Лексична система є складною ієрархією внутрішніх підсистем, які охоплюють весь словниковий склад мови в його різноманітності. Лексичні одиниці в цій ієрархії підсистем перебувають у стані перманентної динаміки. Мовна варіативність реалізується у двох основних напрямках: уподібнення чи розрізнення мовних одиниць. Ці складні відношення знаходять своє вираження в явищах синонімії, антонімії та рівнойменності. Оскільки під рівнойменністю розуміємо будь-який збіг матеріальної форми мовних знаків при повній чи частковій розбіжності їх значення, то до цієї підсистеми слід віднести не тільки полісемію та омонімію, але й дифузію, конверсію і омофразію, яка й становить предмет нашого дослідження. Омофразію визначено як прояв асиметричного дуалізму лексичного знаку, що полягає у формальному збігу словосполучень, які належать до різних класів: вільних (ВС), фразеологічних (ФС), термінологічних (ТС). Семантичні опозиції в межах омофразного гнізда ускладнюються відношеннями омонімії, полісемії та дифузії омофраз одного класу. Результатом фразеологізації ВС через метафоричний або метонімічний перенос найменування є утворення фразеологічних опозем. Значення ВС як прототипів у процесі їх фразеологізації можуть зазнавати семантичних змін: розширення, звуження, пейоризації чи меліоризації. Омонімія та полісемія ядер ВС і ТС, спеціалізація атрибутивного значення, метафоризація та метонімізація ядер призводять до утворення омофразних пар "вільне словосполучення :: складений термін". Причиною виникнення омофразії можуть бути акроніми, які виступають у функції ядра складеного терміна, що є омонімічним ядрам ВС. У когнітивному аспекті утворення ВО розглянуто за типом когнітивних зв’язків "донор – реципієнт". У якості донорів виступають іменники ВС з семантикою назв тематичних груп, реципієнтами слугують ВО – назви когнітивних категорій. Функціонально-прагматичний ефект використання стилістичних прийомів в утворенні ВО сприяє оптимальній реалізації мовленнєвого впливу. За функціонально-стилістичними характеристиками група військових омофраз охоплює загальноприйняті військові терміни і професійний жаргон. Комунікативною сферою їх активного функціонування є військовий дискурс (ВД). ВД розглянуто як когнітивно-лінгвістичну форму відбиття соціальних відносин сфери його функціонування, а також як мисленнєво-комунікативну взаємодію військовослужбовців в офіційних чи неофіційних ситуаціях. Визначення ядерної зони ВД спирається на виділення тих лексико-фразеологічних засобів репрезентації фахового спілкування, які безпосередньо об’єктивують базовий концепт АРМІЯ – THE MILITARY. Зразки опосередкованої професійної комунікації належать до периферії. Коректна інтерпретація значення ВО можлива за умов наявності лінгвального ко-тексту, дискурсивного контексту та спільного фахового знання. Аналіз вертикальних, горизонтальних і глибинних текстових зв’язків достатньої розв’язуючої спроможності забезпечує адекватне у смисловому відношенні розуміння ВО. Відсутність спільних професійних знань або низька ко-текстуальна спроможність семантичного декодування омофразних контекстів спричиняє некоректну інтерпретацію значення ВО. Нагальна необхідність створення словників омофраз – загальних і спеціальних, в тому числі словників омофраз англомовної військової фразеології, складає перспективу подальших досліджень омофразії та прикладного застосування їх результатів. Наявність таких лексикографічних джерел безперечно сприятиме зменшенню кількості комунікативних невдач в усному і / або письмовому мовленні, а також допоможе перекладачам уникнути помилок у перекладах, що є результатом некоректного трактування ВС, ТС та ФС. Перспективою дослідження у теоретичному аспекті вважаємо поглиблений аналіз когнітивних процесів, задіяних в утворенні омофраз, виділення омофраз інших тематичних груп на матеріалі англійської та інших мов, дослідження функціонування омофраз у різних типах англомовного дискурсу у взаємозв’язку їх актуалізації із типом / різновидом дискурсу та їх жанрово-стилістичними підтипами. |