Сучасна держава дедалі все частіше змушена здійснювати свою діяльність в екстремальних умовах, що вимагає внесення корективів у методи діяльності традиційних державних інститутів і викликає до життя структури, максимально пристосовані до функціонування в цих умовах. Крім того, усе більш визначеними стають формування самостійного правового інституту “надзвичайні стани” і становлення функцій держави із запобігання і подолання аварій і катастроф. Щоб уникнути втрат при надзвичайних ситуаціях, а також здійснити вихід із них з мінімальними збитками, використовується комплекс законів, які регулюють відносини в цих умовах. Україна, як і інші держави, прийняла законодавчі акти, які регулюють відносини при виникненні екстремальних ситуацій. Відповідно до Конституції, в Україні діє Закон “Про правовий режим надзвичайного стану”, в якому відбитий зміст правового режиму надзвичайного стану, порядок його введення і припинення дії, особливості діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб і відповідальність за порушення вимог або невиконання вимог і заходів правового режиму надзвичайного стану. Указом Президента України від 26 жовтня 1996 року на базі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і штабу Цивільної оборони створене Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також затверджене Положення про це Міністерство. Створене в Україні Міністерство є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальних робіт. Питання ефективності діяльності держави в екстремальних ситуаціях на регіональному рівні передбачають розробку і встановлення правових нормативів, а також організацію системи органів, які беруть участь у запобіганні і подоланні виникаючих надзвичайних ситуацій. В Україні ці питання вирішуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру” від 3 серпня 1998 року № 1198, на підставі якої затверджене, зокрема, Положення про Одеську територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Одеська територіальна підсистема складається з постійно діючих ланок на трьох рівнях: регіональному, місцевому й об’єктному. Питання організації управління територіальною підсистемою пов’язані зі створенням її координаційних органів. На регіональному рівні – це комісія Одеської обласної державної адміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. В окремих випадках для ліквідації надзвичайних ситуацій і їхніх наслідків розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації можуть створюватися спеціальні територіальні комісії. На місцевому рівні створено районні комісії та комісії органів рад (сільських, селищних, міських, районних у містах) з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. На рівні об’єктів – це комісії з питань надзвичайних ситуацій об’єктів. У залежності від рівня надзвичайної ситуації регіональні, місцеві й об’єктні комісії забезпечують державне управління реагування на надзвичайну ситуацію чи загрозу її виникнення. У залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, яка прогнозується чи виникла, за рішенням обласної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один із трьох режимів функціонування територіальної підсистеми: 1) режим повсякденної готовності; 2) режим підвищеної готовності; 3) режим діяльності в надзвичайній ситуації. Діяльність сучасної держави та її органів при виникненні екстремальної ситуації не може бути ефективною без використання можливостей місцевого самоврядування, і відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчим органам місцевих рад делеговані повноваження, які стосуються діяльності в екстремальних ситуаціях. |