Анотація до роботи:

Мірошников І.Ю. Судове слідство в апеляційній інстанції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2006.

У дисертації розглянуто теоретичні та практичні проблеми провадження судового слідства в апеляційній інстанції. Розглядається становлення та розвиток апеляційних засад в Україні, визначається місце апеляції в країнах англо-американської та романо-германської правових систем; встановлюється процесуальне положення суду апеляційної інстанції та сторін у судовому слідстві; розкриваються особливості дослідження доказів на судовому слідстві в апеляційному провадженні.

Запропоновані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, яке регламентує перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у виявленні особливостей судового слідства в апеляційній інстанції, процесуального положення суду апеляційної інстанції та сторін на судовому слідстві, визначенні меж, процесуального порядку судового слідства й особливостей дослідження доказів в апеляційній інстанції, та формулюванні окремих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства кримінально-процесуального законодавства.

1. В сучасних умовах двоінстанційність перегляду судових рішень визнається європейським правовим стандартом захисту прав і законних інтересів осіб, залучених у сферу кримінального судочинства. Зазначається, що перегляд рішень суду в апеляційному порядку притаманний більшості країн світу як англо-американської, так і романо-германської правових сімей.

2. На підставі вивчення історії апеляції в Україні пропонується виділити наступні періоди: 1) апеляція до прийняття Статуту кримінального судочинства 1864р.; 2) апеляція під час дії Статуту кримінального судочинства 1864р.; 3) апеляція в сучасний період.

3. Певне наукове значення має висновок, що судове слідство в суді першої інстанції носить первинний характер відносно судового слідства в суді апеляційної інстанції, оскільки предмет процесуальної діяльності апеляційного суду включає в себе перевірку правильності висновків суду першої інстанції та їх доведеність (обґрунтованість).

4. Наукове та практичне значення має положення про те, що з метою обмеження активності суду в ініціативі по збиранню доказів, його необхідно наділити повноваженнями правоповідомлювального характеру, сутність яких полягатиме в роз’ясненні сторонам необхідності проведення тих чи інших слідчих дій, витребування додаткових доказів, призначення експертиз і процесуальні наслідки їх невиконання.

5. Наголошується на тому, що в сучасних умовах побудови демократичної, правової держави при реформуванні національної системи кримінального судочинства необхідно істотно обмежити апеляційну інстанцію у праві за власною ініціативою направляти справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд, оскільки в цих діях суду вбачаються невластиві для нього елементи обвинувальної діяльності; лише у виключних випадках суд може направити справу на додаткове розслідування з метою відновлення порушених прав та законних інтересів осіб, залучених у сферу кримінального судочинства.

6. В роботі наводяться додаткові аргументи, що питання про необхідність проведення судового слідства повинно вирішуватися не тільки під час попереднього розгляду справи апеляційним судом, а й безпосередньо в ході судового розгляду кримінальної справи в апеляційному порядку, оскільки необхідність дослідження нових доказів може виникнути й після попереднього розгляду. Питання про необхідність проведення судового слідства потрібно виносити на розсуд сторін, при цьому за ними слід закріпити право заявляти клопотання щодо можливості проведення судового слідства, коли апеляція подається з такої підстави як однобічність чи неповнота досудового чи судового слідства.

7. Наукове та теоретичне значення має диференціація апеляційного провадження на такі види: 1) без проведення судового слідства, 2) з проведенням судового слідства в повному обсязі, 3) з проведенням судового слідства частково, 4) з дослідженням додаткових матеріалів. На підставі цього в роботі запропоновано визначення поняття повного та часткового судового слідства в апеляційній інстанції. Так, під повним судовим слідством в суді апеляційної інстанції слід розуміти таке, під час проведення якого досліджується все коло фактичних обставин справи, і суд не зв'язаний тими підставами, за якими скасовується вирок.

Частковим судовим слідством в апеляційній інстанції є таке судове слідство, під час якого досліджуються лише ті окремі обставини справи, які стосуються апеляційної скарги чи подання в окремій їх частині.

8. На підставі аналізу норм чинного законодавства та практики його застосування в дисертації обґрунтовано, що основна роль при визначенні обсягу доказів, які підлягають дослідженню в судовому слідстві апеляційної інстанції, належить цьому суду, з урахуванням думки учасників судового розгляду.

