Анотація до роботи:

Іванців В. В. Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.16 – екологія.– Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню природних і антропогенно змінених екосистем, які історично склалися і дали змогу виявити й проаналізувати основні едафічні чинники, їх зв’язки та інтегральну роль у становленні структурно-функціональної (консортивної) організації комплексів ґрунтових олігохет в едафотопах західного регіону України. Генеза комплексів ґрунтових олігохет відбиває загальні принципи організації структури комплексів симбіотичних організмів і їх функцій, а також відміни, пов’язані зі специфікою біогеоценотичного покриву. Комплекси ґрунтових олігохет змінюють структуру, функції через зміну перебігу взаємодії структурних компонентів біогеоценозів.

Регіональна специфіка екосистем та природно-географічні умови західного регіону України впливають на унікальність інтегрального розвитку життєвих циклів люмбріцід. Пристосування ґрунтових олігохет на різних стадіях їхнього розвитку мають інтегрований характер, який забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах має вирішальне значення для заходів із формування збалансованих структурно-функціональних систем. Це зумовлено такими чинниками, як чисельність, склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою визначають їх ефективність і сталість в останніх. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе поступове відновлення природного біорізноманіття олігохет у біогеоценозах західного регіону України.

Дослідження комплексів ґрунтових олігохет природних і антропогенно змінених екосистем західного регіону України дали змогу виявити типологічну диференціацію цих комплексів на основі вивчення їх структурно-функціональної (консортивної) організації, інтегральну роль едафотопів у становленні структурно-функціональної (консортивної) організації комплексів. Ґенеза комплексів ґрунтових олігохет відбиває загальні принципи організації біоценотичної структури комплексів ґрунтових симбіотичних організмів і їх функцій, а також відміни, пов’язані зі специфікою окремих частин біогеоценотичного покриву.

Регіональна специфіка екосистем та природно-географічні умови західного регіону України впливають на специфічність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцід. Комплекси ґрунтових олігохет змінюють структуру та функції через зміни перебігу взаємодії структурних компонентів біогеоценозів. Пристосування ґрунтових олігохет на різних стадіях їхнього розвитку мають інтегрований характер, який забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.

1. Уперше для західного регіону України на основі стаціонарних та комплексних експедиційних біогеоценологічних досліджень отримано структурно-функціональні характеристики угруповань ґрунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів західного регіону України.

2. Досліджувані комплекси люмбріцід віддають перевагу такому гранулометричному складу ґрунтів, при якому вміст мулистої фракції сягає 18–20 %. Подальше збільшення її у верхніх горизонтах ґрунтів призводить до деградації комплексів ґрунтових олігохет. Кількісний спектр гранулометричних фракцій спряжений зі структурно-функціональною організацією комплексів люмбріцід. У Зоні мішаних лісів структура цих комплексів розвинута слабо. Вона представлена підстилковою і ґрунтово-підстилковою морфо-екологічними групами. У Лісостеповій зоні гранулометричний склад ґрунтів є комфортним для всіх морфо-екологічних груп люмбріцід. У провінції Українських Карпат найбільш сприятливі умови для формування комплексів люмбріцід і їх чисельності існують в едафотопах буроземів кислих і дерново-буроземних кислих ґрунтів.

3. Вітальна температурна зона для ґрунтових олігохет західних регіонів України знаходиться у діапазоні: 0–+24...+27 С. Охолодження організмів люмбріцід нижче 0 С призводить до криптобіозу (фізіологічного спокою) та пригнічення ендогенних процесів.

Вертикальні локомоції люмбріцід залежать від системи температурних адаптацій. Під впливом температури здійснюється не тільки вертикальна локомоція ґрунтових олігохет у верхні й нижні горизонти ґрунту, а й підготовка організмів до криптобіозу.

4. Люмбріцідам властива осмотична лабільність і значна варіація внутріосмотичного тиску. Підтримання осмотичного гомеостазу дає змогу системам функціонувати у змінених умовах. Морфо-екологічний аналіз ґрунтових олігохет дає підставу стверджувати, що в процесі адаптаціогенезу сформувалися системи адаптацій, які слугують збереженню води та звільненню від її надлишку.

Мала концентрація розчиненого кисню у водному середовищі є сигналом до переходу організмів на ощадний режим обміну речовин.

