У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення наукової проблеми стратегічного управління потенціалом промислових підприємств. Воно полягає у формуванні теоретичних і методологічних положень зі стратегічного управління потенціалом промислового підприємства на основі розроблених концептуальної моделі потенціалу підприємства та концепції стратегічного управління ним. Основні висновки теоретичного та прикладного характеру й результати, що одержані в ході проведених досліджень, зводяться до такого: 1. У зв’язку з відсутністю в сучасних дослідженнях єдиного підходу до визначення сутності потенціалу підприємства необхідним є розробка його концепту. В дисертації подано концепт "потенціал підприємства" на основі визначення його триєдиної природи, що полягає в цілісності його суб'єктної, об'єктної та процесної складових й інтеграції методологічних підходів (ресурсного, функціонального й інституціонального) до вивчення потенціалу. 2. Визначення природи та сутності потенціалу дозволило представити структуру потенціалу взаємозалежною сукупністю можливостей у вигляді ресурсів, що використовуються на підприємстві (ресурсний рівень), процесів їхньої трансформації, а також адекватної до цілей підприємства організаційної структури (структурно-функціональний або організаційний рівень) і здатностей персоналу, що визначаються його інтелектуальними й морально-етичними якостями та накопиченим досвідом, знаннями, традиціями управляти цими процесами (рівень управління). 3. Структурування потенціалу підприємства та визначення його істотних властивостей є початковою умовою стратегічного управління ним. Представлено концепцію стратегічного управління потенціалом підприємства, що визначає основним об’єктом стратегічного управління підприємством процеси формування, відтворення та нарощування потенціалу через аналіз й оцінку стану його елементів, тенденцій їх змін, співвідношень і взаємозв’язків між елементами в структурі потенціалу з метою створення відповідних умов та нових можливостей для розвитку підприємства. Саме тому принципово важливим є виділення в системі стратегічного управління підприємством системи стратегічного управління потенціалом підприємства (ССУ ПП). 4. Інтегрована в систему стратегічного управління підприємством ССУ ПП забезпечує пошук нових можливостей, вибір та узгодження цілей розвитку, формування моделей розвитку, розробку й контроль за реалізацією стратегій, вибір засобів і методів. Суть удосконалення процесу стратегічного управління підприємством через інтегровану систему управління потенціалом підприємства полягає у створенні системи знань і досвіду підприємства, що зменшує рівень невизначеності при прийнятті управлінських рішень через переробку та накопичення інформації за результатами аналізу й оцінки стану потенціалу підприємства та зовнішнього середовища, перспективності та цінності конкурентних переваг підприємства на ринку. 5. Для аналітичного супроводу процесів стратегічного управління потенціалом розроблено оцінювально-аналітичну систему, яка включає систему показників, параметрів потенціалу, критеріїв та індикаторів стану процесів змін потенціалу, комплекс процедур і методів його аналізу й оцінки; 6. Теоретичне дослідження передумов і чинників концептуалізації теорії стратегічного управління підприємством, еволюції поглядів на стратегічний потенціал підприємства стало підставою для визначення стратегічного потенціалу підприємства як підґрунтя створення й розвитку стійких конкурентних переваг підприємства на основі формування унікальних комбінацій ресурсів і відмітних компетенцій, стратегічної гнучкості управління з метою виробництва успішних продуктів і технологій. Таке визначення стратегічного потенціалу підприємства зумовлює напрями пошуку нових можливостей через дослідження потенціалу підприємства та ринку, створює передумови готовності підприємства до ринкових змін, збільшує діапазон альтернатив розвитку підприємства. 7. У результаті системного аналізу потенціалу підприємства досліджено та визначено його суттєві властивості, фактори та тенденції змін його стану. Систематизовано властивості потенціалу підприємства за ознаками, що відповідають завданням поглиблення й розвитку теорії та методології стратегічного управління потенціалом і відображають: сутність і складність потенціалу як системи – цілісність, складність, структурність, пропорційність, відкритість; динамічний стан потенціалу – динамічність, інертність, стабільність, сталість, еластичність; методологію цілепокладання стратегічного управління потенціалом – адаптивність, гнучкість, мобільність, достатність, надійність, інноваційність. 8. Сформовано технологію системного дослідження потенціалу підприємства, яка представлена субстанціональним, репрезентаційним та екстраполяційним аспектами моделювання потенціалу. Кожний з аспектів системного моделювання потенціалу одержав свою оцінку відповідно до теоретико-методичної розвиненості, практики використання та можливих напрямів удосконалення. Для поглиблення системності дослідження та вдосконалення методичного забезпечення аналізу й оцінки потенціалу підприємства в стратегічному управлінні ним пропонується використовувати методи економіко-математичного моделювання. 9. Результати економіко-математичного моделювання й аналітичної оцінки стану розвитку потенціалу промислових машинобудівних підприємств Харківського регіону дозволяють зробити висновок про неефективність процесів формування та розвитку стратегічного потенціалу підприємств у зв'язку з їх пасивним і несталим характером через недостатній рівень адаптивності потенціалу, відсутність інноваційного менеджменту, недоліки управління інформаційним і трудовим потенціалом та інші проблеми. Тому закономірним є питання про формування якісно нового стану всіх елементів потенціалу підприємства та насамперед розвитку його суб'єктної складової. 10. Проведений аналіз існуючих найвідоміших методик оцінювання стратегічного потенціалу підприємства дав можливість виявити їх методологічну недовершеність. У зв’язку з цим постає питання про необхідність методичного забезпечення аналітичного інструментарію оцінювально-аналітичної системи потенціалу підприємства. Запропоновано використання методичного підходу шляхом поєднання статичного та динамічного підходів до аналізу потенціалу через оцінювання рівня розвитку потенціалу підприємства та його елементів у відповідності зі стратегічними цілями підприємства. 11. Стратегічне управління потенціалом підприємства є безперервним процесом прийняття та реалізації управлінських рішень з розвитку підприємства. Доведено, що аналітичний супровід процесу прийняття стратегічних рішень повинен забезпечувати інформаційну прозорість і обґрунтування вибору, узгодженість цілей у системі стратегічного управління розвитком підприємства. Запропоновано для узгодження цілей підприємства використовувати моделювання й оцінювання інтересів учасників процесів розвитку підприємства. 12. Розглянувши реструктуризацію, насамперед, як засіб стратегічного управління процесами адаптації, що дозволяє змінити потенціал підприємства, створити умови для його зростання й розвитку, розроблено комплекс стратегій реструктуризації підприємства на основі класифікації видів реструктуризації підприємства. 13. Обґрунтовано, що портфель стратегій формування й розвитку конкурентних переваг підприємства повинен поєднувати базові стратегії конкуренції та функціональні стратегії підприємства, а також реалізовувати принцип їх підпорядкованості корпоративній стратегії розвитку підприємства. Остаточний вибір на користь тієї або іншої стратегії формування й розвитку конкурентних переваг проводиться на основі оцінки потенціалу підприємства, усіх його складових, що дозволяє формалізувати обмеження та проконтролювати його адаптивність, достатність і гнучкість. |