Анотація до роботи:

Шепітько В.І. Структурно-функціональні показники кріоконсервованої плаценти і вплив її трансплантації на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.35. – кріомедицина. – Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню впливу гіпотермії та низьких температур на тканину плаценти та впливу трансплантації плаценти на морфофункціогенез органів. Установлені оптимальні технології кріоконсервування плаценти та довгострокового її зберігання. Уперше встановлено, що підшкірна трансплантація нативної і кріоконсервованої плаценти супроводжується вираженим стимулюючим впливом на різні органи і системи, що пояснюється наявністю в її тканині великої кількості фетальних білків та біологічно активних речовин. У групі тварин при трансплантації кріоконсервованої плаценти реакції регенераторного типу більш виражені, але коротші, ніж у групі тварин при трансплантації нативної плаценти, хоча в обох випадках вони знаходяться в межах фізіологічної регенерації. Проведене комплексне порівняльне дослідження деяких показників периферичної крові, а також морфологічних змін у вогнищі запалення у тварин з експериментальним асептичним запаленням при трансплантації біологічно активних речовин плацентарного походження та експериментально обґрунтована доцільність їх застосування.

Гіпотермічний та низькотемпературний вплив на тканину плаценти, яка вилучена внаслідок кесаревого розтину, викликає різного ступеня вираженості зміни, які обумовлені режимами охолодження і зберігання; на підставі отриманих даних був удосконалений метод низькотемпературного зберігання, а експериментальна трансплантація свідчить, що реакція введених в організм реципієнта біологічно активних речовин плаценти реалізується через складні механізми їхньої взаємодії зі структурно-функціональним профілем досліджуваних внутрішніх органів та має виражений вплив на перебіг запалення.

1. Гіпотермічне зберігання плаценти при 4C терміном дві доби (перший підготовчий етап у проведенні кріоконсервування), а також застосування як кріопротектора диметилсульфоксиду не призводить до суттєвого порушення активності дегідрогеназ у тканинах плаценти людини. Спостерігалася лише невелика зміна процесу гліколізу та перекисного окислення ліпідів. У процесі кріоконсервування активуються ферменти обмеженого протеолізу, які здатні частково розщеплювати білок, зокрема і пролактин. Виявляється вірогідне зниження концентрації низки гормонів (пролактин, тестостерон, кортизол), при цьому в досліджених зразках плаценти, що зберігалися при різних температурах та в різних варіантах кріоконсервування, не спостерігається достовірних змін концентрації білка.

2. Найбільше достовірне посилення вільнорадикального перекисного окислення в тканинах плаценти відбувалося при зберіганні її протягом 1 доби при 4С (2-а серія) та зберіганні протягом 1 доби при 196С з подальшим зберіганням 1 рік при 20С (5-а серія). Відносний уміст первинних, вторинних і кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів характеризується близькими до контролю значеннями у разі використання режиму зберігання плаценти протягом 1 доби при 20С (3-а серія) та протягом 1 доби - при 20С та з подальшим зберіганням 1 рік при 196С (4-а серія). Отже, на підставі отриманих експериментальних даних структурно-функціональних характеристик плацентарної тканини оптимізований технологічний процес низькотемпературного довгострокового її зберігання, й умови кріоконсервування в 3-й та 4-й серіях є оптимальними в порівнянні з умовами 2-ї та 5-ї серій.

3. Морфологічним дослідженням плаценти встановлені три типи розподілу судин пуповини: магістральний, який у 34,2% спостережень зустрічається при периферичному або оболонковому прикріпленні пуповини, та розсипний і змішаний, які в 65,8% спостерігаються при парацентральному прикріпленні пуповини. У крайовій зоні встановлене збільшення стромальних елементів і щільне розташування ворсин, тоді як у центральній зоні виявлене кількісне збільшення судинно-нервового та нечисленного залозистого компонентів. Цей факт дозволяє визначити оптимальні ділянки з найбільшою функціональною активністю, які необхідно враховувати в підготовці матеріалу для подальшого використання в трансплантації.

