У проведеному дослідженні були всебічно проаналізовані франкомовні тексти-поправки до проектів офіційних документів ПАРЄ (рекомендацій, резолюцій, консультативних висновків) з погляду структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей засобів французької мови, що використовуються у виробленні цих документів як одного з різновидів офіційно-ділових паперів. Отже добір і використання в текстах-поправках відповідних мовних засобів, що застосовуються з урахуванням сфери, мети й умов комунікації, дозволяє авторам поправок побудувати спілкування таким чином, щоб надати рекомендаціям, резолюціям і консультативним висновкам потрібної комунікативної доцільності і прагматичної адекватності, а також семантичної точності і загальнозрозумілості. Ці ж обставини зумовили й особливості формально-конструктивної організації текстів-поправок, а саме те, що в ній за допомогою графічних засобів – двокрапки, лапок і відступу в один інтервал – виділено дві частини, де перша – слова авторів тексту-поправки з пропозицією зробити певні зміни в тексті проекту документа і друга частина – власне сам текст запропонованої зміни. Загалом перша частина текстів-поправок синтаксично оформлена простим односкладовим поширеним реченням з інфінітивами дієслів remplacer, ajouter, insrer, supprimer у функції присудка, що відповідає умовам стандартизованого й автоматичного їхнього створення та надає їм бажаної комунікативної спрямованості – повідомлення у вигляді інструкції про потребу зробити певні зміни в проекті офіційного документа, а також спонукання до виконання дії. Частина поправки, що відокремлена від інших членів речення двокрапкою, декількома інтервалами і взята в лапки, та в майбутньому, за умови її прийняття, увійде до остаточного варіанта проекту офіційного документа ПАРЄ, призначена для того, щоб уносити зміни в синтаксичну і семантичну структуру не лише мікротексту – окремих речень, абзаців і параграфів –, але і макротексту – цілого проекту офіційного документа. Модифікуючи документ на рівні мікротексту, тексти-поправки залишають незмінною його семантичну структуру або ж змінюють її через зменшення чи збільшення числа / кількості аргументів певних відносин або елементів, що вказують на місце, час, умову та інші універсальні атрибути певної дії та здійснюють, таким чином, зміни, відповідно, рівноцінні чи нерівноцінні. Зміни в семантичній структурі документа на рівні макротексту можна вважати рівноцінними тоді, коли перелік співвіднесених з параграфом пропозицій не змінюється. І навпаки, зміни в переліку пропозицій, поєднаних у композиційній одиниці проекту офіційного документа, є зміною нерівноцінною. Зміна переліку пропозицій може відбуватися завдяки заміні окремого параграфа іншим параграфом, зі складу якого вилучено або навпаки до складу якого додано окреме самостійне речення, підрядну частину складнопідрядного речення, одне або кілька сурядних. Для текстів-поправок до проектів офіційних документів як текстів, що належать до категорії документів МО, характерне вживання лексичних одиниць, які дають змогу адресанту повідомлення побудувати комунікацію таким чином, щоб адресат міг ідентифікувати ці тексти як правові документи, відчути їхню прагматичність і комунікативну спрямованість. З цією метою передусім використовуються лексичні одиниці зі значенням спонукання до виконання певної дії, юридичні терміни і терміни з інших сфер людської діяльності. Проте основою текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ є загальновживана лексика, що забезпечує їхню зрозумілість для комунікантів. Використання в текстах-поправках прагматично забарвлених лексичних одиниць і лексичних одиниць, що набувають прагматичного забарвлення від взаємодії з контекстом і ситуацією спілкування та які належать до різних лексико-граматичних категорій, допомагають адресанту повідомлення виразити своє ставлення до фактів, подій і ситуацій, стосовно яких готується той чи інший проект документа, надати їм бажаних суб’єктивно-емоційних оцінок, підсилити емоційні оцінку певного факту, події чи ситуації та вплинути певним чином на адресата. Абстрактні іменники, ужиті в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ, дають змогу їхнім авторам називати факти, події, явища та інші реалії із життя суспільства і надавати їм бажаних суб’єктивно-емоційних оцінок. Наявність у семантиці прикметників суб’єктивно-оцінних значень та їхня властивість виступати в ролі означення іменника використовується авторами текстів-поправок з метою конкретизувати, звузити його значення, виразити бажані почуття. Ступені порівняння прикметників дозволяють підсилити емоційне навантаження факту, події чи стану. З метою охарактеризувати ознаки перебігу процесу, дії чи стану автори текстів-поправок уживають прислівники, що змінюють їхню інтенсивність і, таким чином, регулюють прагматичний вплив на адресата повідомлення. Використання ступенів порівняння прислівників дозволяє підсилювати ступінь інтенсивності ознак, виражених прислівниками. Для того, щоб повніше та дієвіше вплинути на адресата повідомлення, адресанти текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ використовують різноманітні темпоральні форми дієслів таких способів дії, як Indicatif, Conditionnel, Subjonctif, що відповідно дозволяє їм підкреслити результат дії, указівкою на потребу виконання дії в майбутньому спонукати до дії, виділити необов’язковий, рекомендаційний характер офіційних документів ПАРЄ. Великий обсяг інформації, що стосується найрізноманітніших сфер суспільної діяльності і яку варто подати якомога зрозуміліше й повніше, комунікативна ситуація на рівні готування проектів документів ПАРЄ спонукають авторів текстів-поправок використовувати велику кількість складнопідрядних і складносурядних речень, обмежену кількість простих речень. Урахування комунікативно-прагматичних особливостей текстів-поправок дозволяє поділити їх на позитивні, негативні та нейтральні (якщо комунікативно-прагматичне значення свідчить про суб’єктивне ставлення адресанта до певних подій чи фактів). Предмет вивчення, що ми обрали, є достатньо широким і цікавим для дослідження. Проте багато питань виходять за межі дисертаційного дослідження. Деякі з них були розглянуті лише побіжно. Тому положення, висунуті в роботі, можуть знайти подальший розвиток у дослідженнях, пов’язаних з проблемою перекладу текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ іншими офіційними мовами, у проведенні контрастивного аналізу текстів-поправок. |