5. Представники нірникової морфо-екологічної групи населяють едафотопи з найвищим вмістом карбон діоксиду – до 6 % і більше, ґрунтово-підстилкові морфо-екологічні групи – до 4 %. Найчутливішою до вмісту карбон діоксиду в ґрунтовому повітрі є підстилкова морфо-екологічна група.

Біогенне продукування СО₂ у ґрунтових горизонтах інтегроване вологістю і температурою. Для ґрунтів західних регіонів України властиві два максимуми СО₂. У першій половині вегетаційного періоду він зумовлений зростанням температури, а у другий – зростанням вологості. Висока концентрація СО₂ у ґрунтах спонукає олігохет до вертикальної міграції з метою уникнення токсичної дії газу.

6. Екстремальні величини актуальної кислотності ґрунтів зумовлюють поверхневу вертикальну локомоцію ґрунтових олігохет з виділенням білкових сполук слизовими клітинами епідермісу шкірно-м’язового мішка.

Більшість комплексів люмбріцід є ацидофільними організмами. Вони заселяють ґрунти з актуальною кислотністю рН 4,2–6,8. Це відповідає спектру рН ґрунтових розчинів західного регіону України. Для кожного виду властивий свій оптимум актуальної кислотності, що спричинено системою адаптацій люмбріцід (екологічною, морфологічною, трофічною). Алкалофільний комплекс люмбріцід представлений чотирма видами. Вони колонізують ґрунти з високим вмістом катіонів Са²⁺ та актуальною кислотністю до рН 8,2.

7. Величина і перебіг ОВП ґрунтів спричинені сукупною дією едафічних факторів. Стенопотенціальні олігохети активні в межах окисної і відновної зон. Еврипотенціальним люмбріцідам властивий широкий діапазон ОВП, який охоплює відновну й окисну зону, – від помірновідновного до різкоокисного. Значна флуктуація окисно-відновних умов у ґрунтових горизонтах призводить до вертикальної локомоції люмбріцід у межах ґрунтового профілю та переходу їх у стан гіпобіозу. Сезонна зміна ОВП є важливим показником функціонального стану ґрунтових олігохет при прогнозуванні подальшого стану ґрунтової біоти.

8. Значні варіації едафічних чинників у ґрунтових горизонтах спонукають ґрунтових олігохет до міграції по ґрунтовому профілю і тривалого перебування у фізичному просторі, який не властивий цим морфо-екологічним групам. Протягом року вони два і більше разів знаходяться у стані діапаузи. Гетерогенність ґрунтового простору сприяє у підтриманні високого різноманіття ґрунтових організмів.

9. За симбіотичними ознаками комплекс ґрунтових олігохет поділяють на паратенітних, проміжних, дефінітивних господарів, господарів коменсалів, протокооператорів, “проміжних господарів – жертв”, жертв. Паратенічні господарі підтримують трансмісивний потенціал паразитів і цим забезпечують існування їх як системи. В еволюції життєвих циклів нематод важливе значення має таксономічний склад проміжних, дефінітивних господарів.

10. Здатність інвазійних личинкових стадій нематод до персистування в тканинах люмбріцід (паратенічних господарів) є важливою функціональною адаптацією. В основі її лежить активне інгібування личинками нематод захисних імунних механізмів господаря, включаючи утворення господарем капсул, які функціонують як біологічний бар’єр. Еволюція цієї групи зв’язків ішла не стільки шляхом морфологічної диференціації, скільки взаємної адаптації функцій організмів господаря і паразита.

11.Статеве розмноження у люмбріцід і енхитреїд представлене амфіміктичною і партеногенетичною формами. Амфіміктичну форму вважаємо найбільш давньою. Вона сприяє цілісності видів як генетичних систем і забезпечує їхню єдність, збільшує імовірність появи адекватних для певних умов фенотипів, гетерозису, можливості нейтралізації шкідливих мутацій, збагачення різноманітності генофонду.

Партеногенез як редукційна форма набув особливого значення в еволюційному розвитку ґрунтових олігохет. У бар’єрних зонах консорцій і біогеоценозів партеногенетичні форми мають більшу перевагу у відтворенні потомства. Основним поштовхом у виникненні та розвитку партеногенетичної форми статевого розмноження є екстремальна амплітуда едафічних факторів.

