Анотація до роботи:

Бічевська Р.Г. Сучасні підходи до ведення пологів з використанням простагландинів групи Е₁. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика, Київ, 2002.

Наукова праця присвячена рішенню актуального питання сучасного акушерства – зниженню частоти і ступені виразності акушерських і перинатальных ускладнень у вагітних групи ризику по слабкості родової діяльності.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше проведене дослідження впливу ПГЕ₁ на регуляцію родової діяльності, що включає вивчення показників гомеостазу, маткової активності, динаміки дозрівання шийки матки і кардіотокограми плоду.

Вперше розроблена з використанням процедури Байєса прогностична модель розвитку порушень скорочувальної діяльності матки в родах.

Вперше розроблений спосіб ведення пологів у жінок з різною акушерською патологією, що включає застосування препарату ПГЕ₁.

Результати проведених досліджень свідчать, що вагітні з обтяженим акушерсько-гінекологічним, соматичним анамнезом і обтяженим плином поточної вагітності складають групу ризику по розвитку слабості родової діяльності. Родорозрішення даної групи відбувається на тлі високої частоти передчасного розриву плодових оболонок, аномалій скорочувальної діяльності матки, передчасної отслойки плаценти, що приводить до підвищення кількості випадків оперативного родорозрішення, перинатальних утрат.

Нашими дослідженнями встановлено, що ризик розвитку СРД тісно асоціюється з порушеннями з боку центральних регулюючих механізмів і вегетативного тонусу, а також гормональної активності фето-плацентарного комплексу.

Аналізуючи нейрогормональні порушення в жінок ми прийшли до висновку, що ризик розвитку даної патології є результатом зниження адаптаційно-компенсаторних резервів гіпоталямо-гіпофизарно-наднирникової системи вагітних внаслідок астенезуючого впливу несприятливих факторів різної природи.

Використання ПГЕ для регуляції пологів у жінок з різними видами акушерської патології наближало стан нейрогуморальної регуляції родового акту до рівня здорових жінок, при цьому ПГЕ₁ діяв більш фізіологично. Застосування ПГЕ₁ дозволяє знизити тривалість пологів у 1,4 рази, тривалість безводного проміжку у 1,5 разів, частоту кесарева розтину у 2,7 рази, кровотечі в ранньому післяпологовому періоді у 2,5 рази, дородового вилиття навколоплідних вод у 4,4 рази, вторинної слабкості родової діяльності в 3 рази, розривів шийки матки в 2,4 рази й асфіксії немовлят в 3 рази у порівнянні з препаратом ПГЕ_2.

1. До 25% жінок мають потребу в індукції пологів, ефективність ведення таких пологів визначається станом ШМ. При відсутності біологічної готовності родовий акт носить затяжний характер, в половині спостережень ускладнюється аномаліями родової діяльності, несвоєчасним вилиттям навколоплідних вод, у кожної п'ятої жінки пологи закінчуються оперативним шляхом, у кожної четвертої відзначаються травматичні ушкодження ШМ, у кожної десятої спостерігаються гіпотонічні кровотечі в ранньому післяпологовому періоді.

2. Прогностична модель розвитку слабості родової діяльності на основі 33 критеріїв дозволяє в 79,2 % зробити правильний прогноз. Головними прогностичними критеріями є показники безплідності, запальних захворювань геніталій, аномалій розвитку статевих органів, мертвонарождення та багатоводдя.

3. Дослідження динаміки гормонів та катехоламинів індукованих пологів показало, що початок родового акту (як і при фізіологічних родах) супруводжувався істотним підвіщенням вмісту естрадіолу. Однак при індукціїї ПГЕ₁ він був більш виразним і досягав значень контрольної групи. Вміст прогестерону був стабільним у всіх групах обстеження. Співвідношення П/Е₂ мало тенденцію до зниження з початком родової діяльності, що свідчило про наявність і відносного підвішення Е₂. Значне підвішення кортізолу означало позитивну тенденцію, однак його рівень у пацієнток з родозбудженням був нижче ніж у контрольній групі. Значно збільшилась екскреція катехоламинів в групах дослідження, рівеньА та НА досягали значень контрольної групи. ПГ_2a і ПГЕ₂ також мали тенденцію до підвіщення, що підтвержуе збалансованість депресорних та активаторних елементів простагландиногенезу. Таким чином, це забезпечує виражений стимулюючий вплив ПГ на специфічні структури міометрію.

