Анотація до роботи:

Бардаков В.А. Створення і використання в селекції генофонду люпину жовтого за ознаками ранньостиглості та фузаріозостійкості – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Чабани, 2007.

Приведені дані експериментальних досліджень, здійснених в умовах Полісся України, за результатами яких показано, що вивчення колекційного матеріалу люпину жовтого за ознаками скоростиглості сортозразків з короткими періодами сходи-цвітіння і цвітіння-дозрівання, продуктивності рослин по насінню і зеленій масі, стійкості до фузаріозу дозволяє виділити зразки з потрібними ознаками і властивостями для використання їх в селекційній практиці.

Виявлені закономірності в розподілі джерел скоростиглості в залежності від тривалості періоду сходи-цвітіння і цвітіння-дозрівання у різних географічно віддалених форм люпину жовтого. Виділені нові джерела селекційно – цінних ознак для використання в подальшій селекційній роботі. Пропонується використання джерел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак для залучення в селекційний процес в умовах Полісся.

Створено новий гібридний селекційний матеріал, який в результаті генетичної рекомбінації поєднує ознаки скоростиглості, високої продуктивності та стійкості до фузаріозу в умовах Полісся. На базі цього матеріалу відібрані перспективні константні лінії люпину жовтого, які є ранньостиглими (період вегетації 100-103 дні) з підвищеною врожайністю насіння і зеленої маси порівняно з стандартом на 5,2-43,0 %, високою стійкістю до фузаріозу (ураження на інфекційному фоні 1,9-7,4%). Створено високопродуктивні, фузаріозостійкі сорти Прогресивний і Чернігівець.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у створенні ранньостиглого фузаріозостійкого селекційного матеріалу люпину жовтого шляхом використання його колекційного генофонду. Проблема вирішувалася цілеспрямованою селекцією: схрещуванням скоростиглих сортозразків між собою, сортозразків з короткими періодами сходи-цвітіння і цвітіння-дозрівання, добором трансгресивних форм з коротким періодом сходи-цвітіння і раннім достиганням. Використання сукупностей результатів досліджень забезпечило створення 126 гібридних комбінацій, 6 цінних селекційних ліній та 2 нових сортів люпину жовтого.

1. За ознакою довжини вегетаційного періоду досліджені 380 колекційних зразків, були розподілені на 5 груп стиглості: 134 зразки (36 %) - ультраскорослиглих (2-га група - період вегетації 71 - 100 днів); 147 (38 %) – скоростиглих (3 група - 101 – 115 днів); 61 (16 %) - напiвскоростиглих (4 група - 116 – 125 днів); 37 (10 %) – середньостиглих (5 група - 126 - 135 днів); 1 – середньопізній (6 група - 136-145 днів).

2. Виділено 17 сортозразків з коротким періодом сходи-цвітіння (46 - 47 днів) та 21 зразок з коротким періодом цвітіння-дозрівання (46 – 48 днів), а також 35, які поєднують в собі короткі періоди сходи-цвітіння і цвітіння-дозрівання. Всі вони можуть бути використані в селекційному процесі, як джерела скоростиглості. В цілому за основними господарсько-цінними ознаками встановлена та підтверджена селекційна цінність в умовах Полісся України 70 сортозразків люпину жовтого.

3. До форм, які мають не тільки окремі, але поєднують в собі комплекс господарсько-цінних ознак, відносяться гібрид 24m (Україна) – 8 господарсько-цінних ознак; G – 218 (США), гібрид 7/76m, гібрид-1135, Промінь (Україна), Брянський 27 (Росія) – 6 цінних ознак; Афус (Польща), с.н. 798/11m, гібрид 7/76, Гай (мутант природній), гібрид-1135m (Україна) – 5 корисних ознак; RUVIR01848 (США), Д-48 (Білорусь), RUVIR02915, гібрид-282m, Обрій (Україна) – 4 ознаки; по три господарсько-цінні ознаки поєднували 15 зразків, по дві – 18, двадцять зразків мали одну найбільш виражену господарсько-корисну ознаку.