12. Інтеграція життєвих циклів ґрунтових олігохет охопила різні сторони їх життєдіяльності: потенціальну репродуктивну здатність; розміри ювенільних, субадульних та адульних особин; співвідношення кількості репродукованих і елімінованих адульних особин. На кожному етапі життєвого циклу ґрунтових олігохет відбувається інтеграція системи екологічних адаптацій у межах середовищних параметрів відповідних едафотопів.

13. Екологічна сукцесія комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах є реакцією на зміну структури і біотичних зв’язків угруповань. Механізми сукцесійних перетворень пов’язані зі змінами внутрішньої структури біогеоценозів: зміни видової різноманітності, ускладнення чи спрощення трофічних ланцюгів, підсилення чи послаблення спеціалізації видів. На початковій стадії екологічної сукцесії в угрупованні переважає r-добір та високий темп змін етапів розвитку, у зрілих домінують види з тривалим життєвим циклом і k-добір.

Отже, структурно-функціональні характеристики комплексів ґрунтових олігохет є ефективним інструментом індикації стану та змін, які відбуваються в едафотопах, з метою їх збереження і відновлення.

Зменшення біорізноманіття субконсорцій ґрунтових олігохет призводить до функціонального послаблення ґрунтової біоти і послаблення механізмів стійкості едафотопів.

14. Видовий склад субконсорцій комплексів ґрунтових олігохет, їх чисельність, біомаса свідчить про їх незамінну роль у підтриманні екологічної стійкості ґрунтової біоти в умовах західного регіону України. Вони є важливою ланкою становлення і функціонування рекультиваційних систем.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах має фундаментальне значення для формування збалансованих структурно-функціональних систем. Це зумовлено такими чинниками, як видова чисельність та склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою відбивають їх ефективність і сталість. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе пізнання шляхів відновлення природного біорізноманіття едафотопів.

Експериментальні матеріали та інтегральні показники комплексів ґрунтових олігохет можна вважати базовими величинами при фоновому моніторингу біогеоценозів західного регіону України, а також при обґрунтуванні та проведенні вермикультурної інтродукції у біогеоценозах.

Публікації автора:

1. Іванців В. В. Структурно-функціональна організація комплексів ґрунтових олігохет західного регіону України.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– 400 с.

2. Иванцив В. В. Щетинковый аппарат дождевых червей (Oligochaeta: Lumbricidae) и его использование в диагностике таксонов видовой группы // Вестн. зоологии.– 1989.– Вып. 3.– С. 76–77.

3. Іванців В. В. Напрямки еволюційного процесу ґрунтових олігохет (Lumbricidae) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 1997.– № 1.– С. 19–22.

4. Іванців В. Екологічні сукцесії ґрунтових олігохет на рекультивованих торфових виробках // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 1998.– № 4.– С. 69–71.

5. Іванців В. В. Ранні етапи рекультивації торфових розробок західних областей України та формування фауни ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 1999.– № 4.– С. 96–98.

6. Іванців В. В. Сезонна вертикальна міграція олігохет (Lumbricidae, Oligochaeta) в дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2000.– № 3(10).– С. 50–53.

7. Іванців В. В. Динаміка вікових груп люмбріцід грабових лісах Західного Поділля // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2000.– № 4 (11).– С. 50–53.

8. Іванців В. В. Тотальні мікропрепарати і колекції безхребетних тварин.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001.– 163 с.

9. Іванців В. В. Вплив едафічних факторів на поширення гірських люмбріцід в Українських Карпатах // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія.– 2001.– № 10.– С. 85–87.

10. Іванців В. В. Поверхнева локомоція люмбріцід західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2002.– № 2 (17).– С. 38–41.

11. Іванців В. В. Гіпобіоз люмбріцід західних областей України // Вісн. Черкас. держ. ун-ту. Сер. Біолог. науки.– 2002.– Вип. 32.– С. 53–57.

12. Іванців В. В. Стратегія виживання ґрунтових олігохет при флуктуації едафічних факторів біоценозів західних областей України // Наук. вісн. Ужгород. держ. ун-ту. Сер. Біологія.– 2002.– № 11.– С. 85–88.

13. Іванців В. В. Активна кислотність ґрунтів як регулюючий фактор поширення люмбріцід (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae) // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2003.– № 3–4 (22).– С. 4953.