4. У дослідженій плаценті переважають середньо- і низькомолекулярні білки. Так, кількісний уміст -фетопротеїну складає 584,3±150,4 мМО/мл, що підтверджує імуносупресивний механізм дії плацентарних препаратів. Ліпідний склад плаценти містить фосфоліпіди, моногліцериди, тригліцериди, цереброзиди, тобто широкий спектр біополімерів різноспрямованої дії, який впливає не тільки на структуру мембранних компонентів клітин, а й на різні метаболічні процеси. У плаценті знаходяться водо- та жиророзчинні вітаміни (А, Е, В₁, В₆, В₁₂, Д), широкий спектр гормонів (пролактин, тестостерон, кортизол) та мікроелементів (мідь, цинк, залізо, магній, калій, натрій, кальцій, фосфор).

5. Уведення алогенної плацентарної тканини (нативної і кріоконсервованої) в організм експериментальних тварин стимулює функціональну активність досліджених органів за рахунок біологічно активних речовин, гормонів та інших факторів, що містяться у великих концентраціях у тканині плаценти. При цьому переважають адаптивні процеси в структурних елементах печінки, селезінки, тимуса, надниркових залоз, яєчників. На трансплантацію кріоконсервованої плаценти організм відповідає активною реакцією, яка проявляється в ранні терміни спостереження (7–14 діб). У пізні терміни дослідження (60 діб) ця реакція суттєво не відрізняється від контролю, тоді як трансплантація нативної плаценти в пізні терміни дослідження викликає більш виражену реакцію з боку структурних елементів.

6. Установлені виражені потенційні можливості захисної функції печінки, які проявляються без збільшення маси печінкових клітин і ознак їхнього ушкодження у відповідь на трансплантацію нативної і кріоконсервованої плаценти. Стимулюючий ефект трансплантації на стромальні та паренхіматозні елементи супроводжується посиленням портальної гемодинаміки, розширенням синусоїдних капілярів. Виявлене адаптивне збільшення кількості двох’ядерних клітин. Купферові клітини збільшених розмірів, мають зірчастий вигляд і нерідко перетворюються у вільні макрофаги. У печінці не спостерігається розростання міжчасточкової сполучнотканинної основи в термін експерименту.

7. Виявлено, що в селезінці реакція структурних елементів проявляється збільшенням кількості лімфатичних фолікулів білої пульпи, що пов’язано з реакцією органа на введення алогенної тканини плаценти, внаслідок чого посилюється вироблення лімфоцитів, а також незрілих і зрілих плазматичних клітин, а також потовщенням капсули за рахунок збільшення колагенових і еластичних волокон із частковою фрагментацією. Реакція паренхіми селезінки характеризується змінами співвідношення червоної і білої пульпи, виявляється збільшення білої пульпи за рахунок відносного зменшення червоної. Отже, реакція з боку структурних елементів перебуває в межах фізіологічної регенерації.

8. Установлено, що в надниркових залозах при трансплантації алогенної нативної і кріоконсервованої плацентарної тканини реакція структурних елементів також перебуває в межах фізіологічної регенерації. Вона проявлялася гіпертрофією клубочкової зони, причому зникала чіткість її меж із пучковою зоною. Ця зона може значно розширюватися за рахунок периферичних і більш глибоких шарів. Клітини клубочкової зони своїми розмірами і виглядом стають схожі на світлі великі клітини пучкової зони. Мозковий шар чітко виражений, клітини його мають світлу цитоплазму. В цілому це може свідчити про те, що введення плаценти модулює синтез і секрецію стероїдних гормонів та катехоламінів у надниркових залозах.

9. Виявлено, що при трансплантації нативної і кріоконсервованої плаценти у вторинних фолікулах яєчників також спостерігаються явища фізіологічної стимуляції, які проявляються потовщенням стінки фолікула, появою овоцитів першого порядку з тонкими і дисперсними нитками хроматину, великими і світлими ядерцями. Збільшується кількість первинних фолікулів, виявляються третинні (граафові) фолікули. Сполучнотканинна основа мозкової речовини представлена еластичними волокнами, між якими розташовуються гілусні клітини, та звивистими спіральними артеріями і венами.

10. Установлено, що стимуляція структурних елементів тимуса трансплантованою алогенною нативною і кріоконсервованою плацентою проявляється потовщенням сполучнотканинної капсули, збільшенням кількості судин у перегородках між часточками, в кірковій речовині –кількісті мітозів клітин, макрофагів. Епітеліоретикулярні клітини при цьому мають вигляд світлих, оксифільних, зі світлим ядром та великим ядерцем клітин. У мозковій речовині збільшується кількість тілець Гассаля в міжклітинному просторі.

