Анотація до роботи:

Чілачава Т. Р. Сучасні інформаційні технології як чинник оптимізації журналістсько-редакційної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – журналістика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Захищається рукопис, у якому здійснено системний аналіз процесу впровадження в українські ЗМІ новітніх інформаційних і комунікативних технологій, модернізації методів та форм редакційної діяльності, вдосконалення адміністративної, творчої, матеріально-технічної структур, налагодження ринку інформаційних продуктів і послуг, встановлення якісно нових взаємин між творчими і технічними службами.

У роботі досліджено різні комунікативні ситуації, вивчено необхідні чинники для побудови динамічної моделі редакції, сучасну структуру і функції редакційних підрозділів в умовах комп’ютеризації творчо-виробничих відносин, розширення можливостей збирання, оброблення, зберігання й поширення інформації, порушено актуальні проблеми віртуальної журналістики, створення Інтернет-версій. Дослідження є інтегрованим осмисленням явища новітніх технологій, узагальненням національного та світового досвіду їх застосування, визначенням критеріїв характерних особливостей сучасних моделей редакційної діяльності в умовах глобалізації, формування мережевого тексту й мислення, їх впливу на журналістику та інші соціальні інститути суспільства.

Інтернет як віртуальна реальність, яка змінює загальну парадигму сенсибільності, в дисертації розглядається в контексті формування світової спільноти, для якої раніше простір і час були своєрідними комунікативними фільтрами. Новітні інформаційні технології визначаються як сукупність засобів зв’язку й електронно-обчислювальної техніки, а оптимізація журналістсько-редакційної діяльності – як створення сприятливих соціально-психологічних умов для творчості.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження. Наголошено на багатогранності способів розширення кола й обсягів інформаційних ресурсів ЗМІ (друкованих, аудіовізуальнх тощо), поповнення їх бінарнокодованими різновидами, які оперують обчислювальною технікою та системами комунікацій і покликані регулювати інтелектуальний обмін у суспільстві, забезпечувати послідовність, ритмічність, безперервність функціонування редакції, поліпшувати роботу як творчих підрозділів, так і технічних служб, сприяти впровадженню комплексу заходів у сфері журналістської праці, пов’язаних із глобальними змінами технічних характеристик самого процесу виробництва періодичного видання.

Впровадження новітніх технологій в ЗМІ позначається на: а) вдосконаленні системи управління редакційним апаратом; б) неодмінному зростанні оперативності та ефективності редакційно-журналістської діяльності; в) вивченні, відображенні та формуванні громадської думки; г) підвищенні рівня теоретичної підготовки і професійної культури журналістів; д) інтенсифікації зворотного зв’язку з читацькою аудиторією.

Що ж до оптимальної моделі побудови редакції, то для її вироблення необхідні: а) постійний пошук шляхів підвищення мобільності творчого колективу; б) подальша автоматизація редакційно-виробничих процесів; в) використання нових методів і прийомів редакційної діяльності з урахуванням можливостей їх сучасної матеріально-технічної бази; г) перманентне оновлення власних комп’ютерних мереж, засобів зв’язку, Інтернет-ресурсів.

Інформаційні технології як один із чинників оптимізації журналістсько- редакційної діяльності завдяки своїй амбівалентності водночас змінюють соціум; зокрема, глобальна мережа є одним з інструментів розвитку громадянського суспільства. Суцільна комп'ютеризація людської спільноти спричинила також зміни психотехніки масової комунікації і парадигми процесу мислення, який у журналістикознавчих працях називають NET- мисленням.

Особливим видом інформаційного процесу, який не має аналогів, став мережевий текст, «нащадок» гіпертексту, який детермінує зміст на структурному, синтаксичному та лексичному рівнях. Прагнення будь-якої особистості самовиразитись і самоствердитись через масову комунікацію викликає зміну її психічних станів. Якщо для традиційних ЗМІ характерний так званий ефект присутності, то для мережевих ЗМІ цей стан перетворюється на ефект участі.

З комп’ютеризацією редакційно-видавничої діяльності з’явились, по суті, необмежені можливості для розробки прогресивних схем планування, системи використання творчих і технічних кадрів, організації й скорочення термінів випуску кожного номера.

