Анотація до роботи:

Паньків Н.Є. Структура популяцій в’язілю увінчаного (Coronilla coronata L., Fabaceae) на північно-східній межі ареалу та її індикаційне значення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню особливостей популяційної структури та мінливості C. coronata на північно-східній межі ареалу. У результаті виконання роботи вивчені особливості морфологічної диференціації та популяційна структура реліктового виду в ізольованих оселищах на межі ареалу, з’ясовані популяційні механізми, що зумовлюють стійкість і стабільність виду в критичних умовах існування. Вивчені особливості структури локальних популяцій виду в різних еколого-ценотичних умовах, що дало змогу визначити його реальний созологічний стан, а також созологічні позиції усього спряженого з ним флороценотичного комплексу. У результаті досліджень, обґрунтована можливість використання структурних параметрів популяцій виду для індикації стану вододільно-грядових елементів ландшафту в реґіоні північно-західного Поділля.

Уперше досліджені особливості структурно-функціональної організації популяцій, внутрішньо- та міжпопуляційної мінливостей C. coronata на північно-східний межі ареалу виду. У результаті досліджень обґрунтована можливість використання структурних параметрів популяцій для індикації стану біогеоценозів вододільно-грядових елементів ландшафту в реґіоні північно-західного Поділля.

1. В онтоморфогенезі Coronilla coronata L., визначено 4 періоди та 11 вікових станів: від насіння (sm) до сенільного (s) стану. C. coronata за тривалістю великого життєвого циклу належить до рослин з тривалим (10-30 років) онтогенезом. Цикл відтворення є тільки насіннєвим і триває за абсолютним часом 5-10 років. За особливостями онтогенезу C. coronata належить до типу моноцентричних біоморф з простим повним онтогенезом.

2. C. coronata – реліктовий середземноморський монтанний вид. Популяції C. сoronata в умовах північно-західного Поділля приуроченi переважно до стрiмких (30-35^о) схилiв пiвденно-захiдних експозицiй, ґрунти – малопотужнi дерново-карбонатнi (рендзини), які вiдзначаються високою скелетнiстю, значною насиченiстю сорбцiйного комплексу, нейтральним або слаболужним рН.

3. Популяції представлені у складі ценозів формацiй Cariceta humilis, Brachypodieta pinnatae, а також вторинних, ценотично не сформованих угруповань з домiнуванням Inula ensifolia L., Teucrium chamaedrys L., Poa compressa L. та iн., iнодi утворюючи монодомiнантний покрив. Вид здатний до ценотичної поліваріантності: росте в угрупованнях лучних степів (Cariceta humilis) та остепнених соснових рідколісь (деривати Carici humilis-Pinetum). Створення лісових культур, розорювання земель, рекреаційний вплив, надмірне випасання та пожежі призводять до зменшення та інсуляризації популяцій виду й істотних змін їх структури, а подекуди й до зникнення.

4. Досліджені локальні популяції C. coronata є нормальними (дефінітивними), повночленними. Залежно від їхньої вікової та структурно-функціональної організацій видiлено чотири типи популяцiй: 1 – нормальнi повночленнi; 2 – експансивнi повночленні; 3 – експансивні неповночленні; 4 – згасаючі. Для популяцій C. coronata характерний повночленний віковий спектр. Вікові спектри в умовах Поділля є переважно лівосторонніми, а на території Словаччини – бімодальними. За погіршення еколого-ценотичних умов переваги набувають правосторонні вікові спектри. Для популяцій характерне дифузне розміщення особин на площі ценозу.

5. Установлено, що параметри потенційної насіннєвої продуктивності стабільніші, ніж фактичної. Відсоток обнасінення у більшості популяціях є досить стабільний, однак, збільшення зімкненості Pinus sylvestris і чагарників призводить до значного зниження загальних параметрів насіннєтвірного процесу. Збільшенню насіннєвої продуктивності сприяє застосування активних заходів збереження.

6. С. coronata відзначається стабільністю показників репродуктивного процесу в локальних популяціях на Поділлі. Це є свідченням високого рівня відповідності існуючих еколого-ценотичних умов оселищ екологічним потребам виду. Репродуктивне зусилля популяцій С. coronata може слугувати надійним критерієм оцінювання потенційних можливостей природного відновлення популяцій виду та є основою для організації природоохоронних заходів і моніторингу.

7. Для популяцій C. сoronata характерний вторинний стрестолерантно-рудеральний тип стратегії (S-R). Відзначено диференціацію реалізації елементів загальної стратегії між ценопопуляціями, які перебувають у різних еколого-ценотичних умовах, відповідно, від стрестолерантної в умовах еколого-ценотичного оптимуму, до рудеральної в умовах ценотично відкритих екотопів. На індивідуальному рівні найінформативнішими ознаками типів стратегії є онтогенез особин та їхня репродуктивна здатність, а на рівні популяцій – вікова стуктура й репродуктивна здатність популяцій.

8. Рівень міжпопуляційної мінливості морфометричних параметрів особин виду значно нижчий від їхньої внутрішньопопуляційної мінливості. Досліджені ценопопуляції C. сoronata поділено на три основні групи: 1 – типова форма виду, ценопопуляції приурочені до різних ценозів південно-західних схилів, 2 – ценопопуляції, які приурочені до екотону між буковим лісом і лучно-степовими ценозами, та розміщені на ділянках із Pinus sylvestris та Stipa pennata, 3 – ценопопуляції приурочені до ксеротермних стрімких схилів південних експозицій з лучно-степовою рослинністю та перелогів.

9. Показник щільності особин в локальних популяціях є відносно сталим, а річна мінливість параметрів насіннєвої продуктивності неістотна. Здебільшого вона залежить від певних погодних особливостей років, а також локальних екологічних умов, що зумовлені мікрорельєфом. Динамічні зміни структури популяцій C. coronata та їхній характер залежать від особливостей господарського використання рослинного покриву досліджуваних територій та режиму їх охорони.

10. Структурно-функціональні параметри популяцій C. сoronata можна використати для оцінки стану самих популяцій і як індикатори антропогенних змін рослинного покриву вододільно-ґрядових елементів ландшафту в системі реґіонального фітомоніторингу на північно-західному Поділлі.

11. Для C. сoronata в умовах Подільського ексклаву властивий високий рівень адаптованості до умов існування і рівня їхньої еколого-ценотичної різноманітності, котрий зумовлює достатню стійкість і стабільність популяцій. Однак, більшість популяцій потребують застосування активних заходів охорони. Одним із шляхів оптимізації охорони екосистем реґіону буде створення на території Гологір і Вороняків (Гологоро-Кременецький масив) національного природного парку “Північне Поділля”.