У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень запропоновано перспективне вирішення наукових завдань щодо вдосконалення стратегічного управління інноваційною діяльністю підприємств промисловості. Зміст основних висновків та рекомендацій зводиться до такого: 1. Визначення сутності та ролі стратегічного управління інноваційною діяльністю в розвитку сучасної економічної системи України відбувалося на основі розгляду динаміки ринкових відносин відповідно до стратегічної мети євроінтеграції. Загальний зміст інноваційної стратегії підприємства було розкрито за допомогою графічної побудови структури стратегічного менеджменту як послідовності взаємозалежних етапів з вибору інноваційних пріоритетів і засобів їх досягнення, наслідком чого є нова позитивна якість виробництва і управління. 2. Оцінка ситуації, яка склалася у вітчизняній практиці стратегічного управління, показала, що більшість підприємств не приділяють особливої уваги власним інноваційним стратегіям. Для вирішення окремих питань цієї проблеми було вдосконалено механізм функціонування інноваційного менеджменту в структурі стратегічного управління за допомогою побудови схеми процедури його реалізації, яка встановлює динамічну відповідність між інноваційним та іншими напрямками діяльності підприємства і дозволяє таким чином підвищити ієрархічний статус інноваційного менеджменту. 3. У ході аналізу стратегічного періоду 2000–2005 рр. встановлено, що економічне зростання в Україні відбувалося головним чином без суттєвих інноваційних досягнень, тому підвищення рівня інноваційного розвитку повинне реалізовуватися на основі чітко сформованого плану дій та комплексного поєднання ефективної державної інноваційної політики й ринкових методів управління. З цією метою було вдосконалено процедуру оцінки державного регулювання інноваційної діяльності шляхом графічного визначення напрямків його перспективного розвитку, яка дозволяє враховувати інтереси вітчизняної економічної, політичної, соціальної та інституціональної сфер на макро- і мікрорівнях управління. 4. Доведено, що при вирішенні задачі оцінки ефективності загальної стратегії необхідно враховувати рівень інноваційності підприємства, виходячи з відповідності його перспективного розвитку наявному інноваційному потенціалу та приймаючи до уваги особливості розробленої моделі, яка, на відміну від критеріїв ефективності загальної стратегії підприємства, що визначаються станом та факторами розвитку зовнішнього середовища, зорієнтована власне на стан підприємства у зовнішньому середовищі. 5. Побудовано за методом Монте-Карло багатофакторну регресійну модель оцінки показника інноваційності для машинобудування та виробництва будматеріалів і скловиробів, яка є логіко-математичним описуванням системи управління якістю інноваційної діяльності промислового підприємства, базується на алгоритмі реалізації імітаційного моделювання за даними Державного комітету статистики та забезпечує стратегічну оцінку результатів інноваційної діяльності підприємства. 6. Вдосконалено методичний підхід щодо визначення інвестиційної привабливості промислових підприємств, який базується на використанні пріоритетних показників оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства з включенням до нього розробленого показника інноваційності. Встановлено, що його використання при розробці інноваційних стратегій дозволить промисловим підприємствам отримати значні конкурентні переваги шляхом внесення до переліку потенційно ефективних стратегій підприємства тих з них, що були виключені з розгляду за відсутності стратегічної оцінки інноваційності. 7. Ефективність вдосконаленого методичного підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі визначення рівня його інноваційності підтверджено впровадженням результатів дослідження на ДП ХМЗ „ФЕД” та ТОВ „ЕТНА”. Основні результати дослідження можуть бути рекомендовані для подальшого впровадження і використання в науково-дослідних установах, управліннях державної адміністрації та Міністерства промислової політики. |