11. При експериментальному запаленні застосування біологічно активних речовин плацентарної тканини дозволяє нормалізувати клітинні реакції у вогнищі запалення і стан периферичної крові. Це проявляється вірогідним пригніченням нейтрофільної і підсиленням макрофагально-фібробластичної реакції в більш короткі (різниця в 2-і доби) терміни в порівнянні зі звичайним перебігом запалення. Отже, протизапальний ефект біологічно активних речовин плаценти проявляється обмеженням альтеративних і посиленням репаративних явищ.

Публікації автора:

1. Шепітько В.І. Дослідження активності деяких дегідрогеназ у тканинах алогенної плаценти при дії гіпотермії // Вісн. проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 5. – С. 101–104.

2. Грищенко В.И., Бобырева Л.Е., Бугаев В.Н., Шепитько В.И., Дворник И.Л., Катеринчук В.И., Бобырев В.Н. Биологические аспекты эмбрионально-тканевой терапии инсулинзависимого сахарного диабета // Вісн. проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 2. – С. 31–38. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку, набір матеріалу, обчислення, написання статті.

3. Грищенко В.І., Прокопюк О.С., Шепітько В.І., Строна В.І., Юрченко Т.М., Бобирьова Л.Є., Рязанцев В.В. Використання кріоконсервованої плаценти в лікувальній практиці // Трансплантологія. – 2002. – Т. 3, № 2. – С. 32–37. Дисертантом зроблено: морфологічна характеристика плаценти та біологічно активних речовин, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, участь у написанні статті.

4. Строна В.И., Юрченко Т.Н., Рязанцев В.В., Шепитько В.И., Прокопюк О.С., Гордиенко А.И. Изучение влияния экстракта плаценты и нейроткани на мембранно-метаболическую функцию митохондрий и микросом из печени крыс в системе in vitro // Пробл. криобиологии. – 2002. – №4. – С. 24–29. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів.

5. Шепітько В.І. Реакція паренхіми наднирників на введення алогенної нативної та кріоконсервованої плаценти // Вісн. проблем біології і медицини. – 2003. – Вип. 2. – С. 122–124.

6. Шепітько В.І. Вплив трансплантації кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан наднирників // Вісн. морфології. – 2003 – Вип. 9, № 1. – С. 59–61.

7. Шепітько В.І. Морфофункціональний стан печінки при алотрансплантації нативної і кріоконсервованої плаценти // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2003 – Т. 3, Вип. 1 (5). – С. 26–27.

8. Шепітько В.І. Морфофункціональний стан селезінки після алотрансплантації плаценти // Вісн. морфології. – 2003. – Т. 9, № 2. – С 198–200.

9. Шепітько В.І. Морфофункціональний стан структурних елементів тимуса після алотрансплантації плаценти // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 5. – С. 194–196.

10. Шепітько В.І. Морфофункціональний стан структурних елементів яєчника після алотрансплантації плаценти / Проблеми екології та медичної генетики і клінічної імунології. – Київ–Луганськ–Харків, 2003. – Вип. 5 (51). – С. 339–346.

11. Шепитько В.И. Состояние липопероксидации в плаценте в зависимости от разных режимов низкотемпературного хранения // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 6. – С. 180–182.

12. Шепітько В.І., Юрченко Т.М., Жулікова О.П., Котик Є.О., Білоножко О.П., Прокопюк В.Ю. Структурна характеристика гепато-лієнальної системи після застосування кріоконсервованої плаценти в експерименті / Мат. міжнародної наук.-практ. конф. „Проблеми клітинної та тканинної трансплантації” (Ів.-Франківськ ,2003) // Трансплантологія. – 2003. – Т. 4, № 1. – С. 118–120. Дисертантом зроблено: поставлений експеримент, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів, написання статті.

13. Юрченко Т.Н., Белоножко А.П., Жуликова Е.П., Шарлай Т.М., Строна В.И., Шепитько В.И. Влияние криопротектора Mе₂SO на активность окислительно-восстановительных ферментов в ткани плаценты // Пробл. криобиологии. – 2003. – № 1. – С. 3–6. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту із застосуванням кріопротектора, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів, написання статті.

14. Шепітько В.І. Реакція структурних елементів печінки на трансплантацію кріоконсервованої плаценти та екзогенний подразник (розріз) // Вісн. проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С. 96–100.

15. Шепитько В.И. Влияние разных режимов температурного хранения на содержание гормонов в плаценте / Проблеми екології та медичної генетики і клінічної імунології. – Київ–Луганськ–Харків, 2004. – Вип. 6 (59). – С. 463–468.

