Анотація до роботи:

Холодних А.Б. “Структура осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини до глибини 7000 м (у зв’язку з нафтогазоносністю)”.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія, Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2003.

Робота присвячена вивченню структурно-тектонічних особливостей осадового чохла ДДЗ до глибини 7000 м. В ній на основі аналізу вперше створених геологічних карт на зрізах мінус 3000, 4000, 5000, 6000 та 7000 м масштабу 1:200 000 та інших структурно-геологічних побудов розглянуті питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур ІІ-ІІІ порядку, уточнюється з нових позицій тектонічне районування Дніпровського грабена, а також визначаються закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ.

За результатами проведених досліджень встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії, яка відбувається стрибкоподібно в смузі послідовного розташування Городищенського, Брусилівського, Кошелівського і Старохутірського виступів фундаменту. З’ясоване співвідношення структурних планів осадового покриття з виступами фундаменту, і за цією ознакою запропонована їх класифікація. В роботі розглянуті питання будови і формування структур ІІІ порядку в межах Дніпровського грабена. Встановлено, що в південно-східній частині регіону це пов’язане з регіональними тектонічними рухами. При цьому галокінез ускладнював, а іноді і руйнував раніш утворені форми. На північному заході процеси галокінезу безпосередньо брали участь в утворенні структур ІІІ порядку. Аналіз сучасних геологічних побудов дозволив з нових позицій виявити відмінності у будові складових частин западини та на цій основі уточнити її тектонічне районування. У межах її прибортових зон за характером тектонічних рухів і утворених ними при цьому дислокацій осадового чохла, ступенем активності галокінезу і повнотою стратиграфічного розрізу виділяються 6 підзон: мобільні (північна і південна), моноклінальні (північна і південна), перехідна та відкритої монокліналі. Приосьова зона грабена також неоднорідна за своєю будовою. В її складі з північного заходу на південний схід виділяються наступні підзони: північно-західна центрикліналь, крупних валів і депресій, передмезозойських соляних куполів та південно-східна центрикліналь.

Поінтервальний аналіз нафтогазоносності осадових відкладів показує, що найбільш перспективними в цьому відношенні є такі елементи западини, в межах яких тектонічна активність не тільки сприяла виникненню морфологічного розмаїття структурних форм осадового чохла, але й не призвела до їх руйнування і забезпечила тим самим закритість міграційних процесів. На основі отриманих результатів досліджень пропонуються перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння.

У дисертаційній роботі на основі аналізу комплекта геологічних карт зрізів вирішені поставлені наукові та практичні задачі – висвітлена структура осадового чохла ДДЗ до глибини 7000 м та визначений її зв’язок з нафтогазоносністю, що сприяло виділенню перспективних ділянок для пошуків ВВ та підготовці графічної бази до кількісної переоцінки ресурсів ВВ регіону. В процесі проведення наукових досліджень отримані такі результати:

1. На південному сході сучасна структура регіону формувалася, в основному, протягом кінцевих етапів його розвитку, тоді як на північному заході загальна будова палеозою принципово склалася ще за часів перших етапів.

2. Будова осадового чохла Дніпровського грабена характеризується інверсією асиметрії, яка відбувається стрибкоподібно в смузі Городищенського, Брусилівського, Кошелівського і Старохутірського виступів фундаменту.

3. Активна розломно-блокова тектоніка перших етапів, що супроводжувалася зміною напрямків руху окремих блоків, створила успадковані, інверсійні і поховані варіанти співвідношення виступів фундаменту зі структурними планами різновікових товщ палеозою. В нафтогазоносному відношенні найбільші перспективи мають ті пастки вуглеводнів осадового чохла, що знаходяться над похованими виступами.

4. У межах прибортових зон западини за характером тектонічних рухів та утворених ними дислокацій осадового чохла, ступенем активності галокінезу і повнотою стратиграфічного розрізу виділяються наступні поперечні підзони: симетрично розташовані мобільні (північна і південна) та моноклінальні (північна і південна), а також перехідна і відкритої монокліналі.

5. У південно-східній частині западини в процесі формування додатних структур ІІІ порядку галокінез переважно ускладнював їх будову, а іноді й руйнував, тоді як далі на північний захід частина піднять цього рангу своїм виникненням і подальшим розвитком зобов’язана саме соляній тектоніці.

6. Найбільш перспективними в нафтогазоносному відношенні є структурні елементи западини вищих порядків, у межах яких тектонічна активність сприяла виникненню не тільки морфологічного розмаїття необхідних структурних форм осадового чохла, але й не привела до їх руйнування і забезпечила, тим самим, відповідні умови закритості міграційних процесів флюїдів та збереження накопичених покладів нафти і газу. При цьому певні типи пасток ВВ утворювалися згідно з тими типами тектонічних рухів, що переважали в даному структурному елементі на протязі його формування.

Публікації автора:

Основні ідеї дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1. Холодних А.Б. Особливості будови центрокліналей Дніпровсько-Донецької западини // Геологія і геохімія горючих копалин. –2002. – №1. – С. 36-39.

2. Арсірій Ю.О., Холодних А.Б., Філюшкін К.К. До питання типізації виступів докембрійського фудаменту Дніпровсько-Донецької западини // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – 2002. – №1-2. – С. 144-148. (Особистий внесок – розробка класифікації виступів фундаменту за їх співвідношенням до структурних планів осадового чохла).

3. Арсирий Ю.А., Холодных А.Б., Стрижак В.П. К вопросу о строении прибортовых зон Днепровско-Донецкой впадины // Геологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 33-41. (Особистий внесок – визначення критеріїв районування, що пов’язані з галокінезом та співучасть на кінцевій стадії районування).

4. Холодних А.Б. Будова північно-західної ценрикліналі Дніпровсько-Донецької западини // Нові дані з геології та нафтогазоносності України. – Львів: УкрДГРІ. – 1999. – С. 52-59.

5. Арсірій Ю.О., Ципко О.К., Холодних А.Б. Методика побудови карти структур нового покоління // Нафта і газ України-98. Збірник наук. пр. – Полтава: УНГА, 1998. – Т. 1. – С. 14-15. (Особистий внесок – розробка методу комплексного використання при картуванні різних модифікацій сейсмічних методів досліджень).

6. Холодних А.Б. Геологічні карти зрізів ДДЗ нового покоління // Нафта і газ України-2000. Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ: УНГА, 2000. – Т. 1. – С. 359-360.

7. Арсірій Ю.О., Холодних А.Б., Ципко О.К. Тектонічне районування ДДЗ на базі побудов нового покоління // Нафта і газ України-2000. Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ: УНГА, 2000. – Т. 1. – С. 358-359. (Особистий внесок – визначення критеріїв районування за результатами сейсмічних досліджень різних модифікацій).

8. Холодних А.Б. Деякі особливості будови приосьової зони Дніпровського грабена // Нафта і газ України-2002. Зб. наук. пр. – К: УНГА, 2003. – Т. 1. – С. 274-275.

9. Гальченко С.В., Холодных А.Б. Некоторые особенности строения верхневизейских отложений в зоне Сребненского прогиба и его обрамления // Тез. докл. научно-технической конф. молодых ученых и специалистов “Проблемы повышения эффективности геологоразведочных работ на нефть и газ в XII пятилетке”. – Чернигов: Изд-во МЭГЭИ. – 1986. – С. 32-33. (Особистий внесок – обгрунтування критеріїв знаходження літологічних пасток вуглеводнів на схилах Срібнянської депресії).