Виконана дисертація є першою узагальнювальною працею, присвяченою вирішенню біостратиграфічних завдань на підставі пошарового вивчення решток черевоногих молюсків у силурійських відкладах Волино-Поділля. В нижньому палеозої досліджуваної території визначено багатий комплекс гастроподів, вивчення якого дало змогу вперше з’ясувати та обґрунтувати перспективність їхнього використання для вирішення питань біостратиграфічного розчленування і кореляції осадових товщ у регіоні. У роботі узагальнено результати монографічного вивчення гастроподів силуру Поділля, досліджено фаціальну приуроченість цих організмів і залежність екологічної мінливості їхніх комплексів від палеогеографічних обстановок, з’ясовано головні закономірності поширення решток черевоногих молюсків у розрізі палеозойських відкладів Поділля (верхнього ордовику, силуру та нижнього девону). Отримані результати дають змогу зробити такі висновки. У розрізі нижнього палеозою Поділля відшукано розмаїтий за систематичним складом комплекс черевоногих молюсків, представлений 94 видами, що належать до 37 родів з 21 родини. З ордовику визначено 41 вид гастроподів, з 17 родів 16 родин. У відкладах силуру виявлено 46 видів, які належать до 20 родів і 12 родин, у нижньому девоні – 7 видів черевоногих молюсків 4 родів з 3 родин. Монографічно описано 46 видів гастроподів силуру, серед них – 5 нових видів для науки. Сьогодні переглянуто систематику і таксономічну структуру гастроподів силуру Поділля, вперше класифікацію групи приведено у відповідність до сучасної класифікації Archaeogastropoda. Уточнено систематичне положення та номенклатуру низки таксонів у межах деяких родин. На базі цих даних створено атлас черевоногих молюсків силуру Волино-Поділля, який налічує 37 палеонтологічних фототаблиць. Вивчено стратиграфічне і географічне поширення таксонів та виділено види, віковий діапазон існування яких сумірний з часом утворення регіональних стратонів. Палеонтологічно обґрунтовано й підтверджено гастроподами виділення всіх ярусів силуру, визначено та уточнено (підтверджено) межі між ними. Згідно зі стратиграфічною приуроченістю вперше виокремлено шість комплексів черевоногих молюсків, що характерні для певних інтервалів розрізу, а саме: комплекс I з Eotomaria solida, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Subulites (Cyrtospira) lineatus, Temnodiscus elegans у карадоці верхнього ордовику; комплекс II з Latitaenia aeguicerscens, Gyronema podolica, Pararaphistoma numismale, Lophospira esthona, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Murchisonia (Hormotoma) scrobiculata, Subulites gigas у ашгілі верхнього ордовику; комплекс III з Prosoptychus plebeius, Cymbularia janica, Tremanotus civis, Platyceras cornutumiformis, P. (Platyostoma) prototypum, Oriostoma praeglobosum, Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus у венлоці нижнього силуру; комплекс IV з Oriostoma globosum, O. coronatum, O. acutum, O. rugosum, Prosoptychus globolus, Seelya lloydii, Centrifugus planorbis, Coelocyclus taenis, Prosolarium subcirrhosa, Murchisonia compressa, Loxonema strangulatum та інші у лудлові верхнього силуру; комплекс V з Oriostoma discorsiformis, O. coronatum, Ptyhosphaera constricta, Platyceras (Platyostoma) cornutum, Euomphalopterus scalensis, Murchisonia moniliformis, M. demidoffi у пржидолі верхнього силуру; комплекс VI з Platyceras disjunctum, P. (Platyostoma) cornutum, Oriostoma discorsiformis, Murchisonia demidoffi, Murchisonia moniliformis нижнього девону. З’ясовано, що на межі ордовику і силуру відбулася зміна родового та оновлення видового складу черевоногих молюсків, що, очевидно, пов’язане з перервами в осадонагромадженні і частковою зміною фацій. Межа між силуром і девоном за фауною гастроподів виражена не чітко. За комплексами черевоногих молюсків обґрунтовано кореляцію ярузької, малиновецької та скальської серій силуру Волино-Поділля з одновіковими утвореннями Прибалтики, Скандинавії, Англії, Богемії. Уперше виявлено залежність таксономічного складу угруповань гастроподів від фаціальних особливостей відкладів палеобасейну в районі досліджень. За характером розподілу та належності до певних фацій у розрізі нижньопалеозойських відкладів Поділля виділено шість угруповань черевоногих молюсків, а також визначено їхню належність до бентосних комплексів. У верхньому ордовику виділені два угруповання – Murchisonia rudis, (гораївська світа), Gyronema podolica (субіцька світа), у силурі три – Platyceras prototypum – Subulites ventricosus curvus (венлок, ярузька серія), Oriostoma globosum – Oriostoma coronatum (лудлов, малиновецька серія), Platyceras cornutum (пржидолій, скальська серія), а в нижньому девоні – Platyceras disjunctum (лохковський ярус, худиківецька світа). З’ясовано, що найсприятливішими умовами існування черевоногих молюсків у силурійському басейні на Поділлі були барова зона, мілкий та поглиблений шельф ареалів другого та третього бентосних комплексів. Угруповання гастроподів, які існували за межами цих зон, нечисленні й маловиразні за видовим складом. |