Цілеспрямована інтеграція сучасних засобів збирання, збереження, оброблення та друкування інформації значно підвищила продуктивність журналістської праці, позитивно позначилась на її якості.

В умовах, коли новітні інформаційні технології все активніше впливають на оптимізацію журналістсько-редакційної діяльності, варто врахувати такі рекомендації:

– створення ділової, творчої та соціально-психологічної атмосфери в редакціях, де якнайкраще розкриваються і реалізуються фахові якості журналістів, контролюється виконання ними функціональних обов'язків;

– комплектування творчого колективу висококваліфікованими, різнобічно обдарованими професійними кадрами, які вміють не тільки талановито писати, але й знаходити шляхи підвищення мобільності творчого колективу, організовувати ритмічне й ефективне його функціонування;

– вироблення і побудова в кожному окремому випадку такої редакційної моделі, яка за допомогою сучасних інформаційних технологій забезпечить матеріальне заохочення співробітників, високу якість їх інтелектуальної діяльності, зміцнить конкурентоспроможність видання на медіа-ринку;

– використання нових методів і прийомів редакційної діяльності з урахуванням кваліфікації наявних творчих кадрів і можливостей власної матеріально-технічної бази;

– подальша автоматизація редакційно-виробничих процесів, підвищення ефективності праці;

– послідовне ознайомлення журналістського корпусу з перевагами електронних носіїв, налаштовуючи його на прийняття NET-мислення й оволодіння всіма тонкощами створення та використання мережевого тексту;

– перманентне оновлення комп’ютерних мереж, засобів зв’язку, Інтернет-ресурсів;

– забезпечення власників ЗМІ професійно складеними бізнес-планами, в яких будуть передбачені та враховані фінансові й управлінсько-редакційні потреби;

– організація працівниками редакцій, у тому числі й Інтернет-видань, власних громадських об’єднань, аби в разі конфліктних ситуацій і окремі журналісти, і редакційні колективи в цілому могли б відчути підтримку колег;

– наведення порядку в етичних взаємовідносинах журналістів на міжособистісному, а редакцій – на міжгруповому рівні з метою недопущення компромату, інформаційних воєн, «брудних» політтехнологій тощо;

– унормування і регулювання юридично-правових засад функціонування ЗМІ в умовах демократії і ринкових відносин;

– законодавче окреслення правового статусу журналістів Інтернет-ЗМІ на основі прирівняння видання на електронному носії до традиційної журналістики.

Вищеперелічені рекомендації обумовлені функціональними та фаховими вимогами, оскільки дії журналіста всередині як редакції в цілому, так і відділу зокрема мають взаємозалежний характер і спрямовані на виконання загальної функції засобу масової інформації – створення високоякісного інформаційного продукту.

Публікації автора:

1. Чілачава Т. Р. Деякі аспекти впливу новітніх технологій на ефективність друкованих ЗМІ. // Вісник Київ. ун-ту. Сер. Журналістика. – К., 2002. – № 10. – С. 16–18.

2. Чілачава Т. Р. Сучасні моделі редакційної діяльності та праці журналістів // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2003. – Т. 12. – С. 117–125.

3. Чілачава Т. Р. Редакційна діяльність та праця журналістів в умовах інтенсивного використання новітніх інформаційних технологій: український досвід у контексті світового // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Л. , 2003. – Вип. 11. – С. 497–511.

4. Чілачава Т. Р. Фактор новітніх технологій в процесі оптимізації журналістської праці та редакційної діяльності // Вісник. Літературознавчі студії Київського міжнародного університету. – К., 2003. - Вип. 5. – С. 312-323.

5. Чілачава Т. Р. Вплив новітніх технологій на сучасні ЗМІ // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. – К., 1999. – Вип. 53. – С. 9-12.

6. Чілачава Т. Р. Деякі основні особливості комп’ютерної обробки кольорових зображень // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. – К., 1999. – Вип. 54. – С. 22–29.

7. Чілачава Т. Р. Функціонування друкованих ЗМІ в умовах комп’ютеризації редакційно-видавничого процесу // Вісник Київського міжнародного університету: журналістика, медіа, лінгвістика, кіномистецтво. – К., 2002. – Вип. I. – С. 97–105.