Анотація до роботи:

Лісничий В.А. Створення вихідного матеріалу ярого тритикале для селекції на якість зерна. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2005.

Викладено результати експериментальних досліджень, за узагальненням яких виділено цінний вихідний матеріал для селекції ярого тритикале за основними господарськими ознаками. Встановлено закономірності прояву, а також особливості формування основних ознак якості зерна ярих тритикале, виділено джерела з цінним для селекції комплексом цих ознак і виявлено характер успадкування окремих показників якості, а також створено на цій основі новий лінійний матеріал з підвищеним рівнем якості зерна та інших господарсько-цінних ознак.

Встановлено, що за фізичними і структурно-механічними властивостями зерна ярі тритикале більше наближені до пшениці, ніж до жита. Невисока кількість клейковини у борошні ярих тритикале компенсується її якістю: клейковина тритикале характеризується високою пружністю, але низькою розтяжністю і за ВДК відповідає переважно І групі якості. За силою борошна ярі тритикале досягають рівня добрих філерів. Сила борошна, яку добре характеризує число седиментації, тісно пов’язана з іншими показниками якості і може виступати як маркерна ознака хлібопекарських властивостей у разі недостатньої кількості матеріалу для проведення повного технологічного аналізу.

Виявлено, що хлібопекарська якість залежить від семи факторів, сутність яких розкривається за допомогою генетично залежних від дії цих факторів інформативних ознак. Вивчення цих ознак в процесі оцінки вихідного матеріалу дозволить скоротити час досліджень і при цьому отримати вичерпну інформацію про якість сортозразка.

Встановлена можливість прогнозувати появу трансгресій за показником седиментації та вмістом білка у більш пізніх поколіннях гібридів за допомогою вивчення комбінаційної здатності гібридів першого покоління. Встановлено факт спрямованого домінування за числом седиментації: високий рівень показника контролюється рецесивними генами, а низький - домінантними.

Результатом досліджень якості зерна ярих тритикале стало створення цінного лінійного матеріалу у кількості 35 ліній із 13 комбінацій схрещування. Кращі з них перевершують стандарт за урожайністю і при цьому мають високий рівень ознак якості: Хл / ЯТХ 53-99 р2/5, Хл / АТЭА 2 р7/5, Ж / ЯТХ 8-99 р10/2, Ж / ЯТХ 8-99 р10/4.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з встановлення закономірностей у створенні вихідного матеріалу для селекції ярого тритикале на якість зерна, яке здійснено шляхом вивчення вихідного матеріалу за комплексом технолого-біохімічних та агробіологічних ознак, визначення кореляцій між ознаками якості зерна і господарсько-цінними властивостями, встановлення особливостей формування хлібопекарських властивостей і виявлення характеру успадкування ознак якості міжлінійними гібридами, на основі чого розроблено теоретичні і практичні пропозиції щодо ефективного ведення селекційних досліджень в напрямку поліпшення якості зерна культури, крім того створено нові лінії як цінний вихідний матеріал для виведення нових сортів ярого тритикале з поліпшеною якістю зерна, що має важливе значення в галузі селекції цієї цінної культури.

1. Середній вміст білка в зерні ярих тритикале складає 14,2%, що на рівні пшениці Харківська 6 і відповідає критерію для пшениці І класу. Виділено форми, що виявили високу стабільність ознаки протягом років досліджень: ЯТХ 7-00, ЯТХ 5-91.

2. За вмістом триптофану ярі тритикале переважно поступаються пшениці і житу. Виділено лінію ЯТХ 26-99, яка істотно перевершила стандарт Аіст харківський за вмістом триптофану (+0,12 г/100 г), а лінії ЯТХ 7-00, ЯТХ 5-91 мали стабільно високий рівень ознаки протягом років досліджень.