14. Іванців В. В. Особливості осіменіння ґрунтових олігохет (Annelida: Oligochaeta: Lumbericidae) західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2003.– № 2 (21).– С. 14–18.

15. Іванців В. В. Продукування яйцевих коконів люмбріцидами і енхитреїдами (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae, Enchytracidae) західних областей України // Вісн. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка.– Вип. 34. Сер. Екологія.– 2003.– С. 165–172.

16. Іванців В. В. Симбіотичні зв’язки ґрунтових олігохет родини Lumbricidae західних областей України // Вестн. зоологии. Актуальные проблемы паразитологии.– 2004.– Вып. 18.– С. 58–61.

17. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив перебігу температури на вертикальну локомоцію ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2006.– № 5.– С. 168–173. (Особистий внесок – 80 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

18. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Особливості біології Cognettia sphagnetorum (Vejdovsk, 1888 [Enchytraeidae, Oligochaeta] у біоценозах західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2001.– № 1 (12).– С. 35–37. (Особистий внесок – 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

19. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Динаміка популяцій Cognettia sphagnetorum (Vejdovsk, 1888 [Enchytraeidae, Oligochaeta] у біоценозах західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2002.– № 1 (16).– С. 87–91. (Особистий внесок – 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

20. Іванців В., Бусленко Л. Стан і функціонування комплексу ґрунтових олігохет за умов різної вологості ґрунтів біогеоценозів Волинського Полісся // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Матеріали наук.-практ. конф.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2005.– № 1.– С. 203–214. (Особистий внесок – 55 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення видового складу комплексів дощовикових, аналіз матеріалу, узагальнення результатів підготовка публікації).

21. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив актуальної кислотності ґрунтів Волинського Полісся на поширення люмбріцід // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2006.– № 1.– С. 78–82. (Особистий внесок – 75 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз матеріалу, узагальнення результатів, підготовка публікації).

22. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Біорізноманіття олігохет (Lumbricidae, Enchytraeidae: Oligochaeta: Annelada) в ґрунтах західних областей України // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2004.– № 1.– С. 53–55. (Особистий внесок – 55 %: планування досліджень, участь в зборі матеріалу, визначення видового складу грунтових олігохет, аналіз матеріалу, підготовка публікації).

23. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Роль гранулометричного складу ґрунтів Волинського Полісся у поширенні люмбріцід (Lumbricidae, Oligochaeta) // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Матеріали наук.-практ. конф.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2004.– С. 147–159. (Особистий внесок – 30 %: планування досліджень, участь у зборі матеріалу, визначення видового грунтових олігохет, узагальнення результатів).

24. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Вплив окисно-відновних умов дерново-підзолистих ґрунтів на життєдіяльність люмбріцід // Наук. зап. Терноп. педун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.– 2004.– № 12.– С. 57–62. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, узагальнення результатів, підготовка публікації).

25. Бусленко Л. В., Іванців В. В., Гика М. В. Едафічні умови технічно рекультивованих вироблених торфовищ і їх роль у формуванні фауни ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2000.– № 7.– С. 96–99. (Особистий внесок – 57 %: планування досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

26. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив ґрунтових олігохет на реструктурування ущільнених ґрунтів західних областей України // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2002.– № 6.– С. 87–90. (Особистий внесок – 64 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

27. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Стратифікація карбон діоксиду ґрунтового профілю як визначальний фактор розподілу морфо-екологічних груп дощових червів // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2007.– № 5.– С. 115–120. (Особистий внесок – 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготова публікації).

28. Иванцив В. В. Материалы к эколого-паразитологическому изучению дождевых червей (Oligochaeta, Lumbricidae) // Материалы X конф. Укр. общ-ва паразитологов.– К.: Наук. думка, 1986.– С. 238.

29. Иванцив В. В. О разведении почвенных червей семейства Lumbricidae // Первое Всесоюзное совещание по проблемам зоокультуры: Тез. докл.– М., 1986.– Ч. 3.– С. 163–164.

30. Иванцив В. В. Материалы к эколого-фаунистической характеристике энхитреид Волынской возвышенности // Вопр. теоретического и практического обогащения генофонда растений в растениеводстве: Тез. докл.– Луцк, 1988.– С. 37–38.

31. Іванців В. В. Матеріали до поширення люмбріцід Західного Полісся // Минуле і сучасне Волині: Тези доп. та повідомлень ІІ Волин. іст.-краєзнавчої конф.– Луцьк, 1989.– Ч. 2.– С. 267–269.

