У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішено актуальне наукове завдання з висвітлення історії створення та розвитку ліцеїв військового спрямування незалежної України (1991-2005 рр.), розкриті основні фактори, що впливали на процес створення і становлення цих закладів, проведено аналіз їх діяльності й виконання поставлених перед ними завдань. Основні результати виконаної дисертаційної роботи наступні: По-перше, проведено історіографічний огляд, розкрито стан наукової розробки теми. Встановлено, що наявні наукові праці з військової освіти здебільшого стосуються вищої військової освіти. Питання функціонування ліцеїв висвітлюється лише окремими фрагментами при розгляді процесу реформування військової освіти України і носить суто інформативний характер, змістовні аналітичні роботи з цієї проблематики відсутні. На 2005 рік військова наука не дала чіткої відповіді щодо доцільності прийняття тих чи інших підзаконних актів виконавчої влади у сфері створення й діяльності ліцеїв військового спрямування, оскільки самі ліцеї і їх діяльність не стали об'єктом її пильної уваги. Аналіз основних результатів, завдань та проблемних питань функціонування системи воєнно-наукових досліджень у контексті подальшого реформування довузівської військової освіти дає підстави стверджувати, що обмежено використовувалися також можливості наукової роботи педагогічно-виховательського складу самих ліцеїв. Розроблення дисертацій, лекцій, доповідей, статей, узагальнення та розповсюдження отриманого досвіду фактично не здійснювалися, а, відповідно, не узагальнювався позитивний досвід роботи, не вивчалися і не обговорювалися проблеми цих закладів на міжліцейних семінарах, зборах, конференціях тощо. При проведенні досліджень дисертантом були визначені основні методи наукового висвітлення, які дозволили з достатньою достовірністю вирішити складні завдання теоретичного й практичного дослідження. По-друге, встановлено, що історичними витоками формування закладів довузівської військової освіти в Україні стали аналогічні заклади минулого – кадетські корпуси Російської імперії, суворовські військові училища та спеціальні школи-інтернати військового спрямування Радянського Союзу, діяльність яких отримала високу оцінку сучасників. Другим аргументом на користь прийняття рішення про створення ліцеїв військового спрямування стала наявність і висока результативність роботи військових ліцеїв за кордоном. По-третє, зроблено повний аналіз процесу створення й розвитку ліцеїв військового спрямування і їх нормативно-правового забезпечення. Дисертантом запропонована періодизація процесу створення й розвитку ліцеїв, згідно якої встановлені три етапи становлення ліцеїв на підставі прийняття доленосних для їх розвитку нормативних актів. Показано, що рішення відповідних керівних органів про формування мережі ліцеїв у першому періоді не відзначалися послідовністю, а тому не завжди виконувалися в повному обсязі. Доведено, що проведене реформування закладів початкової військової освіти не мало належного наукового обґрунтування, практичної спрямованості й не сприяло на 2005 рік підвищенню ефективності функціонування закладів довузівської військової підготовки. Окремі нормативні акти на 2005 рік застаріли і потребували оновлення. Четверте, зроблено аналіз здійснення навчально-виховної діяльності ліцеїв, їх фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення. Встановлено, що весь процес становлення ліцеїв проходив в умовах хронічного недофінансування, матеріально-технічне забезпечення здійснювалось нижче встановлених вимог і залежало від можливостей засновника та ініціативності самих закладів. Попри наведені вище факти, зривів навчального процесу не було в жодному ліцеї. Навчально-виховна діяльність відповідала вимогам керівних документів. У процесі проведення дослідження виявлена тенденція до зменшення результативності вступу випускників ліцеїв до військових вузів, а також низький відсоток дітей пільгових категорій, які навчаються в них, що свідчить про падіння результативності роботи цих закладів. П'яте, на основі проведених досліджень розроблені пропозиції стосовно вдосконалення діяльності ліцеїв військового спрямування. Перспективними напрямками подальшого розвитку довузівської військової освіти в Україні, на думку автора, мають стати: створення єдиного керівництва всіма ліцеями, для чого при штатному підрозділі Міністерства освіти і науки, який здійснює керівництво організацією діяльності єдиної системи військової освіти України, передбачити відділ ліцеїв військового спрямування, який би здійснював навчально-методичне керівництво їх діяльністю, організацію взаємодії між ними шляхом проведення обміну досвідом, спортивних, навчальних і творчих змагань, організацію та проведення різноманітних курсів підвищення кваліфікації для педагогічно-виховательського складу, координацію при укладенні угод про створення профільних взводів чи закріплення ліцеїв за окремими вищими навчальними закладами єдиної системи військової освіти та розподіл випускників ліцеїв між ними; скорочення кількості ліцеїв зі збільшенням терміну навчання в них та з набуттям первинних військових професій; введення пільг для їх випускників при вступі до військових вузів; створення 2-3 кадетських шкіл тільки для дітей пільгових категорій із терміном навчання 8 років, випускники яких, за бажанням, готувалися б до військової чи державної служби. Це дозволило б підвищити ефективність навчально-виховної роботи в ліцеях, покращити якість набору до них і результативність вступу до вузів єдиної системи військової освіти, надання реальної державної допомоги сім'ям, що потребують соціального захисту. |
