У дисертаційній роботі на основі аналізу зарубіжного досвіду і зіставлення його з процесами формування вітчизняного організованого ринку цінних паперів з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку країни розроблено теоретичні, методичні та практичні рекомендації зі створення Єдиної біржової фондової системи України, що реалізує го-
ловний напрям стратегії розвитку організованого ринку цінних паперів. 1. Аналіз історичного шляху, що пройшли у своєму розвитку фондові біржі провідних капіталістичних країн, показав, що виникнення і формування цих інститутів організованого фондового ринку було обумовлено потребами економіки і відбувалося разом з її зростанням. Відродження організованих ринків цінних паперів у постсоціалістичних країнах відбувалося в умовах різкого падіння економіки і не було безпосередньо пов'язано з її потребами. Вкрай несприятливими ці умови були в Україні. 2. Економічні передумови для створення фондових бірж, особливо в 1991-1993 рр., в Україні практично були відсутні. Надмірно тривалий етап сертифікатної приватизації, що у силу своєї природи не міг задіяти інститути організованого ринку цінних паперів, перешкоджав формуванню в Україні повноцінного ринку капіталів і на відміну від розвинутих країн світу і багатьох постсоціалістичних держав обумовив превалювання неорганізованого фондового ринку над організованим. Питома вага сукупного обсягу біржового обороту в торговому обороті всього фондового ринку України залишається на надзвичайно низькому рівні, що ледь перевищив 5% у період 1997 – 2000 рр. На організованому ринку постійно знаходяться в обігу цінні папери усього лише декількох емітентів, спостерігається дуже низький рівень капіталізації та ліквідності. 3. Недооцінка ролі організованого ринку цінних паперів і фондових бірж, зокрема недоліки в його державному регулюванні, низькі доходи фондових бірж перешкоджали перетворенню останніх на відміну від зарубіжної практики у центральну ланку фондової торгівлі в Україні. Надмірна, не обумовлена потребами ринку й економіки в цілому їхня кількість перешкоджає формуванню цілісного біржового простору і прозорого фондового
ринку країни. Відбувається понадконцентрація торгівлі цінними паперами в Києві на шкоду регіонам. 4. Аналіз перспектив розвитку економіки України і введення в обіг на фондовому ринку нових фінансових інструментів показав, що економічний фундамент для розвитку повнокровного, стійкого і ліквідного фондового ринку в країні поки не створено. Правова база функціонування фондового ринку поки не забезпечує умов для розвитку його організованого сегмента. Насамперед, це стосується ринку акцій, який у розвинутих капіталістичних країнах відігравав найважливішу роль у мобілізації промислового капіталу і його перерозподілу на користь найбільш перспективних галузей виробництва. 5. Біржова торгівля цінними паперами в останні два роки фактично знаходиться у стані кризи. В умовах концентрації торгівлі цінними паперами в позабіржовій Першій фондовій торговій системі (ПФТС) існує реальна погроза повної втрати фондовими біржами своєї ніші на організованому фондовому ринку. Необхідне об'єднання їхніх зусиль з корінного підвищення якості послуг і розширення технологічних можливостей фондових бірж із метою забезпечення їхньої привабливості для емітентів цінних паперів і створення максимальних зручностей для операторів фондового ринку. Стратегічним напрямом вирішення зазначеного вище завдання є інтеграція фондових бірж у Єдину біржову фондову систему України. Необхідно також внести ряд змін у законодавство України, що передбачають більш активну роль економічно заможних корпоративних емітентів і торговців цінними паперами в діяльності організованого ринку цінних паперів. 6. Розроблено принципи побудови і функціонування Єдиної біржової фондової системи України, організуючою ланкою якої повинна стати Асоціація українських фондових бірж (АУФБ), яка створена на принципах добровільності та збереження повної господарської самостійності її учасників. Запропоновано механізми ефективної взаємодії та функціонування в ЄБФСУ самих фондових бірж, що забезпечують організацію міжбіржових електронних торгів на основі дворівневої моделі. Показано необхідність ступеневого проведення роботи з організації ЄБФСУ, у тому числі зі створення її головної ланки – електронної системи міжбіржової торгівлі цінними паперами для того, щоб завершити цю роботу до початку стійкого зростання ринку, очікуваного у другій половині поточного десятиліття. 7. Розроблені теоретичні й методичні положення і висновки було покладено в основу пропозицій щодо створення Єдиної біржової фондової системи України, а також з удосконалення законодавства з метою розвитку організованого ринку цінних паперів України, що були подані до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку й до Верховної Ради України. Як перший крок на шляху створення ЄБФСУ наприкінці 2001 р. чотири фондові біржі – Донецька, Кримська, Придніпровська і Українська міжнародна – об'єдналися в асоціацію, установчі документи якої реалізують викладені вище теоретичні й методичні положення. 8. Проведено аналіз перспектив розвитку фондового ринку у зв'язку із запровадженням у дію ЄБФСУ. Показано, що поряд із забезпеченням цілісності організованого ринку цінних паперів і конкурентоспроможності на ньому фондових бірж України ціла низка позитивних якостей і переваг ЄБФСУ дозволить при її впровадженні істотно пожвавити діяльність операторів ринку в регіонах і обмежити сферу неорганізованого фондового ринку на користь організованого. | 