Анотація до роботи:

Кібенко О.Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасного стану й перспектив регулювання корпоративних відносин у праві ЄС, Великобританії та України. Доводиться, що сьогодні в європейських країнах відбувається процес фундаментального реформування корпоративного права. Проаналізовано передумови, причини й напрямки реформи. Обґрунтовується необхідність проведення фундаментальної реформи вітчизняного корпоративного права і пропонується її концепція, орієнтована на європейські стандарти. Досліджується правова база процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС і формулюються його методологічні засади стосовно корпоративного права.

Проводиться порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України за окремими інститутами: створення й державна реєстрація товариств, розкриття ними інформації, капітал, корпоративне управління, поглинання, реорганізація, діяльність груп товариств (переважно холдингів). Формулюються пропозиції щодо вдосконалення корпоративного законодавства України.

У дисертації отримала наукову розробку проблема побудови оптимальної моделі розвитку вітчизняного корпоративного права з метою досягнення відповідності потребам сучасного бізнесу, зменшення регуляторного навантаження на господарські товариства, забезпечення збалансованого захисту інтересів учасників корпоративних відносин, а також певного ступеня відповідності сучасним стандартам ЄС у цій сфері правового регулювання.

Найважливішими висновками роботи є нижченаведені положення.

1. У багатьох країнах світу сьогодні відбувається процес фундаментального реформування корпоративного права. Реформи, розпочаті країнами загального права (Канадою, США, Австралією) у 70 – 90-ті роки ХХ ст., наразі активно реалізуються на рівні ЄС та його окремих держав-членів. Основним вектором при їх проведенні є зменшення регуляторного навантаження на товариства, створення для них максимально сприятливого правового середовища.

2. Сучасне корпоративне право України являє собою заплутаний і суперечливий конгломерат нормативних приписів, результатом яких є відсутність визначеності практично в будь-якій сфері регулювання. Для виведення його з кризового стану має бути проведена комплексна фундаментальна реформа. Для виконання цього завдання необхідно затвердити Концепцію розвитку корпоративного законодавства України, а також створити спеціальну робочу групу із провідних фахівців у галузі корпоративного права й суміжних галузей для розробки основних заходів щодо реалізації реформи. Орієнтиром при проведенні реформування має стати поточне й перспективне законодавство ЄС.

3. При приведенні корпоративного законодавства України у відповідність із законодавством ЄС слід керуватися наступними методологічними засадами: 1) для проведення адаптації у пріоритетних сферах мають бути врахованими насамперед акти законодавства ЄС, спрямовані на гармонізацію національних норм корпоративного права в державах – членах ЄС; ті ж акти, що визначають правовий статус наднаціональних юридичних осіб, безпосередньо не є предметом для проведення адаптації (адже в Україні відсутні аналогічні юридичні особи), однак їх положення можуть бути враховані для більш чіткого розуміння правових доктрин, інститутів, концепцій, методів регулювання й окремих правових понять, що існують у сучасному корпоративному праві ЄС; 2) при адаптуванні треба враховувати не тільки (і не стільки) чинні директиви ЄС, а загальні тенденції та перспективи розвитку європейського корпоративного права, для чого слід звертатися до документів, якими запроваджено фундаментальну реформу корпоративного права на рівні ЄС; 3) для цілей адаптації є вкрай необхідним звернення до положень національного корпоративного права держав-членів ЄС, оскільки тільки ретельне вивчення механізмів та наслідків впровадження вимог директив у національне право держав Євросоюзу допоможе сформувати виважену програму адаптації корпоративного законодавства України до законодавства ЄС; 4) адаптацію доцільно проводити відповідно до вимог Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", враховуючи при цьому зовнішньополітичну й економічну політику України, рівень її економічного і соціального розвитку, національні інтереси, культуру та традиції; 5) при здійсненні адаптації Україні належить орієнтуватися на адаптацію по суті, на досягнення певних (спільних) цілей у регулюванні, а не прагнути до зовнішньої подібності законів чи норм.