16. Шепітько В.І., Стецук Є.В., Цебржинський О.І. Прооксидантно-антиоксидантна система плаценти при різних режимах низькотемпературного збереження // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 2, ч. 2. – С. 489–490. Дисертантом зроблено: досліджена прооксидантно-антиоксидантна система плаценти в різних режимах низькотемпературного збереження, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів дослідження, написання статті.

17. Шепітько В.І., Юрченко Т.М., Клименко М.О., Татарко С.В., Стецук Є.В. Вплив кріоекстракту плаценти на клітинні реакції вогнища запалення і периферичної крові // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2004. – Т. 4, Вип. 1 (7). – С. 31–37. Дисертантом зроблено: поставлений експеримент, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів, написання статті.

18. Шепітько В.І., Юрченко Т.М., Клименко М.О., Татарко С.В., Стецук Є.В. Вплив кріоекстракту плаценти на реакцію тучних клітин при запаленні // Вісн. проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 2. – С. 103–106. Дисертантом зроблено: поставлений експеримент, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів, написання статті.

19. Грищенко В.І., Шепітько В.І., Строна В.І., Юрченко Т.М., Рязанцев В.В., Цебржинський О.І. Зміна активності дегідрогеназ, вміст гормонів та стан ліпоперксидації в алогенній плаценті в залежності від дії низьких температур // Пробл. криобиологии. – 2004. – №. 1. – С. 62–69. Дисертантом зроблено: поставлений експеримент щодо дослідження параметрів плаценти, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, написання статті.

20. Пат. № 32254А України МПК 6 А 61К31/00. Спосіб лікування хронічного пієлонефриту у хворих на цукровий діабет / Бобирьова Л.Є., Катеринчук В.І., Шепітько В.І., Юрченко Т.М., Бобирьов В.М., Куроєдов Л.Ф. Заявл. 29.01.99. Опубл. 15.12. 2000. – Бюл. № 7–ІІ. (Шепітько В.І. самостійно дав морфологічне обґрунтування застосування препаратів фетоплацентарного комплексу в лікуванні цукрового діабету у хворих на хронічний пієлонефрит, брав участь у складанні патенту та оформленні заявки на патент).

21. Пат. № 32255А України МПК 6 А61К31/00. Спосіб лікування цукрового діабету / Бобирьова Л.Є., Дворнік І.Л., Рябушко М.М., Шепітько В.І., Сухачова Л.О., Скрипнікова Т.П., Снурніков О.С., Бобирьов В.М. Заявл. 29.01.99. Опубл. 15.12.2000. – Бюл. № 7–ІІ. (Шепітько В.І. самостійно дав морфологічне обґрунтування застосування препаратів фетоплацентарного комплексу при лікуванні цукрового діабету, брав участь у складанні патенту та оформленні заявки на патент).

22. Пат. № 32295А України МПК 6 А61К31/00. Спосіб лікування порушень фертильності у хворих на цукровий діабет / Бобирьова Л.Є., Гончаренко О.В., Шепітько В.І., Грищенко В.І., Бобирьов В.М., Прокопюк О.С. Заявл. 19.02.99. Опубл. 15.12.2000. – Бюл. № 7–ІІ. (Шепітько В.І. самостійно дав морфологічне обґрунтування застосування препаратів фетоплацентарного комплексу в лікуванні порушень фертильності у хворих на цукровий діабет, брав участь у складанні патенту та оформленні заявки на патент).

23. Пат. № 39046А України МПК 7 А61К38/28 А61К35/48. Спосіб лікування інсулінозалежного цукрового діабету / Бобирьова Л.Є., Дворнік І.Л., Муравльова О.В., Бобирьов В.М., Шепітько В.І., Юрченко Т.М. Заявл. 23.01.2001. Опубл. 15.05.2001. – Бюл. № 4. (Шепітько В.І. самостійно дав морфологічне обґрунтування застосування препаратів фетоплацентарного комплексу в лікуванні інсулінзалежного цукрового діабету, брав участь у складанні патенту та оформленні заявки на патент).

24. Пат. № 59266А України МПК 7 А61К31/60. Спосіб лікування стабільної стенокардії / Шепітько К.В., Шепітько В.І., Гаєвський С.О. Заявл. 23.12.02. Опубл. 15.08.03. – Бюл. № 8. (Шепітько В.І. самостійно дав морфологічне обґрунтування застосування препаратів фетоплацентарного комплексу в лікуванні стабільної стенокардії, брав участь у складанні патенту та оформленні заявки на патент).

