Проведене дослідження дало змогу розробити інструментарій розвитку і використання потенціалу лісового комплексу України. Ця стратегія дає змогу провести аналіз теперішнього стану та відтворення лісових ресурсів та керувати лісовим комплексом на рівні галузі, регіону та держави в цілому. 1. Критичний стан в якому сьогодні знаходиться лісовий комплекс зумовив вирішення основних теоретико-методологічних аспектів регулювання розвитку та відновлення потенціалу лісового комплексу. Комплекс у сьогоденні зіштовхнувся з рядом таких проблем – екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів, конкуренція з закордонними виробниками (якість вітчизняної продукції у порівнянні із закордонною, показує не на нашу користь), недостача інвестиційних ресурсів, застарілість техніки тощо. Розвиток ринкових умов господарювання поставив перед працівниками лісу складні завдання в зв’язку з приватизацією державного майна і можливою зміною форм організації виробництва в комплексних лісогосподарських підприємствах. Основними напрямками розв’язання проблем розвитку лісового комплексу (лісогосподарського і лісопромислового виробництв) є: вдосконалення форм управління цим комплексом; комплексне використання наявних деревних ресурсів (власних і завізних); інтенсифікація відтворення лісів і користування лісом. 2. В умовах корпоратизації лісопромислових підприємств і державної власності на ліси, визначальним стає вибір форм організації виробництва в комплексних підприємствах, і в тому числі – забезпечення реалізації основних принципів відтворення лісів, користування лісом, ефективної переробки лісосировинних ресурсів. Автором визначені основні складові елементи потенціалу лісового комплексу: потенціал лісовирощування, лісопереробки, лісокористування та деревокористування. До потенціалу лісовирощування доцільно віднести такі складові як лісництва, лісонасіннєву базу та лісоінфраструктуру. З огляду на стан навколишнього середовища, лісового фонду і користування ним, на необхідність комплексної переробки лісосировинних ресурсів, вітчизняний і зарубіжний досвід, на особливості економіки лісового комплексу в умовах становлення ринкової моделі господарювання, управління лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом в Україні доцільно організувати з урахуванням чіткого поділу функцій між структурними формуваннями Держкомлісгоспом та Міністерством промисловості України, які в цілому повинні забезпечити ведення робіт по відтворенню лісів, користуванню лісосировинними ресурсами та їх промисловій переробці на науковій основі 3. Недостача інвестиційних ресурсів для розвитку потенціалу лісового комплексу України та недосконалі економічні механізми, лісовідновлення, лісокористування стали основними чинниками виснаження лісів і погіршення екологічної стійкості лісових екосистем. Саме тому у дисертаційній роботі автором запропонована схема узгодження інтересів інвестування у відновлення потенціалу лісового комплексу, а також обґрунтовані критерії для комплексної оцінки заходів, спрямованих на покращення відтворення і використання потенціалу лісового комплексу, серед яких основними визначені: екологічні, економічні, соціальні та духовні. 4. Аналіз динаміки потенціалу розвитку лісового комплексу в регіонах України свідчить про те, що найбільшими обсяги продукції лісового господарства були в Житомирській, Рівненській, Київській та Львівській, Сумській та Чернігівській областях. Лісогосподарськими підприємствами були проведені рубки та очистка лісу від захаращеності на площі 468,2 тис.га. Від усіх видів рубок та очистки лісу від захаращеності загалом по країні заготовлено 17,8 млн.куб.м деревини. Найбільшою серед регіонів країни була заготівля деревини в лісах Житомирської області, Чернігівської та Київської, Рівненської, Львівської та Закарпатської, Сумської та Волинської областей. Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу проведено на площі 183,4 тис.га. Основним завданням лісогосподарської діяльності є відновлення лісів і лісових ресурсів, забезпечення розширеного відтворення і підвищення продуктивності лісових земель. 5. Дослідження стану й напрямків відновлення потенціалу лісового комплексу на прикладі Рівненського регіону показує, що враховуючи те, що основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств, належна увага приділяється збільшенню обсягів лісопромислового виробництва. Це дозволяє підприємствам в повному обсязі виконувати лісівничі завдання та значну частину надходжень використовувати на розвиток виробництва, оновлення основних фондів, розвиток лісової інфраструктури. Ефективно використовуючи потребу ринку в лісопродукції, за рахунок раціональної розробки деревини, вдалося збільшити рівень ціни знеособленого кбм. деревини. Для виконання робіт по переведенню лісовирощування на генетико-селекційну основу підприємствами області створена потужна лісонасіннєва база. Розвиток лісової інфраструктури - один з пріоритетних напрямків лісового господарства, раціонального використання ресурсного потенціалу, охорони від пожеж, виконання робіт з оздоровлення лісів та додаткове залучення у господарський обіг ресурсів деревини. 6. В умовах ринкової економіки загострюються суперечності між суспільними та приватними інтересами у сфері інвестування у лісогосподарське виробництво. Держава повинна забезпечувати пріоритет суспільних інтересів і достатній рівень інвестування тих заходів, котрі забезпечують розвиток потенціалу лісового комплексу. 7. Наявна система управління лісами і лісогосподарським виробництвом не узгоджується з ринковими умовами господарювання, стає на заваді прогресивного розвитку. Автором розроблено інструментарій стратегії розвитку потенціалу лісового комплексу. Вихід лісового сектору економіки з кризового стану бачиться в необхідності структурної перебудови, переходу на засади сталого розвитку. Основне завдання розвитку потенціалу лісового комплексу складається у створенні бази нових економічних відносин і інфраструктури, яка забезпечила б функціонування лісового комплексу в умовах ринкової економіки. 8. Передумовою розробки загальної стратегії збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку країни на довгострокову перспективу має стати концепція розвитку потенціалу лісового комплексу. Запропонована автором концепція регулювання розвитку лісового потенціалу в умовах становленням нових економічних відносин в державі є підґрунтям подолання протиріч між екологічними, економічними і соціальними цілями, забезпечить сталий розвиток лісового господарства шляхом підвищення ефективності управління, багатоцільового використання лісових земель, лісових ресурсів та корисних властивостей лісу, а також збільшення площі лісів до оптимальної. |
