Анотація до роботи:

Стрілець Н.Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена компаративному аналізу генези, фонетичних, лексико-семантичних та функціонально-семантичних особливостей французько-іспансько-італійських соматичних фраземних корелятів. Доведено, що витоки частини французької, іспанської та італійської соматичної фразеології лежать у народній латині. Виявлено лексико-семантичні зміни та синтаксичні тенденції в структурі соматичних фразем романських мов, які характеризують процес їх успадкування від народної латини. Продемонстровано, що визначальним чинником корелятивності французьких, іспанських та італійських СФ є психологічно-соціальний фактор. Виявлено основні шляхи і конвергентно-дивергентні чинники метафоризації та метонімізації соматичних фразем, визначено найчастотніший компонент з найбільшим ступенем ідіоматизації. Показано, що фонетичний чинник відіграє важливу роль у творенні і фіксації фразем. Виділено основні фонетичні явища, які сприяють ідіоматизації соматичних фразем та домінанти, характерні для французької, іспанської й італійської мов. Виявлено основні структурні типи романських соматичних фразем і основні структурні дивергенції. Охарактеризовано вплив соціокультурного чинника на появу фраземних корелятів, виявлено їх основні джерела та шляхи походження. Визначено роль екстралінгвістичного фактора як такого що сприяв появі соматичних фраземних корелятів на рівні мови й мовлення. Виявлено особливості функціонування фраземних запозичень та кальок. Описано роль семантичної контамінації при фразеологічному калькуванні та основні її шляхи. Виявлено основні фактори дивергенції значень французько-іспансько-італійських соматичних псевдоеквівалентів.

Проведений аналіз генези, фонетичних, лексико-стилістичних та функціональних особливостей романських соматичних фразем дав змогу зробити такі висновки:

1. Дивергентно-конвергентні співвідношення семантичної і граматико-синтаксичної структур соматичних фразем романських мов сформувалися під дією таких факторів: спільні фразеологічні корені в народній латині, спільність мисленнєвих загальнолюдських образів та асоціацій і виникнення на цьому ґрунті незалежної іманентної ізосемії, інтерлінгвістичний вплив фразеологічних систем та дія фонетичного чинника на процеси ідіоматизації у досліджуваних фраземах французької, іспанської та італійської мов.

2. Встановлено, що частина соматичної непредикативної фразеології бере початок від соматичних фразем /СФ/ народної латини. Доведено, що лексико-семантичні та граматико-синтаксичні особливості цього пласту романських СФ є наслідком дії двох основних тенденцій народної латини: до аналітизму та варіантності. Встановлено, що в основі лексичних дивергенцій корелятивних романських СФ, запозичених від латини, лежать процеси синонімічної варіантності соматизмів та інших компонентів СФ (дієслів, варіантність структур N + N / N + Adj., варіантність складних та простих прийменників) і процеси еволюції, започатковані самими романськими мовами (виникнення артиклів, займенників).

3. Доведено, що дивергенції на синтагматичному рівні мають в основі синтаксичні процеси занепаду відмінкової системи та переходу її в прийменниково-відмінкову з поступовим відмиранням відмінків. Показано, що латинські СФ на основі Ablativus instrumenti з функцією “супроводу” започаткували у романських мовах СФ варіантні соматичні фраземи з прийменниками a / con; Accusativus loci дав початок виразам з прийменником a, / sous; фраземи з Ablativus modi є прототипом структурної форми з прийменником de. Варіантність синтаксичної структури латинських СФ заклала тенденцію до позиційної варіантності частин біномів.

4. Одним із основних семантичних і структурних процесів, який відобразився на структурі протороманських соматичних фразем, була метонімізація з одночасним переосмисленняи синтаксичних ролей частин синтагми.

5. Встановлено, що основним напрямом формування більшості корелятивних СФ романських мов є іманентна фразеологічна ізосемія, основним підґрунтям якої є психологічно-соціальний фактор. Виявлено основні шляхи ідіоматизації непредикативних двовершинних ФО з соматичним ономасіологічним компонентом та соматизм, який має найбільшу предиспозицію і найбільший ступінь ідіоматизації у французькій, італійській та іспанській мовах, окреслено його семантичну структуру.

6. Охарактеризовано роль фонетичного фактора у творенні та ідіоматизації СФ, а також різних фонетичних явищ: повтору, алітерації, асонансу, асонантної та консонантної рим, ритміки, паралелізму, рівномірного фразового розподілу наголосу, силабічної градації, зв’язок. Фонетичний чинник впливає на структуру фраземи в момент її утворення і, відповідно, на їх лексичне значення.

7. Досліджено функціональний (мовленнєвий) аспект мовних впливів, питання фразеологічних запозичень, кальок. Визначено фактори семантичної контамінації та порушення граматичної і семантичної норм при некоректному вживанні калькованих СФ.

8. Визначено причини дивергенцій у французько-іспансько-італійських соматичних фраземних псевдоеквівалентах.

9. Виокремлено основні структурні типи та домінанти СФ.

Основні положення роботи викладено у таких публікаціях:

1. Латинські корені французьких та іспанських фразем // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія філологічні науки. – Луцьк, 2000. – Вип.2. – С.97-100.

2. Французько-іспанські фраземні запозичення і кальки // Проблеми семантики слова, речення та тексту.– Київ, 2000. – Вип.3. – С.266-274.

3. Роль фонетичного фактора при формуванні фразеологічних одиниць (на матеріалі іспанської та французької мов) // Вісник Львівського національного університету. Серія іноземні мови.– Львів, 2000. – Вип. 8. – С.161-165.

4. Особливості французьких та іспанських фразем // Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи” (до 100-річчя романістики у Львівському університеті) / Тези конференції. Львів, 25-27 листопада 1997. – С.204-205.

5. Соматичні фраземи як найбільш продуктивна група фразем (порівняльний аналіз на матеріалі іспанської, французької та української мов) // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів: Літопис, 1999. – С.395-399.

6. До питання про псевдоеквіваленти чи “фальшиві друзі перекладача” (на матеріалі французьких та іспанських соматичних фразем) // Переклад: нові ідеї для нового століття / Матеріали семінару Львівського лінгвістичного центру, проведеного у рамках Форуму видавців у Львові 20-22 вересня 2002 р. – Львів, 2002. – С.26-28.

Aнотація