25. Шепітько В.І., Козлова В.П., Юрченко Т.М., Строна В.І. Морфологічні аспекти механізму дії нативних і кріоконсервованих трансплантатів плаценти в експерименті // Трансплантологія. – 2000. – Т.1, № 1. – С.294–295. Дисертантом зроблено: набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, написання статті.

26. Грищенко В.И., Бобырева Л.Е., Шепитько В.И., Юрченко Т.Н. Клинические основы применения криоконсервированной фетоплацентарной ткани в комплексной терапии сахарного диабета / ІІ Російський конгрес із патфізіології з між. участю. „Патофизиология органов и систем. Тип. патол. процесса (экспериментальный и клин. аспекты) Тез. докл. – М. , 2000. – С. 315. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

27. Шепитько В.И., Жуликова Е.П., Юрченко Т.Н., Шенберг М.Г. Реакция структурных элементов печени на имплантацию нативной и криоконсервированной плаценты в эксперименте / Матеріали Всеукраїнської наук. конф. “Успехи и перспективы развития криобиологии и криомедицины” (Харьков, 2001) // Пробл. криобиологии. – 2001. – № 3. – С. 39. Дисертантом зроблено: набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, написання статті.

28. Шепітько К.В., Гаєвський С.О., Потяженко М.М., Шепітько В.І. Лікування стабільної стенокардії із застосуванням кріоконсервованої фетоплацентарної тканинної трансплантації / Матер. Всеукраинской научн. конф. „Успехи и перспективы развития криобиологии и криомедицины” (Харьков, 2001) // Пробл. криобиологии. – 2001.- № 3. – С. 43. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

29. Грищенко В.И., Бобирева Л.Е., Шепитько В.И., Козлова В.Ф., Юрченко Т.Н., Строна В.И., Прокопюк О.С. Использование криоконсервированной плацентарной ткани в комплексной терапии сахарного диабета и его осложнений / Биоимплантология на пороге ХХІ века – Симпозіум із проблем тканинних банків з міжнародною участ. (Москва, 2001). – 2001. – С.143. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

30. Грищенко В.І., Шепітько В.І., Юрченко Т.М. Вплив трансплантації плаценти на структурні елементи наднирника // Програма і матеріали Пленуму Асоціації ендокринологів України (Львів, 2003). – Львів, 2003. – С. 30–31. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

31. Грищенко В.І., Бобирьова Л.Є., Дворнік І.Л., Шепітько В.І. Особливості використання кріоконсервованої фетоплацентарної тканини в комплексній терапії цукрового діабету І типу / Матер. наук.-практ. конф. „Сучасні напрямки розвитку ендокринології”. – Харків, 2003. – С. 51–52. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

32. Грищенко В.І., Бобирьова Л.Є., Дворнік І.Л., Шепітько В.І. Вивчення терапевтичної дії кріоконсервованої фетоплацентарної тканини в комплексній терапії цукрового діабету І типу // Програма і матеріали Пленуму Асоціації ендокринологів України (Львів, 2003). – Львів, 2003. – С. 29–30. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

33. Kozlova V., Shepitko V., Yurchenco T. Morphological characteristics of the liver tissue reaction to the placenta cryopreserved fragment implantation in the experiment. Зб.: „Allograft against disability”. 2^nd World Congress on Tissue Banking and 8^th International Conference of EATB. 1999, Warsaw, Poland, Р. 203. Дисертантом зроблено: набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, написання статті.

34. Grischenco V., Bobyreva L., Yurchenco T., Shepitko V. Usage of cryopreserved fragments of placenta in the complex therapy of diabetes mellitus. Зб.: „Allograft against disability”. 2^nd World Congress on Tissue Banking and 8^th International Conference of EATB. 1999, Warsaw, Poland, Р. 207. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.

35. Грищенко В.И., Тронько М.Д., Бугаев В.Н., Бобырев В.Н., Бобырева Л.Е., Шепитько В.И., Парий В.Д., Шепитько К.В. Использование криоконсервированных эмбриональных клеток и тканей в комплексной терапии радиационно-обусловленной патологии щитовидной железы / Методические рекомендации.- Полтава, 2000. – 15 с. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку.