Анотація до роботи:

Веньовцева Ю.Ю. Синдром м’язової дрожі після операцій, виконаних в умовах загальної анестезії: профілактика, лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Наукову роботу присвячено зниженню частоти випадків виникнення та розвитку синдрому післяопераційної м’язової дрожі, її профілактики та лікування шляхом використання нефопаму в дозі 0,3 мг/кг маси тіла та клофеліну в дозі 1,5 мкг/кг маси тіла.

В результаті проведеного дослідження було виявлено подібну ефективність дії нефопаму та клофеліну в лікуванні синдрому післяопераційної м’язової дрожі. Застосування нефопаму з метою профілактики розвитку синдрому післяопераційної дрожі в порівнянні з клофеліном є більш ефективним та результативним щодо зменшення кількості хворих з даним ускладненням у післяопераційному періоді.

Використання нефопаму та клофеліну для профілактики та лікування синдрому м’язової дрожі у хворих призводить до зменшення її тривалості та інтенсивності у порівнянні з пацієнтами, яким не проводились профілактика та лікування даного післяопераційного ускладнення.

У дисертації теоретично обґрунтовано та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо зниження частоти розвитку синдрому післяопераційної м’язової дрожі у хворих з загальнохірургічною патологією. Проведено дослідження впливу нефопаму та клофеліну на виникнення та розвиток синдрому дрожі.

1. Загальна анестезія у хворих з абдомінальною патологією призводить до гіпотермії та синдрому післяопераційної м’язової дрожі різного ступіню інтенсивності у 59,2 % випадків.

2. Нефопам в дозі 0,3 мг/кг та клофелін 1,5 мкг/кг застосовані внутрішньовенно є ефективними засобами профілактики та лікування розвитку синдрому післяопераційної м’язової дрожі.

3. Застосування нефопаму для профілактики дрожі порівняно з клофеліном є більш ефективним щодо впливу на данний синдром. Отже застосування нефопаму є більш раціональним та результативним у хворих в післяопераційному періоді.

4. Застосування нефопаму та клофеліну в лікуванні післяопераційної дрожі є однаково ефективним. Використання обох препаратів призводить до зменшення інтенсивності та тривалості післяопераційної дрожі.

5. При застосуванні нефопаму на відміну від клофеліну виключається можливість розвитку генералізованої дрожі в післяопераційному періоді. Відсоток хворих із синдромом післяопераційної дрожі при застосуванні нефопаму для його профілактики поряд з клофеліном значно зменшується.

Публікації автора:

1. Веньовцева Ю.Ю., Васильєв Г.О. Клофелін у профілактиці і лікуванні синдрому післяопераційної дрожі // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 12. – Київ, 2003 – С. 276-282. Дисертант самостійно набирала клінічний матеріал, проводила статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготувала статтю до друку.

2. Веньовцева Ю.Ю., Шлапак І.П. Лікування м’язової дрожі після загальнохірургічних операції // Запорожский медицинский журнал. – 2007. –
   № 3. – С. 40-42. Дисертант самостійно набирала клінічний матеріал, проводила статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготувала статтю до друку.

3. Веньовцева Ю.Ю. Синдром післяопераційної м’язової дрожі: нефопам у профілактиці та лікуванні // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. – 2004. –
   № 2. – С. 437-438.

4. Бондарь М.В., Эгамбердиев У.Ж., Веневцева Ю.Ю., Новоградски В. Обоснование расширения показаний к использованию кетамина гидрохлорида в анестезиологии и практике интенсивной терапии // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. – 2007. – № 1. – С. 41-45.