4. У гібридів в першому поколінні при схрещуванні двох форм з короткими періодами сходи-цвітіння характерне наддомінування ранньостиглості (hp = 1,5-2,0), при схрещуванні двох форм з короткими періодами цвітіння-дозрівання спостерігається також наддомінування ранньостиглості (hp = 3,0-6,0). Аналогічна ситуація відбувається і при схрещуванні між собою зразків з коротким періодом сходи-цвітіння та цвітіння-дозрівання. Для гібридів F₁ характерне повне і наддомінування скоростиглості (hp = 1,0-3,0). При схрещуванні форм з коротким і подовженим періодами сходи-цвітіння, а також з коротким і подовженим періодами цвітіння-дозрівання в гібридів F₁ характерне проміжне успадкування скоростиглості (hp від –0,2 до 0,5 та 0,2-0,4 відповідно).

5. В другому поколінні гібридів при схрещуванні двох ранньостиглих сортозразків (з короткими періодами сходи-цвітіння та цвітіння-дозрівання) в наслідок розщеплення виділяються рослини, які перевищують, або знаходяться на рівні батьківських форм за скоростиглістю та проміжні.

6. Трансгресивні форми (рослини дозрівають на 2-5 днів раніше ніж найбільш скоростигла батьківська форма) в F₂ спостерігаються у гібридних комбінацій, в яких в F₁ було присутнє наддомінування ранньостиглості. Кількість таких рослин коливалася в роки досліджень від 4,1 до 13,8%. В цих же комбінаціях виділялося 36,1-51,0 % форм, що дозрівали одночасно з більш скоростиглою батьківською формою. При схрещуванні форм з коротким періодом сходи-цвітіння і подовженим, а також зразків з коротким періодом цвітіння-дозрівання і подовженим цим періодом в F₂ трансгресивні форми практично не виявлені.

7. При схрещуванні двох стійких до фузаріозу форм перше покоління гібридів за стійкістю на інфекційному фоні поступається батьківським формам на 13,5-22,4 %. В F₂ спостерігається розщеплення за ступенем стійкості рослин до фузаріозного в‘янення, але дозріває їх значно більше ніж в F₁. Збереження рослин до збирання в F₂ значно залежить від вирощування гібридів F₁ на різних фонах (штучному інфекційному і в сівозміні). При вирощуванні гібридів F₁ і F₂ на фузаріозному фоні, збереження рослин при цьому в F₂ на 5,5-17,8 % більше ніж у випадку, коли F₁ вирощувалося на звичайному фоні. Розщеплення гібридного матеріалу по стійкості до фузаріозу продовжується і в наступних поколіннях (F₃–F₆), але кількість стійких (ураження до 10 %) сімей з кожним поколінням зростає (з 88,3 % в F₃ до 96,8 % в F₆).

8. Для виділення скоростиглих форм ефективним є багаторазовий індивідуальний добір з постійною перевіркою відібраних рослин за потомством. Добір за ознакою скоростиглості, розпочатий в F₂ головним чином трансгресивних рослин і рослин з вегетаційним періодом на рівні більш скоростиглої батьківської форми, забезпечує вихід ранньостиглих сімей в наступних поколіннях (F₃ - F₆) на рівні 86,2 – 100 %.

9. , Створено новий вихідний матеріал люпину жовтого за результатами практичної селекційної роботи шляхом внутрішньовидової гібридизації спеціально підібраних сортозразків, з якого виділено перспективні ранньостиглі, стійкі до фузаріозу лінії за номерами 7143, 7344, 7566, 7549, 7597, 7588, які характеризуються підвищеною врожайністю насіння і зеленої маси порівняно зі стандартом (сорт Кастричнік), відповідно, на 0,7-4,6 ц/га і 9-162 ц/га.

10. Створено стійкий до фузаріозу, ранньостиглий, високопродуктивний сорт Прогресивний (лінія 7595), який забезпечує врожайність насіння 19,0–25,7 ц/га (+1,3...+4,6 ц/га до стандарту), зеленої маси 544–652 ц/га (+26...+84 ц/га), сухої речовини 76,2-107,4 ц/га (+3,2...+11,4 ц/га), вміст білка в насінні 41,4 %, в сухій речовині 19,5 %, алкалоїдів в насінні 0,019 %.

