Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Філософія науки і техніки


Голуб Євгенія Сергіївна. Синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми (методологічний аспект) : Дис... канд. наук: 09.00.09 - 2007.



Анотація до роботи:

Голуб Є.С. Синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми (методологічний аспект) (рукопис).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.09 - філософія науки. - Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії Наук України. Київ, 2007.

В даній роботі обґрунтована обмеженість класичного інформаційного бачення світу та проведена синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми. Розглянуто основні етапи розвитку уявлень про інформацію, проаналізовані різні підходи: синтаксичний (статистична, комбінаторна, топологічна та алгоритмічна теорії), семантичний, аксіологічний, прагматичний та еволюційний. Автор акцентує увагу в дослідженні на евристичному і прогностичному характері інформаційної парадигми. Визначає інформацію як глобальний нелінійний процес взаємозв’язків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їхніх форм і властивостей у мікро- і макроструктурах об’єктивного світу. Сформульована сутнісна характеристика інформаційної парадигми, що становить світоглядну й методологічну основу сучасної картини світу.

Значна увага в дисертації приділена проблемам становлення інформаційного суспільства. Розкрито основні характеристики різних типів суспільства. Обґрунтовано, що соціальна інформація на сучасному етапі є потужним ресурсом виробництва, стратегічним товаром і засобам вирішення глобальних проблем людства.

Особлива увага приділена новітнім інформаційним технологіям: нанотехнологіям та нейротехнологіям. Розкрито їхню роль у становленні глобального інформаційного середовища та вплив на вдосконалювання всіх сфер суспільного життя.

У висновках дисертаційного дослідження широко подані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розвитку в соціальній та інформаційно-технічній сфері на основі інформаційно-синергетичної парадигми.

Аналізуючи еволюцію інформації та характер інформаційних взаємодій на різних рівнях структурної організації матерії, з урахуванням її зростаючої складності, ми можемо зробити висновок, що сутність усіх можливих взаємодій систем різної природи можна інтерпретувати з погляду інформаційного підходу. Встановлено сутнісний зв’язок між еволюційно-інформаційними процесами в системах різного рівня організації та самоорганізаційними процесами в межах цих самих систем. Оскільки постнекласичний етап розвитку науки характеризується досить ефективним використанням концепції нелінійності для вивчення навколишнього світу й суті процесів, що в ньому відбуваються, то інформаційні процеси можуть розглядатися через призму синергетичної парадигми.

На початку постнекласичного етапу розвитку людства була неминуча поява нового розуміння Природи, розширення знання про неї. На цій основі виникають нові концепції й технології, що сприяють вирішенню тих проблем, які вважалися нерозв’язними, що породжують появу нової парадигми. Цією парадигмою стало «інформаційне» бачення світового порядку. Сутність її полягає в тому, що інформаційна складова всіх матеріальних систем є джерелом процесів розвитку, що відбуваються в них. Стає очевидним, що інформаційний підхід може розглядатися як метод наукового дослідження для побудови фундаменту нової, «ноокосмічної», наукової картини світу.

Інформація є однією із провідних категорій системного підходу. Це найбільш загальний і широкий спосіб дослідження реального світу. Інформаційна модель організації матерії застосовується на всіх рівнях її складності – від неживої природи до соціуму. Інформаційні взаємодії всередині системи, а також навколишнього середовища за умови сумісності кодів і цілевідповідності сприяють організації розвитку системи в тому або іншому напрямку. Під дією нової інформації всі структурні одиниці системи діють як єдине ціле, тобто когерентно для досягнення рівноважного стану. Таким чином, відбувається процес самоорганізації інформаційної моделі. Очевидно, що лінійний підхід до розгляду процесів самоорганізації уже не застосовується, тому варто перейти на інший теоретичний рівень розгляду самоорганізаційних процесів в інформаційних системах.

Концепція самоорганізації дає ключ до розкриття реального процесу розвитку в різних його формах і на різних рівнях. Ця концепція спирається на теорію інформації й організації. Але вона розвиває ці ідеї далі, показує, що будь-яка еволюція, розвиток взагалі, пов’язані з порушенням симетрії, стійкості й гомеостазу, які хоча й необхідні для існування даного виду, але не пояснюють виникнення нових видів і систем, як, наприклад, наноструктур і наноелементів.

