Анотація до роботи:

Матковська Т.М. Сучасний патоморфоз невротичних та неврозоподібних розладів у підлітків.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидиата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2002.

У дисертації на підставі клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, біохімічного, ретроспективного досліджень отримано дані про особливості клінічного патоморфозу невротичних та неврозоподібних розладів у підлітків, оцінено мікросоціальні, біологічні, конституціонально-психологічні чинники, що сприяють формуванню невротичних та неврозоподібних розладів в сучасних умовах. Виявлено характер нейрогормональних змін у підлітків, а саме, епіфізарно-адренокортикальні відносини при невротичних розладах. Було отримано дані, що підтверджують участь мелатоніну в реалізації адаптивної ролі епіфізу в умовах емоційного стресу, проаналізований вплив мелатоніну на кору надниркових залоз. Виявлено стійкий стримуючий характер епіфізарних впливів при патологічному посиленні адренокортикальної активності, яка організує розлади в емоційній сфері, що супроводжують стрес. Складено диференційно-діагностичну таблицю досліджених станів, виведено критерії, що дозволяють кількісно виразити отримані розходження, тобто їх діагностичну значимість.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв’язання наукової задачі, що виявляється в удосконаленні диференційно-діагностичних критеріїв невротичних і неврозоподібних розладів у підлітків на основі вивчення сучасних клінічних форм перебігу хвороб і психологічних особливостей підлітків з граничними нервово-психічними розладами. Розроблені критерії диференціальної діагностики досліджених станів дозволять на фоні поліморфізму клінічних проявів забезпечити своєчасну діагностику невротичних розладів, що сприятиме попередженню розвитку соціальної дезадаптації підростаючого покоління.

2. Патоморфоз клінічної картини невротичних станів виражається зменшенням ступеня ваги розгорнутих невротичних розладів, редукції найбільш тяжких і гострих компонентів, тенденції до збільшення питомої ваги стертих, астено-депресивнх, іпохондричних, псевдосоматичних станів, що приводить до формування маскованих форм невротичних розладів. Зменшення окресленості окремих клінічних форм, наростання їх поліморфізму дозволяють говорити про тенденцію до змішання форм невротичних розладів.

3. При невротичних та неврозоподібних розладах патопсихологічне обстеження у 100 % підлітків виявило такі особливості, як емоційна лабільність, формування порушень на тлі акцентуацій характеру того чи іншого типу, хитлива неадекватна самооцінка, виражена потреба в самовизнанні, самоствердженні.

4. Специфічними особливостями для хворих з порушеннями поведінки є наявність епілептоїдного (23,1%±6,7%) і шизоїдного (17,9%±6,1%) типів акцентуації характеру, вираженої (46,2%±7,9%) і сильної (25,6%±6,9%) реакції емансипації, низької або високої конформності, ознак можливого розвитку психопатії (48,7%±8,0%), психологічної схильності до алкоголізації (61,5%±7,8%) і делінквентності (76,2%±1,0%), вираженої соціальної дезадаптації.

5. Характер психічної травматизації змінюється в бік збільшення питомої ваги тривалої психічної напруги, викликаної індивідуальними, особистими психотравмами, що мають відбиток різкої зміни соціально-економічних, матеріальних і психологічних факторів. Психотравмуючі обставини об'єктивно менш тяжкі й інтенсивні, але більш неповторні, складні і неоднозначні для особистості. Зміна патогенетичних факторів, які беруть участь у клінічному оформленні і динаміці невротичних і неврозоподібних розладів виявляється в зростанні соматичної, ендокринної, органічної патології, що сприяє трансформації біологічної реактивності хворих.

6. Виявлено внесок мелатоніну у реалізацію адаптивної ролі епіфіза щодо емоційних, поведінкових розладів, що супроводжують стрес. Виявлено стійкий стримуючий характер епіфізарних впливів при патологічному посиленні адренокортикальної активності, що організує розлади в емоційній сфері (які супроводжують стрес і психічну депресію). Порушується річний ритм функціональної активності епіфіза у хворих з неврозоподібними розладами і взагалі відсутній у підлітків з невротичними розладами. Характер кореляційного взаємозв'язку між станом епіфізарної активності, клінічними проявами нервово-психічних порушень і особистісних особливостей хворих визначає специфічність емоційних, у тому числі поведінкових, розладів при невротичних і неврозоподібних порушеннях.