3. В зерні ярих тритикале спостерігається на 3,3 % більше водо- та солерозчинних фракцій білка, у порівнянні з пшеницею, а клейковинні білки характеризуються підвищеним вмістом гліадинів (до 28,2 %). У сорту Хлібодар харківський співвідношення гліадини : глютеніни відповідає пшеничному показнику (1,1 : 1).

4. У зерні ярих тритикале активність a-амілази більш висока, ніж у борошні: в середньому різниця за числом падіння складає 40 сек. В посушливому році оптимальним рівнем активності a-амілази в борошні ярого тритикале, визначеної через число падіння, для отримання якісного хліба є 150-200 сек; у вологому році цей показник відповідає оптимальному рівню для пшениці - 200-250 сек.

5. За фізичними і структурно-механічними властивостями зерна ярі тритикале більш наближені до пшениці, ніж до жита. Лінія ЯТХ 9-00 за даними 1999 р. досягла рівня пшениці сорту Харківська 6 за показником натури зерна – 748 г/л, що підтверджує можливість підвищення об’ємної маси зерна селекційним шляхом.

6. Встановлено, що невисока кількість клейковини у борошні ярих тритикале (в середньому 23%) компенсується її якістю: клейковина характеризується високою пружністю (=54,3 мм), але низькою розтяжністю (=71,1 мм) і за ВДК відповідає переважно І групі якості.

7. За силою борошна ярі тритикале досягають рівня добрих філерів (у 2000 р. лінія ЯТХ 76-99 виявила 235 од.а). Сила борошна тісно пов’язана з іншими показниками якості і може виступати як маркерна ознака хлібопекарських властивостей на ранніх етапах селекційного процесу.

8. Вивчення реологічних властивостей борошна ярих тритикале показало, що водопоглинальна здатність відповідає рівню пшениці 58,5 %, тісто швидко утворюється 1,8 хв., але воно досить нестійке в оптимальній консистенції 0,50 хв. і активно зріджується: від 157 од.ф. (сорт Хлібодар харківський) до 247 од.ф. (лінія ЯТХ 28-98).

9. З борошна ярих тритикале можна виготовляти високоякісний хліб, який за зовнішнім виглядом наближається до пшеничних виробів. Об’єм хліба досягає 500 мл (Хлібодар харківський, лінія ЯТХ 9-00).

10. Застосування системного підходу до оцінки якості зерна ярих тритикале дозволило зменшити кількість ознак для оцінки хлібопекарських властивостей до семи найбільш інформативних (кількість або якість клейковини у борошні, число падіння у борошні, пружність і розтяжність тіста, час утворення і стійкість тіста, а також об’єм хліба) і дало змогу на основі біологічної інтерпретації факторів встановити особливості формування хлібопекарської якості у ярих тритикале.

11. Виділено форми, у яких висока якість поєднується з підвищеним рівнем урожайності та стійкістю до хвороб: сорти Хлібодар харківський та Жайворонок харківський і лінії: ЯТХ 9-00, ЯТХ 39-99.

12. Встановлено можливість прогнозувати ступінь та частоту трансгресій за показником седиментації та вмістом білка у гібридів F₂ за рівнем комбінаційної здатності їх у гібридів першого покоління.

13. Встановлено факт спрямованого домінування за числом седиментації (F₁-P = -5,4): високий рівень показника контролюється рецесивними генами, а низький - домінантними.

14. При вивченні трансгресивного розщеплення гібридів F₂ за показником седиментації та вмістом білка виділено цінну комбінацію ЯТХ 8-99 / Bilka 11, яка має найбільшу практичну цінність для селекції завдяки високому середньому рівню ознаки і високій її мінливості.

15.Результатом досліджень якості зерна ярих тритикале стало створення цінного лінійного матеріалу у кількості 35 ліній із 13 комбінацій схрещування. Кращі з них перевершують стандарт за урожайністю і при цьому мають високий рівень ознак якості: Хл / ЯТХ 53-99 р2/5, Хл / АТЭА 2 р7/5, Ж / ЯТХ 8-99 р10/2, Ж / ЯТХ 8-99 р10/4.