4. Створена в Україні система державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців не відповідає стандартам ЄС, тому що неналежним чином виконується інформаційна функція. Підвищити ефективність роботи реєстраційної системи пропонується через такі заходи, як уніфікація системи публічних повідомлень, запровадження у законодавство концепції "офіційного повідомлення"; встановлення пріоритету оприлюднених відомостей над відомостями, включеними до ЄДР чи до документів реєстраційної справи; встановлення вільного доступу до документів реєстраційної справи; розширення переліку документів, які товариства зобов'язані направляти державному реєстратору; встановлення чітких строків інформування державного реєстратора про зміну відомостей про зареєстровану особу; розкриття через ЄДР відомостей про відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, що мають місцезнаходження на території України; запровадження можливості доступу до ЄДР у режимі “он-лайн”, електронної реєстрації.

5. У зв'язку із запровадженням ЄДР мають бути переглянуті законодавчі вимоги до установчих документів товариства, що дозволить звільнити учасників товариств від зайвих формальностей (пропонується закріпити у законодавстві можливість реєстрації товариства з модельним статутом замість індивідуального; скоротити перелік відомостей, що підлягають включенню до статуту товариства; врегулювати законодавчо порядок затвердження й підписання статуту).

6. Основною посилкою в моделюванні норм українського законодавства про комерційні найменування має стати уявлення про комерційне найменування як складову частину єдиного майнового комплексу (підприємства), яка індивідуалізує його у підприємницькій діяльності й повинна слідувати його правовій долі.

7. Норми сучасного українського законодавства щодо капіталу, не захищаючи кредиторів товариства, деструктивно впливають на процеси створення й діяльності товариства і викликають додаткові ризики для учасників та самого товариства. Статутний капітал замість інструменту захисту прав кредиторів товариства має скоріше виконувати функцію захисту прав його акціонерів (учасників): встановлений законодавчо режим повинен гарантувати, що капітал, інвестований в товариство, істотно не зменшився, не був виведений з нього. Усім учасникам має бути забезпечено право на отримання корпоративних прав, адекватних дійсній вартості внесених вкладів, а також право на захист своїх корпоративних прав від розмивання. Інтереси кредиторів при проведенні виплат учасникам мають захищатися через складення виконавчим органом декларації про платоспроможність (на підставі відповідних розрахунків – тестів на платоспроможність).

8. В Україні доцільно запровадити акції без номінальної вартості. Це дозволить істотно скоротити витрати товариства на обслуговування емісій і проведення корпоративних операцій з цінними паперами, а також суттєво спростити процедуру збільшення (зменшення) статутного капіталу АТ та його реорганізації. Такі акції будуть ефективніше захищати акціонерів товариства від розмивання пакетів при проведенні додаткових емісій та інших корпоративних операцій.

9. Норми українського законодавства, що регулюють відносини з управління господарськими товариствами, не відповідають стандартам ЄС і потребам практики. Вимагає вдосконалення процедура скликання та проведення загальних зборів, яка наразі є дуже складною й не пристосованою до практичних потреб учасників корпоративних відносин. Пропонується перетворити збори на факультативний орган замість обов'язкового і запровадити альтернативні форми волевиявлення учасників. Необхідно ввести в законодавство інститут директорів товариства (із виділенням чотирьох їх категорій) і запровадити поширені в країнах ЄС механізми забезпечення належного виконання директорами своїх обов'язків. Ефективність діяльності таких органів, як наглядова рада й ревізійна комісія в Україні є дуже низькою. Наглядова рада сьогодні не здатна забезпечити ефективного захисту інтересів акціонерів, оскільки її члени у більшості випадків не є незалежними. Україна має врахувати європейський досвід й активніше запроваджувати інші форми захисту прав акціонерів, засновані перш за все на підсиленні відповідальності директорів та інших посадових осіб товариства і на застосуванні спеціальних механізмів захисту прав меншості. Пропонується взагалі відмовитися від інституту ревізійної комісії. Основний тягар перевірки фінансово-господарської діяльності товариств слід покладати на незалежних аудиторів, порядок обрання (заміни) яких потрібно докладно врегулювати законом. Також необхідно розробити механізми залучення працівників до управління товариствами.

