Анотація до роботи:

Перетятко Є. Є. Стохастичні ефекти в процесах міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології Української академії аграрних наук, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень по розробці стохастичного підходу до оцінки ступеня забрудненості радіонуклідами сільськогосподарської продукції та ризику проживання населення на радіоактивно забрудненій території. У роботі приведений метод для визначення та аналізу вкладу критичних екосистем у загальне радіаційне навантаження на населення населених пунктів Волинської та Житомирської областей. На основі запропонованого підходу побудована математичну модель обігу радіонуклідів у приватному господарстві з урахуванням особливостей його ведення на території Українського Полісся. Побудована модель надає змогу для прийняття адекватних управлінських рішень щодо ведення господарства в умовах радіоактивного забруднення та розробки стратегії поведінки населення при проживанні на радіоактивно забрудненій території за допомогою застосування моделі міграції радіонуклідів. Вперше проаналізовано та показано існування антропогенного горизонтального переносу радіоактивного забруднення та наведено оцінку реального радіоекологічного стану в умовах взаємодії людини як із стандартною агроекосистемою, так і з лісовою.

1. Неоднорідність у радіонуклідному забруднення території та фізико – хімічних властивостей ґрунту призводить до значного розкиду забруднення сільськогосподарської рослинницької та тваринницької продукції. Наявність широкого розподілу вмісту радіонуклідів у всіх видах харчових продуктів та невизначеність раціону, призводить до значного розкиду значень вмісту радіонуклідів в організмі людини. Як правило, 30 – 40 % населення має більший вміст радіонуклідів за вказаний у довідниках по Паспортизації населених пунктів. В такій ситуації середні характеристики не адекватно відображують радіоекологічну ситуацію, оскільки процес надходження радіонуклідів в організм людини є стохастичним.

2. Для адекватної оцінки радіаційної ситуації в населених пунктах слід використовувати функції розподілу радіаційних навантажень серед населення.

3. Характерною особливістю радіоекологічного стану на території Українського Полісся є раніше не обговорюваний механізм горизонтального переносу радіоактивного забруднення, стимульованого антропогенною діяльністю. Цей механізм обумовлений ландшафтними особливостями території та побутом населення. Процеси переносу радіоактивного забруднення із використовуваних урочищ на присадибні ділянки (сіно – гній) призводять до збільшення вмісту радіонуклідів на присадибних ділянках до 10 разів, а з лісу по схемі “дрова – зола – добрива” призводить до 5 % збільшення активності щорічно.

4. Суттєвість горизонтального антропогенного переносу радіонуклідів вимагає при розробці математичних моделей використання ландшафтного підходу, який реалізований у даній роботі при розробці математичної моделі обігу радіонуклідів у системі приватного господарства.

5. Динаміка розподілу радіонуклідів по компартментах організму визначається співвідношенням між характерними часами переходу радіонуклідів між компартментами та часами , які характеризують тривалість у часі флуктуацій параметрів метаболізму. Найбільше значення у перерозподілу вмісту радіонуклідів між компартментами мають флуктуації параметрів із великою тривалістю - .

6. Основною задачею радіоекологічного моніторингу селітебних територій в регіоні Українського Полісся є виділення критичних екосистем, які є основними джерелами надходження радіонуклідів в організм людини і, в основному, визначають ступінь ризику проживання населення на забрудненій радіонуклідами території.

7. На забрудненій радіонуклідами території Українського Полісся сформовані три основні потоки міграції радіонуклідів харчовими ланцюгами. Перший, основний потік Cs–137, формується на пасовищах і через продукти тваринництва обумовлює основну частину дози внутрішнього опромінення, яка становить в середньому 70% від загальної дози. Другий потік радіонуклідів формується за рахунок внесення «брудного» гною на городи, та через городню продукцію надходить до людини; цей внесок може становити в середньому 10 % від основної дози. Третій потік надходження радіонуклідів до людини пов`язаний із вживанням продуктів лісу – грибів, лісових ягід та використання деревини як палива.

8. Побудована модель обігу радіонуклідів у приватному господарстві дозволяє оцінювати радіоекологічний стан у будь–якому регіоні Українського Полісся та прогнозувати поведінку радіонуклідів в кожному компартменті приватного господарства.

Розрахунки згідно побудованої моделі підтверджують ризиковий характер господарювання на прилеглих до лісу ділянках землі, із–за дуже повільного зниження концентрації Cs–137 в ґрунті та можливих сплесках росту активності в таких компартментах як зелена біомаса та м’ясо–молочні продукти, внаслідок зміни гідрометеоумов.

Публікації автора:

1. Ясковець І.І., Прокопенко Л.А., Протас Н.М., Перетятько Є.Є. Визначення величини ймовірності вмісту радіоактивного забруднення в рослинницькій продукції на території зі статистичними неоднорідностями забруднення. Методичні рекомендації. – Київ. –РПВ ПДАА.–2004.–22 с.

2. Ясковець І.І., Тарасенко Р.О., Прокопенко Л.А., Перетятко Є.Є., Заїтов В.Р. Моделювання міграції радіонуклідів у критичних агроекосистемах з урахуванням горизонтального переносу. //Науковий вісник Національного аграрного університету., –2005 р. – Вип.90.– с. 129 – 134.

3. Ясковец И.И., Прокопенко Л.А. Перетятко Е.Е., Протас Н.М. Определение функции распределения радиационных нагрузок на население. //Агроекологічний журнал, –2005 р.. –Вип. 3.– с. 52–57

4. Прокопенко Л.А., Романчук Л.Д., Перетятко Є.Є., Камишний О.В. Динамічна модель міграції ¹³⁷Cs по органах гусей у процесі їх росту. //Агроекологічний журнал. –2006 р.. –Вип.1.– с. 79 – 84.

5. Перетятко Є.Є., Прокопенко Л.А., Ясковець І.І. Метод розширення динамічних компартментних моделей міграції радіонуклідів у лісових екосистемах. //Агроекологічний журнал. –2006 р.. –Вип.2.– с. 58 – 64.

6. Москалець В.В., Перетятко Є.Є. Москалець В.І., Протас Н.М., Полінкевич В.А., Мисловська О.І., Мисловський О.Л.. Вплив агрозаходів на інтенсивність накопичення радіонуклідів у продукції рослинництва. //Агроекологічний журнал, –2006 р.. –Вип.2.– с. 64 – 70.

7. Ясковець І.І., Кутлахмедов Ю.О., Писаренко П.В., Прокопенко Л.А., Протас Н.М., Москалець В.В., Перетятко Є.Є., Москалець В.І. Принципи та методи виявлення екологічних наслідків при оцінці критичних екосистем. Методичні рекомендації. – 2006 р. – Київ

8. Ясковець І.І., Кутлахмедов Ю.О., Писаренко П.В., Прокопенко Л.А., Протас Н.М., Москалець В.В., Перетятко Є.Є., Москалець В.І. Методика визначення критичних екосистем та їх вкладу в радіаційне навантаження на населення. Методичні рекомендації. – 2006 р. – Київ

9. Москалець В.В., Прокопенко Л.А., Перетятко Є.Є., Полінкевич В.А., Протас Н.М., Пулинець А.С. Радіоекологічна ситуація на території Житомирського Полісся. // Агроекологічний журнал. –2007 р. –Вип.1.– с. 55 – 62

10. Ясковець І.І., Кутлахмедов Ю.О., Кутлахметов В.О., Прокопенко Л.А., Москалець В.В., Протас Н.М., Перетятко Є.Є. Параметри критичних екосистем на території Українського Полісся. // Агроекологічний журнал. –2008 р. –Вип.1.– (у друці)