Анотація до роботи:

Ільїна О.І. Структурні, ультраструктурні, імуногістохімічні особливості ендометрія секреторної фази менструального циклу при неплідності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, МОЗ України, Київ, 2008.

У дисертації наведено нове теоретичне узагальнення результатів клінічного та патоморфологічного дослідження ендометрія секреторної фази м/ц жінок з неплідністю нез'ясованого генезу в порівнянні з жінками-донорами ооцитів та жінками з неплідністю запального генезу .

На підставі отриманих результатів вирішене актуальне науково-практичне завдання з розроблення критеріїв рецептивності ендометрія, що базувались на визначенні зміни рівня експресії рецепторів до естрогенів та прогестерону на імуногістохімічному рівні, порушення формування й дозрівання піноподій та циліарних клітин поверхневого епітелію ендометрія на рівні скануючої електронної мікроскопії.

1. У дисертації вирішене актуальне наукове завдання по вивченню структурних, імуногістохімічних та ультраструктурних особливостей ендометрія секреторної фази менструального циклу при неплідності. Встановлено основні морфологічні зміни в структурах ендометрія при різних формах неплідності. Розроблено критерії рецептивності ендометрія, що базувались на визначенні зміни рівня експресії рецепторів до естрогенів та прогестерону, порушення формування й дозрівання піноподій та циліарних клітин поверхневого епітелія ендометрія.

2. Встановлено, що у жінок з неплідністю нез'ясованого та запального генезу спостерігається достовірне порушення дозрівання ендометріальних структур та зміни " імплантаційного вікна " на різних рівнях: гістологічному, імуногістохімічному, електронномікроскопічному.

3. В порівняльному аспекті в групі жінок з неплідністю нез'ясованого ґенезу (ІІ група) спостерігається переважання патологічних змін над ендометрієм, розвиток якого відповідає дню м/ц, у вигляді: відставання розвитку ендометрія від хронологічного дня менструального циклу (55%) , гіпотрофії ендометрія (15%), простої гіперплазії ендометрія (10%) на відміну від групи жінок з неплідністю запального ґенезу (ІІІ), де головними морфологічними проявами були хронічний ендометрит (40%), залозисті поліпи ендометрія (10%), проста гіперплазія ендометрія (10%), гіпотрофія ендометрія (15%), невідповідність розвитку ендометрія дню м/ц (20%) .

4. Встановлено достовірне збільшення рівнів експресії ЕР в ядрах клітин залоз і строми та ПР ядрах клітин залоз в ендометрії жінок з неплідністю нез'ясованого генезу та значна мозаїчність експресії ЕР (від відсутності до виразної вогнищевої) в ядрах клітин залоз й строми з дисхронозом експресії ПР ( помірна вогнищева в ядрах клітин залоз та слабкопозитивна або відсутня в ядрах клітин строми) в групі жінок з неплідністю запального генезу в порів-нянні з контрольною групою .

5. Встановлено при скануючій електронній мікроскопії зміни формування та розвитку піноподій в групі жінок з неплідністю нез’ясованого ґенезу, які проявлялися: затримкою (50%), дисхронозом (20%), зупинкою розвитку (10%), а в групі жінок з неплідністю запального генезу переважали зміни циліарних клітин : нерівномірна чисельність їх та гіпертрофія війок клітин на тлі зупинки (40%) та дисхронозу (30%) розвитку піноподіальних структур.

6. В групі жінок з неплідністю нез’ясованого генезу в 15% випадків та в групі жінок з трубно - перитонеальною формою неплідності – в 5% відмічалась наявність патологічних змін в ендометрії лише на імуногістохімічному й електронномікроскопічному рівнях, а на гістологічному рівні вони були відсутні, що є важливим для діагностики цієї патології та подальшого лікування, особливо при невдачах імплантації.

7. Розроблені критерії патологічних змін ендометрія при неплідності нез’ясованого та запального генезу, які є важливими для процесів імплантації та фармакотерапії цих станів, на різних рівнях: на структурному - відставання розвитку ендометрія від хронологічного дня м/ц, гіпотрофія ендометрія, проста гіперплазія ендометрія, хронічний ендометрит, залозисті поліпи; імуногістохімічному - порушення експресії рецепторів до естрогенів та прогестерону в ядрах клітин залоз й строми ендометрія та при скануючій електроній мікроскопії - порушення формування та розвитку піноподій, зміни в структурі та розподілі циліарних клітин .

Публікації автора:

1. Ильина О.И. Пиноподии – маркеры рецептивности эндометрия (обзор литературы) //Здоровье женщины.- 2004. - №4(20). – С.79-81.

2. Задорожная Т.Д., Ильин И.Е., Ильина О.И. Сканирующая электронная микроскопия эндометрия у женщин с бесплодием воспалительного генеза //Здоровье женщины. – 2005. - №3(23). – С.128-130. Дисертантом самостійно проведено підготовку матеріалу та дослідження методом скануючої мікроскопії, підготовка матеріалу до друку.

3. Дронова В.Л., Подольський В.В., Задорожна Т.Д., Ільїна О.І., Килихевич С.М. Морфологічні та імуногістохімічні ознаки ендометрія в динаміці менструального циклу у жінок фертильного віку //Здоровье женщины. – 2005. - №4(24). – С.65-68. Дисертантом самостійно проведені імуногістохімічні та гістологічні дослідження, частковий аналіз матеріалу, підготовка матеріалу до друку.

4. Ilyina O., Zadorozhna T., Ilyin I. The endometrial pinopodes investigation in women with unexplained infertility //Virchows Archiv.- 2006.- V.447, N2.- P.739. Дисертантом самостійно проведено підготовку матеріалу та дослідження методом скануючої мікроскопії, підготовка матеріалу до друку. I

5. Подольський В.В., Задорожна Т.Д., Дронова В.Л., Ільїна О.І., Пустовалова О.І. Порівняльні цитологічні, гістологічні та імуногістоцитохімічні особливості структур ендометрія та цервікального каналу жінок фертильного віку в різні фази менструального циклу //Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. - №1(30). – С.138-140. Дисертантом самостійно проведено підготовку матеріалу та дослідження методом скануючої мікроскопії, підготовка матеріалу до друку.