10. Чинне законодавство і проект Закону "Про акціонерні товариства" не містять основних елементів регулювання механізму поглинання, які вимагаються Тринадцятою директивою. Але навіть його запровадження не дозволить позбавитися силових схем захвату корпоративного контролю, що є поширеними в Україні. Для стимулювання до легальних методів поглинання потрібно втілити в законодавство концепцію захисту капіталу, що несе основні ризики; вона має знайти прояв у наступних правах особи, яка здійснила легальне придбання контрольного пакету акцій: а) праві прориву до товариства (скликання зборів у скорочені строки; право самостійно здійснювати дії пов'язані зі скликанням та організацією зборів із їх компенсацією за рахунок товариства; дострокове припинення повноважень виборних органів товариства; визнання недіючими будь-яких положень статуту та внутрішніх нормативних актів товариства, що створюють обмеження для проведення загальних зборів та зміни персонального складу органів управління; б) праві на витиснення міноритарних акціонерів шляхом примусового викупу їхніх акцій.

11. Необхідно втілити в законодавство України сучасну модель регулювання питань реорганізації юридичних осіб, що вже знайшла своє відбиття у праві ЄС. Слід відмовитися від визначення реорганізації як форми припинення юридичних осіб. Реорганізація має бути визначена як правонаступництво між юридичними особами, тобто комплексний одночасний переходом усього чи частини майна, прав та обов’язків від одних юридичних осіб (правопопередників), які можуть припинятись чи продовжувати існування, до інших новостворених або існуючих юридичних осіб (правонаступників). Європейський підхід до регулювання реорганізації акціонерних товариств також повинен передбачати: а) віднесення питання про реорганізацію до виключної компетенції загальних зборів (зі встановленням певних виключень); б) запровадження обов'язкового попереднього оприлюднення основних умов реорганізації й визначення переліку документів, з якими можуть знайомитися акціонери до загальних зборів; в) покладення саме на виконавчий орган юридичної особи відповідальності за проведення реорганізації; г) втілення принципу мінімального втручання кредиторів у процес реорганізації (запровадження адекватного механізму захисту їх прав залежно від виду реорганізації); д) встановлення скорочених строків позовної давності (6 місяців) щодо вимог про визнання реорганізації недійсною; е) визначення механізму відновлення правового статусу юридичних осіб-правопопередників у випадку визнання реорганізації недійсною.

12. Здійснення підприємницької діяльності із застосуванням груп юридичних осіб є звичайною діловою практикою, поширеною в більшості країн світу. Відповідно при регулюванні правовідносин за участю товариств, що входять до складу групи, в Україні слід запроваджувати не тільки заходи, спрямовані на захист інтересів кредиторів та міноритарних учасників цих товариств, а й механізми, що полегшуватимуть діяльність груп (введення спеціальних норм стосовно управління товариствами однієї особи, спрощення правового режиму для внутрішньогрупових правочинів і реорганізації).

За темою дисертації опубліковано наступні праці:

1. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. – Х.: Страйд, 2005. – 432 с.

2. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии. – К.: Юстініан, 2003. – 368 с.

3. Кибенко Е.Р. Научно–практический комментарий Закона Украины "О хозяйственных обществах". – Х: Эспада, 2000. – 440 с.

4. Кибенко Е.Р. Корпоративное право. Учеб. пособ. – Х.: Эспада, 1999. – 480 с.

5. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учеб. пособ. – Х.: Эспада, 2001. – 288 с.

6. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посіб. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.

7. Кибенко Е.Р. Международное частное право: Учеб.-практ. пособ. – Х.: Эспада, 2003. – 512 с.

8. Кібенко О.Р. Чи потрібна українським товариствам наглядова рада? // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 37– 40.

9. Кібенко О.Р. Правові наслідки внесення відомостей до ЄДР: порівняльно-правовий аналіз положень Першої директиви ЄС та українського законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 3 – 7.

10. Кібенко О.Р. Установчі документи господарського товариства: європейський підхід // Юрид. Україна. – 2005. – № 7. – С. 62 – 67.

11. Кібенко О.Р. Інститут загальних зборів у корпоративному праві Великобританії і України: новий підхід // Юрид. Україна. – 2005. – № 6. – С. 43 – 48.

12. Кібенко О.Р. Новий погляд на інститут реорганізації // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид.акад. України, 2005. – Вип. 76. – С. 46 – 50.

