Логоепістеми – це прецедентні, інтертекстуальні, поліфонічні одиниці, наділені ментальним образом – емоційно-ціннісним, культурно-зумовленим уявленням, що склалося в суспільстві та закріпилося за логоепістемою у свідомості членів сучасного французького соціуму. У французький медіа-дискурс вони уводяться у канонічному або трансформованому вигляді. Трансформації логоепістем відбуваються внаслідок концептуальної інтеграції ментальних просторів логоепістеми і нових елементів їх смислової та / чи синтаксичної структури, що сприяє виконанню функції інформування медіа-дискурсу. Як елементи інтертекстуальності й результат мовної гри ТЛ сприяють виконанню медіа-дискурсом функції впливу. Завдяки ефекту поліфонії, яка визначається як дискурсивно виражена присутність кількох голосів у межах комунікативно-мовленнєвої єдності, ТЛ виконують роль етичних, логічних, патетичних, авторитетних, емоційних аргументів медіа-дискурсу. З’ясовано, що продуктивність способу трансформації тим вища, чим вищий ефект ошуканого очікування від ТЛ, чим менше змін зазнає синтаксична структура логоепістеми і чим менше зусиль витрачає адресант для побудови трансформації, а читач для її розуміння. Тож, найбільш продуктивними трансформаціями у французькому медіа-дискурсі є квазіцитація та імітація, в результаті яких синтаксична структура логоепістеми зберігається, що забезпечує її впізнаваність адресатом і перенесення на ТЛ ментального образу логоепістеми. Існує тенденція до трансформації логоепістем шляхом алюзії, додавання, продовження, проте при цих трансформаціях збільшується можливість комунікативної невдачі, зумовленої тим, що адресат не впізнає у висловленні вихідну логоепістему через усічення чи розширення її синтаксичної структури. ТЛ виконують у медіа-дискурсі прагмакомунікативні та естетичні функції, спрямовані на вплив через інформування. Виконання ними основних для заголовків медіа-текстів інформативної, оцінної, інтригуючої функцій забезпечує ефективне використання ТЛ в заголовному комплексі. Компресивна функція уможливлює їх появу в інтродуктивній частині та підзаголовках медіа-тексту.
У заключному блоці медіа-тексту ТЛ виконують аргументативну функцію. ТЛ мотивовані типом відношень, які встановлюються між канонічними логоепістемами і елементами, що їх трансформують. Мотивація фоновими знаннями властива всім ТЛ. Продуктивними є творення трансформацій на основі аналогії та концептуальної метафори, які дозволяють охарактеризувати невідоме адресату явище через логоепістему. У процесі смислотворення при структурних трансформаціях відбувається зіставлення комунікативної ситуації медіа-дискурсу з референтною ситуацією логоепістеми шляхом алюзії на останню чи уточнення референції в результаті квазіцитації. При смислових та структурно-смислових трансформаціях логоепістем відбувається концептуальна інтеграція ментального простору логоепістеми з ментальним простором відповідного нового елемента. Головним компонентом при цих інтеграціях є МО логоепістеми, завдяки якому ТЛ виступає джерелом імпліцитної оцінки інформації, емоційним та авторитетним аргументом. Релевантним для визначення цього іміджу є жанр логоепістеми. У французькому медіа-дискурсі трансформуються логоепістеми таких жанрів: паремії, оніми, вислови з літературних творів, слогани. Найбільш продуктивною основою для трансформації є прислів’я як носії народної мудрості. Оніми музичної, кінематографічної, політико-історичної і телевізійної галузей складають 25% трансформацій та свідчать про появу нових реалій у суспільстві. Продуктивними є трансформації на базі соціальних слоганів, що пояснюється важливістю соціальних питань і пов’язаних із ними слоганів у житті французького суспільства. Мала продуктивність висловлень з літературних творів відображає низький рівень культури читання французів. Малопродуктивними для трансформацій у сучасному французькому медіа-дискурсі є жанри приказок, лічилок, шарад і скоромовок через те, що релевантна для них ігрова функція є факультативною для медіа-дискурсу. Перспективним, на наш погляд, є порівняння тенденцій трансформації логоепістем у медіа-дискурсі різних франкомовних соціумів, проведення діахронічного дослідження ТЛ у французькому медіа-дискурсу, аналіз утворення і функціонування ТЛ у інших видах дискурсу, дослідження особливостей сприйняття ТЛ адресатами різних вікових і соціальних категорій. |