7. Розроблені диференційно-діагностичні критерії лягли в основу комплексу медико-профілактичних заходів, спрямованих на попередження дезадаптації підростаючого покоління.

Публікації автора:

1. Матковская Т.Н. Невротические расстройства у подростков в современном социуме // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.11, вип.32. – С.116-118.

2. Пат. України 40853 МКВ А61В10/00, G01N33/493. Спосіб лікування невротичних розладів у хлопчиків-підлітків. Т.М. Матковська. Заявл. 28.07.2000; опубл. 15.08.2001. – 3с.

3. Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А. Матковская Т.Н. Клинико-психологические особенности поведения у детей и подростков с неврозами и неврозоподобными расстройствами // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – Вип.20. – С.68-71. Автором проведено добір хворих, їх клініко-психопатологічне обстеження, інтерпретація та узагальнення одержаних результатів. Стаття автором літературно оформлена, показники статистично вивірені.

4. Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А., Матковская Т.Н. Модель технологии диагностики пограничных нервно-психических расстройств у детей и подростков школьного возраста // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т.7, вип.1(19). – С.86-87. Автором проведено клінічне спостереження, здійснено статистичну обробку матеріалів, узагальнені результати.

5. Плехова Е.И., Матковская Т.Н., Проскурина Т.Ю. Особенности экскреции мелатонина у мальчиков-подростков с неврозами и неврозоподобными состояниями. // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т.7, вип.3(21). – С.96-98. Автором проведений добір хворих, їх клінічне обстеження, дослідження рівня екскреції мелатоніну в залежності від строків прояви захворювання, статі, віку хворих підлітків, пори року. Дана порівняльна характеристика цього показника у хворих з невротичними та неврозоподібними станами. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

6. Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А., Матковская Т.Н. Социально-развивающая реабилитация в системе охраны психического здоровья детей-подростков // Педиатрия, акушерство и гинекология. – 1999. - №3. – С.11-12.

Автором проведений аналіз клінічних та ретроспективних даних, статистична обробка матеріалу, порівняння одержаних результатів з літературними даними.

7. Плехова Е.И., Матковская Т.Н., Турчина С.И. Содержание мелатонина у мальчиков-подростков с пограничными нервно-психическими расстройствами. // Эндокринология. – 1999.-т.4, №2 . – С.273-274. Автором проведено добір хворих, їх клінічне обстеження, вивчення рівня екскреції мелатоніну. Проаналізована ефективність терапії в залежності від ісходного рівня екскреції мелатоніну. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

8. Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А., Матковская Т.Н. Медико-психологический аспект неврастении у подростков. // Медицинские исследования. – 2001. – Т1., вип.1. –С. 28-29. Автором проведено клінічне спостереження хворих на неврастенію, визначено частоту та характер психопатологічних проявів. Здійснено узагальнення одержаних результатів.

9. Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н. Частота преневротических нарушений у школьников городской и сельской местности. // Респ. межвед. сборник «Охрана здоров»я детей и подростков». – 1996. – Вып.25. – С.3-5. Автором проведено добір хворих, їх клініко-психопатологічне обстеження, а також інтерпретація та узагальнення одержаних результатів.

10. Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н. К прогнозу лечения невротических и неврозоподобных состояний//. VII Российский национальный конгресс “ Человек и лекарство”, Москва .-2000.-С.208. Автором проведено клініко-психопатологічне обстеження хворих, інтерпретація одержаних результатів. Стаття автором літературно оформлена, показники статистично вивірені.

11. Плехова Е.И., Матковская Т.Н. Особенности экскреции мелатонина у мальчиков-подростков с невротическими расстройствами // Матер. научно-практ. конф. “ Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків”. – Харків, 2001.- С.79-80. Автором проведений добір хворих, їх клінічне обстеження, дослідження рівня екскреції мелатоніну. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

12. Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н. Современный патоморфоз

невротических расстройств у подростков // Матер. научно-практ. конф.

“ Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків”. – Харків, 2001.- С.86-88. Автором проведено клініко-психопатологічне обстеження хворих, інтерпретація та узагальнення одержаних результатів.