13. Кібенко О.Р. Інститут загальних зборів у корпоративному праві Великобританії: новий підхід // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т эконом.-прав. исследований. – Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. – С. 115 – 120.

14. Кібенко О.Р. Глобальна реформа корпоративного права ЄС // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 65. – С. 62 – 71.

15. Кибенко Е.Р. Коммерческое (фирменное) наименование: сравнительный анализ законодательства Украины и Великобритании // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 69. – С. 126 – 135.

16. Кибенко Е.Р. Процедура принудительного выкупа акций у миноритарных акционеров: европейский опыт // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 66. – С. 31 – 37.

17. Кібенко О.Р. Групи юридичних осіб: порівняльна характеристика положень Цивільного і Господарського кодексів України // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 70. – С. 22 – 30.

18. Кібенко О.Р. Чи можна визнати недійсними рішення установчих зборів акціонерного товариства? // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 5 – 7.

19. Кибенко Е.Р. Правовое регулирование деятельности групп компаний в праве ЕС // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 64. – С. 30 – 38.

20. Кибенко Е.Р. К вопросу о признаках юридического лица: доктрина "поднятия корпоративного занавеса" в Великобритании // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 4 – 7.

21. Кибенко Е.Р., Доля Т.А. Проведение общего собрания акционеров без содействия правления акционерного общества – миф или реальность? // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 8. – С. 12 – 14.

22. Кибенко Е.Р., Доля Т.А. Наблюдательный совет акционерного общества: функции, порядок формирования, компетенция // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 25 – 28.

23. Кибенко Е.Р. Краткий очерк из истории развития английского корпоративного права // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 9. – С. 3 – 7.

24. Кибенко Е.Р. Наименование хозяйственного общества: законодательство и практика // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 10. – С. 7 – 9.

25. Кибенко Е.Р. Офшорные компании: особенности правового статуса // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 2000. – Вип. 42. – С. 141 – 150.

26. Кибенко Е.Р. Международно-правовые аспекты регулирования иностранных инвестиций в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 5. – С. 3 – 10.

27. Кибенко Е.Р. Оффшорные компании: преимущества или проблемы ? // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 4. – С. 11 – 16.

28. Кибенко Е.Р. К вопросу о правовом статусе участников хозяйственного общества // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 2000. – Вип. 45. – С. 85 – 90.

29. Кібенко О.Р. Інвестиційна діяльність: визначення, суб'єкти, класифікація та співвідношення з підприємницькою діяльністю // Вісн. Ун-ту внутр. справ. / Відп. ред. О.М. Бандурка. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1999. – Вип. 6. – С. 217 – 221.

30. Кибенко Е.Р. О формах иностранного инвестирования // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 1999. – Вип. 37. – С. 147 – 151.

31. Кибенко Е.Р. Проблемы совершенствования законодательства Украины об иностранных инвестициях // Пробл. законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 1999. – Вип. 38. – С. 112 – 118.

32. Кібенко О.Р. Правовий режим майна приватного підприємства // Юрид. радник. – 2005. – № 1. – С. 37 – 41.

33. Кібенко О.Р. Проблемні питання застави корпоративних прав // Юрид. радник. – 2005. – № 1. – С. 19.

34. Кібенко О.Р. Корпоративне право: відповіді на запитання // Мала енцикл. нотаріуса. – 2005. – № 5. – С. 59 – 63.

35. Кібенко О.Р. Проблемні питання затвердження установчих документів юридичної особи // Мала енцикл. нотаріуса. – 2005. – № 3. – С. 45 – 48.

36. Кибенко Е.Р. Уравнение со множеством неизвестных. О парадоксах правового статуса коллективного предприятия // Юридическая практика. – 2005. – № 41. – С. 1, 14, 15.

37. Кибенко Е.Р. Два в одном – не всегда хорошо... Или как избежать ошибок при проведении дополнительного выпуска акций // Бизнес-мост. – 2005. – № 8. – С. 24 – 25.

38. Кибенко Е.Р. Что тебе в имени моем…Коммерческое наименование: старое название – новое содержание // Юридическая практика. – 2004. – № 9. – С. 7 – 8.