11. Створено і впроваджується у виробництво сорт Чернігівець силосно-зернового напрямку, стійкий до фузаріозну, толерантний до вірусних хвороб, вегетаційний період 95-105 днів, не вилягає, забезпечує вихід кормового білка 13,1-16,9 ц/га, формує врожай зеленої маси 691 ц/га (сухої речовини 90,5 ц/га), насіння 21,5 ц/га. Вміст білка в насінні - 41,5, в сухій речовині – 18,6 %, алкалоїдів в насінні 0,024 %.

12. Переваги сорту Чернігівець і нових створених ліній люпину жовтого підтверджуються показниками економічної ефективності їх використання. Собівартість вирощування 1 ц продукції сорту Чернігівець і перспективних ліній зменшується порівняно із стандартом, відповідно, на 16,6 та 2,1-10,9 грн., а умовно чистий прибуток, відповідно, збільшується на 545 та 54-354 грн./га. Сорт Прогресивний (лінія 7595) має порівняно високу економічну ефективність – чистий прибуток 1132 грн./га (+239 грн./га до сорту Чернігівець) і рентабельність 175,8 %.

Публікації автора:

1. Солодюк Н.В., Косова В.В., Бардаков В.А. Генетична природа успадкування ознаки стійкості до фузаріозу люпину жовтого // Вісник Харківського державного аграрного університету. - Харків, 1999. - № 4. - С.155-163.

2. Солодюк Н.В., Бардаков В.А. Фузаріозостійкі зразки люпину жовтого – надійний вихідний матеріал для селекції нових сортів // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології.- Чернігів, 2000. - № 8. – С.41-43.

3. Бардаков В.А. Колекція зразків люпину жовтого // Агроекологічний журнал. - 2002. - № 3. - С.46-50.

4. Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бардаков В.А. Створення ранньостиглих сортів люпину – надійний шлях збільшення виробництва високобілкових кормів та поліпшення родючості ґрунтів // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: “Тезис”, 2003. - Вип.51. – С.12-15.

5. Бардаков В.А. Вихідний матеріал для селекції люпину жовтого на ранньостиглість та стійкість до фузаріозу // Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених-аграріїв Чернігівщини (5-6 квітня 1999). – Чернігів: Інститут сільськогосподарської мікробіології, 1999 - С.27-29.

6. Бардаков В.А. Характеристика ранньостиглих форм люпину жовтого колекції Національних рослинних ресурсів України // Вчимося господарювати: Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів (22-23 листопада 1999 р.). – К.: Інститут землеробства УААН, 1999. – С.186-187.

7. Бардаков В.А. Виявлення ранньостиглих фузарiозостiйких селекцiйних форм люпину жовтого // Науковi основи стабiлiзацiї виробництва продукцiї рослинництва: Тези доповiдi мiжнар. конф. присвяченої 90 - рiччю вiд заснування Iнституту рослинництва iменi В.Я. Юр’єва УААН – Харків: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, 1999. - С.260.

8. Бардаков А.Г., Бардаков В.А. Результаты изучения исходного материала люпина жёлтого в условиях Черниговского Полесья Украины // Состояние и перспективы развития люпиносеяния в ХХI веке: Тезисы докладов междунар. науч.-практ. конф. (17-19 июля 2001г.). – Брянск: ВНИИ люпина, 2001. - С.110 - 113.

9. Бардаков А.Г., Бардаков В.А., Жидок Н.П. Порівняльна характеристика нового вихідного матеріалу люпину жовтого // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка. Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті М.М. Гришка – видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча (13-14 квітня 2005 р.). – Глухів: Глухівський державний педагогічний університет, 2005. – С.141-142.

10. Бардаков А.Г., Бардаков В.А., Жидок Н.П. Основні результати роботи з колекцією люпину в Чернігівському інституті агропромислового виробництва // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: Тези доповідей міжнар. наук.-прак. конф. (29 червня - 1 липня 2005 р.). – Оброшино: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, 2005. – С. 63-65.

11. Бардаков В.А. Создание раннеспелых сортов люпина жёлтого в Левобережном Полесье Украины // Научное обеспечение земледелия в России. Тезисы докладов Междунар. науч.-практ. конф. (12-14 июля 2005 года). – Брянск: ВНИИ люпина, 2005. – С 105-109.

12. А. с. № 1449 на сорт рослин люпину жовтого Чернігівець / Бардаков В.А., Солодюк Н.В., Бардаков А.Г., Власенко В.О., Жидок Н.П. – Заявл. 31.10.1997; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р.