32. Іванців В. В. Allolobophora carpathica Cognetti, 1927 – ендемік Карпат // Матеріали ХХХVІІІ наук. конф. професорсько-викладацького складу Луцьк. пед. ін-ту.– Луцьк, 1992.– Ч. 2.– С. 327.

33. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив закритого дренажу на ґрунтових олігохет Західного і Малого Полісся // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення.– Полтава, 2002.– С. 133–134.

34. Иванцив В. В. Паразитологическое изучение почвенных олигохет Подольской возвышенности // ХІ конф. Укр. общ-ва паразитологов: Тез. докл.– К, 1993.– С. 55–56.

35. Іванців В. В. Ґрунтові олігохети Українських Карпат // Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона.– Ужгород, 1993.– С. 18–19.

36. Іванців В. В. Розмноження і розвиток земляних червів родини Lumbricidae // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волинського держ. університету.– Луцьк, 1994.– С. 141–142.

37. Іванців В. В. Особливості видоутворення в земляних червів родини Lumbricidae // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.– Луцьк, 1994.– С. 143–145.

38. Іванців В. В. Грегарини земляних червів (Lumbricidae) західних областей України // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.– Луцьк, 1994.– С. 143–145.

39. Іванців В. В. Матеріали до вивчення вертикальної міграції люмбріцид // Матеріали ХL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.– Луцьк, 1994.– С. 138–140.

40. Іванців В. В. Партеногенез і поліплоїдія ґрунтових олігохет // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк, 1995. Ч. 3.– С. 9–10.

41. Іванців В. В. Матеріали до вивчення динаміки продукування яйцевих коконів ґрунтовими олігохетами західних областей України // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк, 1995.– Ч. 3.– С. 11–12.

42. Іванців В. В. Сперматофори ґрунтових олігохет // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк, 1995.– Ч. 3.– С. 13–14.

43. Іванців В. В. Роль ґрунтових олігохет в розщепленні органічних комплексів підстилки // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк, 1995.– Ч. 3.– С. 15–16.

44. Іванців В. В. Роль механічного складу ґрунту в життєдіяльності ґрунтових олігохет західних областей України // Матеріали ХLІІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1995.– С. 73–74.

45. Іванців В. В. Симбіонти ґрунтових олігохет західних областей України // Тези доп. ХІІ конф. Укр. наук. т-ва паразитологів.– К, 2002.– С. 3941.

46. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив закритого дренажу на ґрунтових олігохет Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення”.– Полтава, 2002.– С. 133–134. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

47. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Особливості окисно-відновного режиму меліорованих ґрунтів Західного Полісся і його вплив на люмбріцід // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Природничі науки на межі століть”.– Ніжин, 2004.– С. 39–40. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

48. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Стан і функціонування дощових червів за умов надлишкового зволоження // Тези наук.-практ. конф. “Природа Західного Полісся та прилеглих територій”.– Луцьк, 2005.– С. 147–150. (Особистий внесок – 80 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

49. Іванців В. В., Щепна Л. В. Сучасний видовий склад олігохет родини Lumbricidae агробіогеоценозів Західного Полісся // Тези наук.-практ. конф. “Природа Західного Полісся та прилеглих територій”.– Луцьк, 2005.– С. 150152. (Особистий внесок – 50 %: збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отрианих даних).

50. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив біологічної рекультивації вироблених торфовищ Західного і Малого Полісся на життєві цикли ґрунтових олігохет // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій”.– Ніжин, 2001.– С. 42–44. (Особистий внесок 60 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготока публікації).

51. Бусленко Л. В., Щепна Л. В., Іванців В. В. Сукцесії люмбріцід (Annelida, Oligochaeta, Lumbricidae) меліорованих ґрунтів Малого і Західного Полісся // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення”.– Л., 2003.– С. 16–18. (Особистий внесок 50 %: планування досліджень, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготока публікації).

52. Гика М. В., Бусленко Л. В., Іванців В. В. Морфо-екологічні групи Lumbricidae як система адаптацій організмів до біоценозів Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Природні ресурси, екологія та охорона здоров’я Полісся”.– Луцьк: Надстир’я, 2000.– С. 27–31. (Особистий внесок 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготока публікації).