39. Кібенко О.Р. Реорганізація АТ: "гра за новими правилами" // Юрид. газета. – 2004. – № 6. – С. 9, 14.

40. Кібенко О.Р. Парадокси нового ЦК: чи заборонено учасникам господарських товариств призначати представників? // Юрид. газ. – 2004. – № 10 (22). – С. 19.

41. Кібенко О.Р. Втрачена довіра. Парадокси нового ЦК: право участі у товаристві як особисте немайнове право // Юрид. вісн. України. – 2004 р. – № 19. – С. 8.

42. Кібенко О.Р. Регулювання комерційного (фірмового) найменування у нових Цивільному та Господарському кодексах України // Мала енцикл. нотаріуса. – 2004. – № 4. – C. 16 – 19.

43. Кібенко О.Р. Місцезнаходження юридичної особи: новації у законодавстві України // Юрид. радник. – 2004. – № 2. – С. 10 – 14.

44. Kibenko, Elena. How to Sell Ukrainian Shares // Ukrainian Journal of Business Law. – 2003. – № 3. – P. 13 – 15.

45. Кібенко О.Р. Підписка не відбулась – що далі? // Юрид. журн. – 2003 . – № 3. – С. 13 – 15.

46. Кибенко Е. Стеценко О. Продажа акций украинских эмитентов // Фин. директор. – 2003. – № 2. – С. 53 – 58.

47. Кібенко О. Чи завжди акціонер може продати свої акції? До питання щодо моменту виникнення права власності на акції при їх первинному розміщенні // Юрид. газ. – 2003. – № 2. – С. 10.

48. Кибенко Е.Р. Мертвые души акционерных обществ: определение правовой судьбы акций умерших акционеров // Юридическая практика. – 2003. – № 38. – С. 20 – 21.

49. Кібенко О.Р. Система реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні: додаткові функції. Досвід України та Великобританії // Юрид. журн. – 2003. – № 10. – С. 84 – 89.

50. Кібенко О.Р. Щодо захисту права власності акціонерів у світлі проблем корпоративного управління (європейський досвід) // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. До 50–ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Ч. 2. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 44 – 46.

51. Кібенко О.Р. Щодо реалізації акціонерами права на отримання інформації про діяльність товариства// Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матер. наук. конф. Харків, 21 – 22 черв. 2001 р. – Х.: Право, 2001. – С. 473 – 475.

52. Кібенко О.Р. Місце корпоративного права серед дисциплін цивільного циклу та методика його викладання // Пробл. вищої юридичної освіти: Тези доп. та наук. повідом. Наук.-метод. конф. Харків, 18 – 19 груд. 2001 р. / За ред. В.В. Комарова. – Х.: Нац. юрид.акад. України, 2002. – С. 137 – 139.

53. Кібенко О.Р. Перспективи адаптації корпоративного законодавства України до законодавства ЄС // Корпоративне право в Україні: становлення та розвиток. Зб. наук. пр. (За матер. міжрегіонал. наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 26-27 вер. 2003 р.). – К.: НДІ приват. права і підпр-ва АПрН України, 2004. – С. 58 – 61.

54. Кібенко О.Р. Щодо визначення поняття "реорганізація": порівняльна характеристика права України та Європейського Союзу // Проблема юридичної особи у цивільному праві України: Матер. наук.-практ. конф., присв. пам'яті проф. О. А. Пушкіна. Харків, 21 трав. 2004 р. – Х.: Прометей-прес, 2004. – С. 54 – 58.

55. Кібенко О.Р. Acquis communautaire у галузі корпоративного законодавства: міжнародний досвід для країн СНД // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. 29-30 квіт. 2004 р., м. Харків. – К.: АПрН, НДІ приват. права і підпр-ва, НДІ інтел. власності, Нац. юрид. акад.. України, 2004. – С. 742 – 749.

56. Кібенко О.Р. Новий погляд на реорганізацію // Пробл. кодифікації цивільного та господарського права: Зб. наук. ст. за матер. Респ. наук.-практ. конф., 18 бер. 2005, м. Київ / За заг. ред. Р.Б. Прилуцького. – К.: КиМУ, 2005. – С. 144 – 151.