Анотація до роботи:

Поляцко К.Г. Синдром ентеральної недостатності та його корекція на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність кишечника.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія.- Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2004.

У експериментальній частині роботи вивчено ефективність доповнення череззондових лікувальних програм лаважем порожнини тонкої кишки суспензією сукральфату та наслідки попадання токсичного вмісту привідної петлі у відвідну петлю тонкої кишки.

Проаналізовано ближні результати хірургічного лікування 108 хворих на гостру непрохідність тонкої кишки. У 32 хворих на гостру непрохідність тонкої кишки вивчено активність некротичних процесів слизової оболонки тонкої кишки за маркером її ушкодження I-FABP (intestine fatty acids binding proteins). На основі динаміки рівня I-FABP, поліорганної дисфункції за шкалою Bernard G.R. (1995) розроблено алгоритм корекції синдрому ентеральної недостатності на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки.

Розширення показань до одномоментної декомпресії привідної петлі тонкої кишки, включення сукральфату до череззондових лікувальних програм та профілактика ураження відвідної петлі тонкої кишки дозволило зменшити частоту ускладнень у пацієнтів з гострою непрохідністю тонкої кишки і синдромом ентеральної недостатності в стадії декомпенсації з 47,1 % до 16,7 %, а серед осіб літнього та старечого віку з 71,4 % до 25 % та уникнути летальних випадків.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення уявлень про активність некротичних процесів слизової оболонки тонкої кишки, за маркером її пошкодження (I-FABP – intestine fatty acids binding proteins) у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки в залежності від стадії синдрому ентеральної недостатності та вибору методу її хірургічної і медикаментозної корекції, важкості поліорганної дисфункції та частоти післяопераційних ускладнень, що стало основою для вирішення наукового завдання, яке полягало у виробленні алгоритму корекції синдрому ентеральної недостатності на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки.

1. У 54,6 % хворих на гостру непрохідність тонкої кишки діагностовано синдром ентеральної недостатності в стадії субкомпенсації та декомпенсації. Об’єктивним специфічним критерієм ступеню його важкості є I-FABP, який відображає активність некротичних процесів у слизовій оболонці ураженої тонкої кишки.

2. У хворих з гострою непрохідністю тонкої кишки і синдром ентеральної недостатності в стадії компенсації відмічено зростанням рівня I-FABP до (252,7±118,2) нг*л^-1, що у 2,5 рази перевищує контрольну величину (102,4±47,2) нг*л^-1, в стадії субкомпенсації рівень I-FABP сягає до (795,9±162,0) нг*л^-1, а в стадії декомпенсації до (1125,0±311,3) нг*л^-1.

3. Попадання вмісту привідної петлі тонкої кишки у відвідну супроводжується розвитком токсичного ураження слизової оболонки відвідної петлі, інтенсивним всмоктуванням токсинів, що відображається зростанням концентрації молекул середньої маси у венозній крові відвідної петлі через 2 години після ліквідації експериментальної непрохідності у 3,2 рази, що є одним шляхів поглиблення проявів синдрому ентеральної недостатності та ендогенної інтоксикації у післяопераційному періоді.

4. Включення до лікувальних череззондових програм лаважу порожнини тонкої кишки суспензією сукральфату при експериментальній непрохідності тонкої кишки дозволяє активізувати функцію келихоподібних клітин, регенерацію ентероцитів, і відображається відсутністю деструкції ентероцитів на більш довгому проміжку привідної петлі, що є буфером поступлення токсичних речовин з порожнини тонкої кишки та проявляється зменшенням токсичного ураження внутрішній органів.

5. У хворих на гостру непрохідність тонкої кишки для корекції синдрому ентеральної недостатності в стадії компенсації достатнім є інфузійна терапія направлена на нормалізацію мікроциркуляції та обміну речовин у кишковій стінці. Декомпресія тонкої кишки є недоцільною. Для корекції синдрому ентеральної недостатності в стадії субкомпенсації методом вибору є декомпресія тонкої кишки. Вибір методу інтубації залишається за хірургом. У пацієнтів літнього та старечого віку або при поліорганній дисфункції при поступленні більше 3 балів за шкалою Bernard G.R. рекомендованим є проведення одномоментної інтраопераційної декомпресії привідної петлі тонкої кишки. Для корекції синдрому ентеральної недостатності в стадії декомпенсації оптимальним методом є одномоментна інтраопераційна декомпресія привідної петлі тонкої кишки.

6. Розширення показань до інтраопераційної одномоментної декомпресії привідної петлі тонкої кишки, включення сукральфату до череззондових лікувальних програм та профілактика ураження відвідної петлі токсичним вмістом привідної петлі дозволило зменшити частоту ускладнень у пацієнтів з гострою непрохідністю тонкої кишки та синдромом ентеральної недостатності в стадії декомпенсації з 47,1 % до 16,7 %, а серед осіб літнього та старечого віку з 71,4 % до 25 % та уникнути летальних випадків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. У хворих на гостру непрохідність тонкої кишки з синдромом ентеральної недостатності в стадії компенсації для її корекції достатнім є призначення інфузійної терапії направленої на нормалізацію мікроциркуляції та обміну речовин у кишковій стінці. Декомпресія тонкої кишки не показана.