4. Препарат ПГЕ₁ дозволяє нівелювати вплив вихідного ступеня «зрілості» ШМ на тривалість пологів і показники ускладнень родового акту, його використання дуже ефективне у породіль з «незрілою» ШМ.

5. Показники КТГ плода не мають негативної динаміки при введенні ПГЕ₁; препарат не сприяє розвитку гіпоксичних станів у плода в інтранатальному періоді.

6. Застосування препарату ПГЕ₁ для регулювання родового процесу дозволяє знизити тривалість пологів з 9,8±0,4 до 6,9±0,2 год, тривалість безводного проміжку з 5,9±0,2 до 3,8±0,2 год; частоту кесарева розтину з 10,6±2,7 до 3,8±1,3%; кровотеч у ранньому післяпологовому періоді з 7,6±2,3 до 3,0±1,1%; дородового вилиття навколоплідних вод з 38,2±5,6 до 8,5±2,3%; вторинної слабості родової діяльності з 22,4±4,8 до 7,1±2,2%; розривів ШМ з 23,7±4,9 до 9,9±2,5% і асфіксії немовлят з 14,5±4,0 до 3,5±1,6% у порівнянні з препаратом ПГЕ₂.

7. При родовизиванні препаратом ПГЕ₁ їхня середня вартість знижується в порівнянні з ПГЕ₂ у 2,5 рази: з 289,3 грв до 115,2 грн.

Публікації автора:

1. Чайка В.К., Квашенко В. П., Бичевская Р.Г. Применение синтетического аналога простагландина Е₁–мизопростола в акушерской практике // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – Вип. 23. – С. 5–10. (Підібрала та систематизувала матеріал)

2. Могилевкина И.А., Бичевская Р.Г. К вопросу о рациональном ведении родов // Архив клин. и эксперим. медицины. – 1999. – Т. 8, № 1 (прилож.) – С. 140-143. (Зібрала матеріал, провела статистичну обробку матеріалу, систематизувала результати)

3. Бичевская Р.Г., Могилевкина И.А. Применение простагландинов группы Е₁ для индукции родов при незрелой шейке матки // Вісник проблем біології і медицини. – 2000. – Вип. 1. – С. 5-9. (Зібрала матеріал, розробила комплекс лікувальних заходів)

4. Чайка В.К., Бичевская Р.Г., Гриценко Л.З. Новые аспекты индукции родовой деятельности при незрелой шейке матки // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 2. – С. 172-173. (Зібрала матеріал, зробила статистичну обробку і аналіз)

5. Бичевская Р.Г., Мисуна Г.Д. Прогнозирование нарушений сократительной функции матки в родах // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2000. – Т. 5, № 4. – С. 39-42. (Зібрала та систематизувала матеріал, підготувала до друку)

6. Могилевкина И.А., Бичевская Р.Г., Мисуна Г.Д. Влияние индукции родов простагландином Е₁ на состояние внутриутробного плода // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т.6, № 2. – С. 72. (Зібрала матеріал, зробила статистичну обробку)

7. Чайка В.К., Бичевская Р.Г. Особенности течения родов, индуцированных препаратом простагландина Е₁ // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. – Т. 7, № 1. –
   С. 97-101. (Розробила та впровадила комплекс лікувальних заходів, зробила статистичну обробку, підготувала до друку)

8. Чайка В.К., Бічевська Р.Г., Могилевкіна І.О. Тактика ведення пологів, індукованих препаратом простагландину Е₁// Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 4. – С. 73-75.

9. Могилевкина И.А., Бичевская Р.Г., Ющенко Т.А. Опыт использования простагландина группы Е₁ для профилактики нарушений сократительной деятельности матки // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 1999. – С. 357-359. (Зібрала матеріал та узагальнила результати статистичної обробки)

10. Чайка В.К., Могилевкіна І.О., Квашенко В.П., Жилка І.Я., Бічевська Р.Г., Ліпчанська Л.В.,Шпатусько Н.І. Застосування препарату простагландинів Е₁ для індукції пологів // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. – Київ. – 2002. – № 95. (Зробила статистичну обробку, підготувала до друку)

11. Пат. України № 30920А, МПК⁶ А61К 31/557. Спосіб лікування слабості пологової діяльності / В.К.Чайка, В.П.Квашенко, І.О.Могилевкіна, Р.Г.Бічевська, Т.В.Баннікова, І.Д.Гюльмамедова, Л.З.Гриценко. – № 98063206; Заявл. 19.06.1998; Опубл. 29.03.2000. – бюл. Промислова власність. – № 2. – С. 2.32. (Розробила спосіб лікування)