Актуальним напрямком дослідження злочинності є вивчення її у територіальному аспекті. Такий підхід дає можливість з урахуванням отриманих результатів диференціювати боротьбу зі злочинністю в умовах кожного окремого регіону держави. Важливими та актуальними є теоретичні результати суспільно-географічних досліджень злочинності. За їх допомогою з’являється можливість глибше проникнути у механізм детермінації злочинності та її змін, встановити закономірності виникнення та функціонування злочинності у різних за соціально-економічними, соціально-культурними та іншими характеристиками регіонах. Усе це сприяє обгрунтуванню системи заходів боротьби зі злочинністю. У результаті проведеного комплексного суспільно-географічного дослідження злочинності можна зробити наступні висновки: 1. Зміст поняття суспільно-географічні аспекти злочинності охоплює: загальний стан злочинності у межах досліджуваного регіону; вплив суспільно-географічних чинників на сучасний стан, динаміку та головні характеристики злочинності; видову та територіальну структуру злочинності. 2. Динаміка, загальний стан та структура злочинності в області визначається сукупною дією загальних, регіональних і локальних чинників. До головних чинників злочинності належать геокриміногенне положення, демографічні, соціально-економічні, соціально-правові та соціально-культурні. Встановлено, що між головними характеристиками злочинності і соціального середовища існує причинна, функціональна та статистична залежність. 3. Аналіз правової статистики засвідчив, що Львівська область належить до територій з найнижчими в Україні коефіцієнтами судимості і злочинності. Використання порівняльного методу дозволило встановити місце Львівської області у загальноукраїнській структурі злочинності і у Західному реґіоні, простежити відмінності криміногенної ситуації всередині реґіону. 4. Серед зареєстрованих у Львівській області злочинів виділено зростання розкрадання державного і громадського майна, злочинів проти особистої власності громадян, навмисних вбивств і замахів на вбивство та навмисних тяжких тілесних ушкоджень. Характерною рисою загального стану злочинності в області є постійне зростання кількості і питомої ваги нових для регіону і України в цілому видів злочинів (порушення податкового законодавства, окремі злочини в економічній сфері та наркозлочинність). 5. Встановлено, що адмістративні райони, місто Львів і міста обласного підпорядкування значно різняться за питомою вагою різних видів злочинності. Спільною рисою для більшості територіальних одиниць є переважання у структурі складу засуджених осіб тих, хто скоїв злочини проти індивідуальної власності громадян або проти державної і колективної власності. Лише у місті Трускавець перше місце у структурі судимості займає хуліганство. 6. Показано зміни у соціально-демографічній структурі складу злочинців. В Львівській області серед осіб, що скоїли злочини, неповнолітні складають 8,6%. Для осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, характерними є переважно дрібні крадіжки, грабежі і розбійні напади. Майже кожен п’ятий злочин в області скоюють жінки, а більше половини – особи працездатного віку, які не працювали і не навчалися. 7. У результаті проведеного дослідження визначено, що для міст обласного підпорядкування характерними є вищі, ніж у сільських адміністративних районах показники рівня злочинності і рівня судимості. Серед засуджених у містах різко переважають злочини проти індивідуальної власності громадян. Львів та інші міста обласного підпорядкування мають у структурі засуджених свої особливості, які визначаються їх функціями. Злочинності в містах області притаманні високі показники рецидивності. Причиною такого стану є своєрідне міське криміногенне середовище і відсутність можливості реабілітації в’язнів. У той же час сільські адміністративні райони Львівської області виділяються більшою строкатістю як кількісних, так і якісних показників злочинності. Найвищий рівень злочинності реєструють у промисловому Миколаївському, Пустомитівському і Перемишлянському (приміська зона Львова) районах. Коефіцієнт судимості найвищий у Буському, Мостиському, Радехівському та Сколівському районах. 8. Обгрунтовано, що головним елементом територіальної структури злочинності є геокриміногенний район. Це - значна цілісна ділянка території з своєрідною сукупністю взаємопов’язаних елементів демографічного, соціально-економічного, соціально-правового, соціально-політичного та природно-географічного характеру, які прямо чи опосередковано впливають або у майбутньому впливатимуть на специфіку криміногенної ситуації. 9. За допомогою використання багатовимірного аналізу на території області виділено шість геокриміногенних районів та окремо - Трускавецьку курортно-відпочинкову зону. Львів та його приміська зона утворюють Центральний геокриміногенний район. Визначальною ознакою для виділення цієї групи як окремої є високі показники у структурі складу засуджених за видами посягань проти індивідуальної власності громадян. Східний ГКР виділений за коефіцієнтом судимості, який є найвищим серед усіх адміністративно-територіальних одиниць. Південний ГКР відзначається високою питомою вагою у злочинності посягань проти індивідуальної власності громадян. Трускавецька курортно-відпочинкова зона має найвищі в області показники судимості за злочини проти індивідуальної власності громадян та хуліганства. У Південно-західному (гірському) ГКР основна кількість засуджених скоює злочини проти приватної або проти державної і колективної власності. Визначальним для структури злочинності Західного ГКР є прикордонне розташування, адже сьогодні він є основним місцем концетрації злочинності проти держави, особливо різного роду контрабанди та випадків нелегального перетину кордону. Північно-західний ГКР є лідером у області за кількістю зареєстрованих злочинів і засуджених осіб серед міст обласного підпорядкування, окрім Львова, та адміністративних районів. |