спектра в українській, російській та англійській мовах // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук. праць – Чернівці: Рута, 2000.– Вип. 71. – С. 75-79. Венкель Т.В. Особливості асоціативної номінації колірного простору в українській та англійській мовах // Наук. записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. Збірник наук.праць. – Кіровоград, 2000. – С. 51-56. Венкель Т.В. Дослідження семантичної сполучуваності прикметників кольору в англійській мові. // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 135 – С. 53-63. Венкель Т.В. Кількісні параметри сполучуваності прикметників кольору з іменниками в англійській мові. // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. – Чернівці: Рута, 2003. – Вип. 155 – С. 31-42. Венкель Т.В. Інвентаризація семантичного поля позначень кольору англійської мови. // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. Збірник наук.праць. – Чернівці: Рута, 2004.– Вип. 188-189. – С. 100-110. Венкель Т.В. Парадигматичні відношення між кольороназвами сучасної англійської мови. // Збірник наук. праць Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Мовні і концептуальні картини світу.– К.: Видавничий дім Дмитра Бураго.– 2004.– Вип. 11, книга 1.– С. 85-90.
|