Інформаційна система – це система, що здатна сприймати (рецептувати), запам’ятовувати й генерувати інформацію. Очевидно, що не всяка система здатна здійснювати перераховані операції, а отже, не є інформаційною. Сучасні інформаційні системи здатні використовувати інформацію для досягнення мети й виявляти цінну інформацію при обробці даних. Таким чином, можна припустити, що будь-яка відкрита система, підпорядкована законам нерівноважної термодинаміки, є інформаційною. Подібні системи є ідеальною основою для розкриття механізмів реалізації синергетичної парадигми на різних рівнях самоорганізації матерії за допомогою специфічних структур-кодів.

Структурно-організуюча функція інформації виявляє себе, як у добіотичній еволюції неорганічної матерії, так і в соціальному розвитку суспільства. Тільки для кожного рівня організації матерії основні функції інформаційного процесу мають специфічні для нього прояви. Матеріальний та інформаційний компоненти систем, які розвиваються, сприяли утворенню суспільства, що істотно відрізняється від попередніх систем тим, що інформація й знання, як її вища форма, посідають у ньому особливе місце. Існування будь-якого соціуму припускає узгодження дій його елементів у напрямі забезпечення існування самого соціуму в цілому й окремих його членів зокрема. Узгодження дій досягається процесами інформаційного обміну всередині соціуму. Інформаційна революція вже налагоджує глобальні зв’язки, безпрецедентні в історії людства, змітаючи вузькі, дріб’язкові інтереси, будуючи глобальну культуру. Це означає, що розвиток науки й технологій поступово приведе людство до планетарної цивілізації, основою якої буде інформаційне суспільство.

Публікації автора:

  1. Чеперегина Е.С. Теория самоорганизации – основа универсального эволюционизма // Філософські науки: Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. – C. 21 – 29.

  2. Чеперегина Е.С. Современная интерпретация сущности информации // Філософські науки: Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. – C. 95 – 103.

  3. Голуб Е.С. Сущность и основные свойства информации // Філософські науки: Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ ім.А. С. Макаренка, 2004. – C. 64 – 71.

  4. Голуб Е.С. Роль телекоммуникаций в становлении информационной культуры общества // Філософські науки: Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – C. 141 – 147.

  5. Голуб Е.С. (в соавторстве) Рациональность и эволюция научной картины мира // „Sentential”. – Вінниця, 2005. – С. 140 – 157.

  6. Чеперегіна Є.С. (в соавторстве) Формування наукового світогляду студентів при вивченні основ геометрії // ІІ Всеукраїнська науково-методологічна конференція „Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики”: Теорія та методика навчання математики. – Кривий Ріг: НацМетАУ, 2002. – С. 308 – 312.

  7. Чеперегина Е.С. Информационные аспекты самоорганизации // Філософські науки: Збірник наукових праць (за матеріалами Всеукраїнської наукової конференції „Філософські проблеми синергетики: постнекласична трансформація наукового знання”). 4-5 липня 2003 р. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. – C. 215 – 221.

  8. Голуб Е. С. Нелинейный образ мышления и синергетика // Тези Міжнародних синергетичних читань, 12-13 грудня 2003 р.: Присвяч. пам’яті Іллі Пригожина. – К.: Т-во „Знання” України, 2003. – С. 29.

  9. Голуб Е.С. Глобалистика и информация // Тези виступів учасників щорічної наукової конференції. – СумДПУ ім. А.С.Макаренка.

  10. Голуб Е.С. Нанотехнологии: исследования будущего или технологическая эйфория?// Тези виступів учасників Міжнародної наукової конференції „Наука. Синергетика. Освіта” (22-23 вересня 2005 року). – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 34 – 36.

  11. Голуб Є.С. Синергетика та інформаційні технології // Синергетичне світобачення. Наукові і педагогічні аспекти. – Суми: Університетська книга, 2005. – С. 106 – 128.

  12. Голуб Е.С. Феномен информатизации и ее роль в развитии системы образования // Педагогічні науки. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – С. 43 – 47.