9. Важливе практичне значення має положення, що обсяг судового слідства в суді апеляційної інстанції повинен бути таким, щоб його проведення дозволило усунути неповноту чи однобічність досудового чи судового слідства суду першої інстанції.

10. В дисертації обґрунтована необхідність закріпити за судом апеляційної інстанції обов’язок допитувати свідків та проводити інші слідчі дії, якщо сторони заявляють про це клопотання. Допит свідків і провадження інших слідчих дій є обов’язковим для апеляційного суду, коли сторони заявляють про це клопотання.

11. Аналіз судової практики з провадження судово-слідчих дій дав можливість встановити, що в стадії апеляційного провадження допит підсудного, потерпілого, свідка необхідно проводити в межах вимог, що заявлені в апеляції, і в обсягу, що дозволить повністю усунути неповноту чи однобічність досудового чи судового слідства суду першої інстанції. У зв’язку з цим, виокремлюється допит підсудного (засудженого, виправданого), потерпілого, свідка при проведенні часткового та повного судового слідства в апеляційній інстанції. При частковому судовому слідстві предмет допиту окреслений апеляційною скаргою чи поданням, і виходити за їх межі не можна. При повному судовому слідстві в суді апеляційної інстанції провадиться новий допит підсудного, потерпілого чи свідка з приводу всіх фактичних обставин справи.

12. Наголошується на тому, що суду апеляційної інстанції слід надати право за своєю ініціативою призначати експертизи лише у випадках їх обов’язковості. В інших випадках суд повинен роз’яснювати сторонам їх право клопотатися щодо проведення експертизи і наслідки, які можуть настати в результаті її непроведення.

13. Визначено процесуальне положення прокурора в суді апеляційної інстанції, яке обумовлено виконанням ним функції державного обвинувачення. При цьому, прокурор, який підтримує обвинувачення на судовому слідстві в апеляційній інстанції, не зв'язаний позиціями як прокурора, котрий затвердив обвинувальний висновок, так і прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції.

14. Акцентується увага на тому, що за загальним правилом, коли позиція захисника при оскарженні вироку суперечить позиції підзахисного, то він не може діяти всупереч волі підзахисного й подавати апеляцію. Однак, необхідно на законодавчому рівні закріпити за захисником право подавати апеляцію незалежно від волевиявлення підсудного (засудженого) у випадках визнання ним своєї вини та призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

15. При дослідженні процесуального становища сторін обґрунтовується висновок, що коли провадиться судове слідство в апеляційному провадженні, до його закінчення може мати місце примирення сторін у справах приватного обвинувачення.

16. За результатами проведеного дослідження, запропоновано низку законодавчих новел щодо вдосконалення чинного Кримінально-процесуального кодексу України, обумовлюється необхідність підготовки постанови Пленуму Верховного Суду з окремих питань апеляційного провадження.

Публікації автора:

1. Мірошников І.Ю. Перегляд рішень суду в апеляційному порядку // Проблеми законності. Респ. міжвідом. наук. збірник. – 2002р. – № 58. – С. 204-208.

2. Мірошников І.Ю. Реалізація принципу змагальності на судовому слідстві в апеляційному суді // Вісник прокуратури. – 2003. – № 8 (26). – С. 62-64.

3. Мірошников І.Ю. Процесуальне положення прокурора в апеляційному суді // Проблеми законності. Респ. міжвідом. наук. збірник. – 2004. – № 65. – С. 169-174.

4. Мірошников І.Ю. Особливості судового слідства апеляційної інстанції // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. Матеріали науково-практичної конференції 18-19 квітня 2002 р. м. Харків. – Київ-Харків – 2002 р. – С.276-279.

5. Мірошников І.Ю. Судовий розгляд в апеляційному провадженні // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті. Тези наукових доповідей та повідомлень учасників наукової конференції молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) – Х.,2003. – С. 169-171.

6. Мірошников І.Ю. Правові та фактичні підстави провадження судового слідства в апеляційній інстанції // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення. Матеріали міжнародного науково-практичного семінару, 1-2 груд. 2005 р.; м. Харків / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – Х.: ЦНТ «Гопак», 2006. – С. 227-231.