Необхідність аналізу сучасного стану об’єктів ПЛНБ Сумської області та розробки заходів щодо підвищення ефективності їх використання обумовлена як потребою забезпечення лісовідновлення дуба звичайного садивним матеріалом підвищених генетичних властивостей, так і недостатньою вивченістю питань, пов’язаних з ефективністю використання об’єктів постійної лісонасінної бази, оцінки генетичних властивостей плюсових дерев, репродукції та морфології дуба звичайного в регіоні. 1. Нині більшість генетичних резерватів Сумщини характеризуються добрим і задовільним станом та селекційною структурою. Проте на більшості ділянок відмічається зменшення загальної повноти насаджень і частки дуба звичайного у складі. Генетичний резерват у Велико-Висторопському лісництві ДП „Лебединське ЛГ” має незадовільний стан зі значною загрозою втрати їх функцій. Плюсові насадження дуба мають високу продуктивність та якісну структуру і відповідають вимогам до плюсових насаджень. Із 31 плюсового дерева, які включені до Державного реєстру Сумської області, чотири було списано. Решта має добрий і задовільний стан. 2. За результатами інвентаризації на території 12 держлісгоспів Сумської області, серед 109 ПЛНД дуба звичайного лише 19 ділянок загальною площею 130,1 га (17%), відповідають селекційним вимогам. Решта – 90 ділянок загальною площею 451,2 га (83%) у зв’язку із незадовільним станом та якістю стовбурів не можуть бути використані для заготівлі жолудів. 3. За результатами проведених досліджень відібрано чотири нові плюсові насадження у ДП „Сумське ЛГ”, „Кролевецьке ЛГ” та „Глухівське ЛГ”, загальною площею 30,7 га, два нові генетичні резервати у ДП „Шосткінське ЛГ” і „Кролевецьке ЛГ” загальною площею 42,3 га, п’ять ПЛНД загальною площею 58,9 га та 36 плюсових дерев дуба у ДП „Краснопільське ЛГ” й „Сумське ЛГ”. 4. У більшості випадків потомства плюсових дерев дуба зберігають високу інтенсивність росту до 45-річного віку. Між діаметром і висотою одновікових потомств виявлено тісні кореляційні зв’язки (r – 0,70–0,99). Висота та діаметр потомств у віці 15–45 років певною мірою обумовлені висотою у 10-річному віці (r – 0,44–0,68; 0,56–0,96, відповідно). Значна частка потомств плюсових дерев, відібраних у Сумській області у 45-річному віці, росте на рівні контролю. Серед 14 потомств чотири (Тр-2, Тр-11, Тр-13, Тр-18) істотно переважають контроль за діаметром на 27 – 63 %. Істотно перевищує контроль за висотою лише одне потомство (Тр-18 – на 7,3%). Істотно поступаються контролю як за висотою, так і за діаметром одне потомство (Тр-5 – на 13 та 6 % відповідно). Найкращою якістю стовбурів характеризуються три потомства (Тр-2, Тр-15 та Тр-16). Для створення КНП другого порядку рекомендовано 4 клони (Тр-2, Тр-11, Тр-13, Тр-18). 5. У материнських екземплярів дуба звичайного та їх напівсібсових потомств найбільша мінливість серед морфологічних ознак спостерігається за ступенем вирiзаностi лопатей та наявнiстю додаткових лопатей. Доведено, що ці ознаки, а також ширина листків є генетично обумовленими. 6. Мінливість показників інтенсивності цвітіння та плодоношення клонів на КНП спостерігається як за роками, так і між клонами в межах одного року. Доведено певну генетичну обумовленість інтенсивності цвітіння індивідуумів дуба звичайного. 7. Сім клонів дуба звичайного (Тр-2(13), Тр-10, Тр-15, Тр-15(17), Тр-16(18), Тр-18(23), Су-2) включено до групи зі слабким плодоношенням. Два клони (Тр-2 і Тр-12) увійшли до групи із середнім і змінним плодоношенням. Найвищу інтенсивність цвітіння і плодоношення має проміжна фенологічна форма. Серед плюсових дерев, не представлених на КНП, за результатами цитологічних досліджень до групи зі стабільно високим плодоношенням включено одне дерево (№ 23/6); три дерева (№5/5, 17/24 і 27/10) включено до групи з середнім і змінним плодоношенням, а одне дерево (№ 12/23) – до групи зі стабільно слабким плодоношенням. 8. Однією з причин низької інтенсивності цвiтiння i, як наслідок, низького врожаю є недостатньа забезпеченість дерев дуба вологою в перiод формування бруньок і квіток у бруньках. Низька забезпеченість дерев дуба вологою у квітні, червні та серпні, що виявляється у низьких показниках ГТК, негативно впливає на плодоношення клонів дуба (r = 0,40, 0,48 та 0,38, відповідно). При високому позитивному зв’язку між інтенсивністю цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть (r = 0,96) вплив інтенсивності цвітіння на інтенсивність плодоношення також є позитивним, але середньої сили (r = 0,64). 9. Інтенсивність насінної репродукції клонів є вищою порівняно з деревами насіннєвого походження. Тому перевагу при створенні нових об’єктів слід надавати клоновим насінним плантаціям. Клони плюсових дерев із стабільно слабким плодоношенням недоцільно використовувати на клонових насінних плантаціях. 10. Подальше розширення ПЛНБ дуба звичайного має здійснюватися шляхом створення клонових насінних (садінням щеплених саджанців із закритою кореневою системою), родинних плантацій або ПЛНД з розміщенням садивних місць 8 х 8 та 5 х 10 м. У ДП „Конотопське ЛГ” необхідно створити не менше 5 га, у ДП „Свеське ЛГ” – не менше 5 га, у ДП „Охтирське ЛГ” – не менше 8 га та у ДП „Лебединське ЛГ” – не меншу 2 га таких об’єктів. Для заготівлі живців або насіння при створенні цих об’єктів слід використовувати в першу чергу плюсові та кандидати у плюсові дерева, плюсові насадження та генетичні резервати, відібрані на території області, з урахуванням лісорослинних умов і лісонасінного районування. 11. Перспективним для збереження цінного генофонду дібров Сумщини є створення КНП шляхом вегетативного розмноження кращих дерев, відібраних на ділянках, призначених у рубку найбільш цінних високопродуктивних насаджень природного або штучного походження. |