2. Для корекції синдрому ентеральної недостатності в стадії субкомпенсації методом вибору є декомпресія тонкої кишки. Вибір методу декомпресії залишається за хірургом. У пацієнтів літнього та старечого віку або при поліорганній дисфункції при поступленні більше 3 балів за шкалою Bernard G.R. рекомендованим є проведення одномоментної інтраопераційної декомпресії привідної петлі тонкої кишки.

3. Методом вибору хірургічного лікування ентеральної недостатності в стадії декомпенсації є інтраопераційна одномоментна декомпресія привідної петлі тонкої кишки через ентеротомний доступ. Основною умовою є відсутність фібринозно-гнійного перитоніту.

4. Для профілактики розвитку ентеральної недостатності у відвідній петлі слід обмежити або краще попередити попадання токсичного вмісту привідної петлі у відвідну.

5. Для підвищення ефективності череззондових лікувальних програм слід проводити лаваж порожнини тонкої кишки суспензією сукральфату 2 грами у 200 – 400 мл 0,02 % водного розчину хлоргексидину інтраопераційно, а у випадку назоінтестинальної інтубації двічі на добу протягом 3 – 4 діб, з терміном внутрішньокишкової експозиції 30 хвилин.

Публікації автора:

1. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Гаргула В.Д., Квік І.І., Поляцко К.Г., Берекета Є.І. Роль ураження відвідної петлі в генезі поглиблення ендогенної інтоксикації у ранньому післяопераційному періоді у хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю // Вісник наукових досліджень.-2001. -№ 3. - С. 77-78. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

2. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г., Свистун Р.В. Профілактика поглиблення ендогенної інтоксикації в ранньому післяопераційному періоді у хворих з гострою непрохідністю кишечника // Галицький лікарський вісник.- 2002. -№ 3. -С. 124-125. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

3. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Оцінка ступеню тяжкості і прогнозування наслідків синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність кишечника // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.- 2003.- Вип.19. – С. 113-116. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

4. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Корекція синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки // Харківська хірургічна школа.-2004.- № 1-2. – С. 133-136. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

5. Поляцко К.Г. Поліорганна дисфункція у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки з синдромом ентеральної недостатності в стадії декомпенсації // Шпитальна хірургія.-2004. - № 1.- С. 37-40.

6. Деклараційний патент на винахід 55844 А UA, МКИ А 61В17/00 Спосіб лікування гострої непрохідності тонкої кишки / Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г.-№2002075569; Заявл. 08.07.2002; Опубл. 15.04.2003; Бюл. № 4. (Здобувачеві належить участь у розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом).

7. Деклараційний патент на винахід 61837 А UA, МКИ А61В17/00, А61К31/70, А61К33/40 Спосіб лікування гострої ентеральної недостатності / Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г., Свистун Р.В., Кліщ І.М.- №2003076127; Заявл. 01.07.2003; Опубл. 17.11.2003; Бюл. № 11. (Здобувачеві належить участь у розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом).

8. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г. Ішемічно-реперфузійне пошкодження у хворих з гострою непрохідністю тонкого кишечника. (огляд літератури) // Вісник наукових досліджень.-2002.-№ 2.- С. 7-10. (Здобувачеві належить огляд літератури, підготовка до друку).

9. Поляцко К.Г., Луговий О.Б., Батавіль А. Вплив токсичного вмісту привідної петлі при гострій непрохідності кишечника на рівень ендогенної інтоксикації // 5-й міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених: Матеріали конгресу.- Тернопіль.- 2001.- С.48. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

10. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Профілактика поглиблення ентеральної недостатності та ендогенної інтоксикації у хворих на гостру непрохідність тонкого кишечнику // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля, м. Бережани.- Тернопіль: Укрмедкнига.- 2002.- С.38-40. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

11. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г. Спосіб лікування гострої непрохідності тонкої кишки // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля, м. Чортків.- Тернопіль: Укрмедкнига.- 2003.- С.87-89. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

12. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Оптимізація стандарту лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки // Збірник матеріалів першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів. - 2004.- С.91-92. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

13. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г., Свистун Р.В., Довбуш А. Стан слизової оболонки тонкої кишки після корекції синдрому ентеральної недостатності сукральфатом в умовах експериментальної гострої механічної непрохідності тонкої кишки // Здобутки клінічної та експериментальної медицини медицини: Матеріали XLVII підсумкової наукової конференції. Випуск 10.- Тернопіль: Укрмедкнига. - 2004.- С. 125-126. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

14. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г., Сиваківський М.А. Поліорганна дисфункція у хворих на гостру непрохідність тонкого кишечнику // Здобутки клінічної та експериментальної медицини.- 2003.- №1.- С. 109. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).