В результаті теоретико-емпіричного дослідження ставлення до грошей як чинника економічної соціалізації старшокласників доведено, що на рівень економічної соціалізації старшокласників впливає зміст та структура ставлення до грошей. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки. 1. Теоретично обґрунтовано положення про те, що економічна соціалізація особистості є безперервним динамічним процесом економіко-психологічного розвитку особистості, який відбувається як зовнішньодетермінований та активний, внутрішньомотивований процес прийняття особистістю умов її існування в певних соціально-економічних ситуаціях, що уможливлює використання інтеріоризованих економічних цінностей суспільства. Обґрунтовано структурно-функціональну модель детермінації економічної соціалізації особистості як теоретичного інструменту для вивчення структури ставлення до грошей та його функції в якості чинника у складних процесах детермінації економічної соціалізації. На цій основі визначено функцію грошей як визначального засобу, що опосередковує процес економічної соціалізації особистості, зокрема, на етапі юнацтва. 2. З’ясовані змістові особливості ставлення старшокласників до грошей. Встановлено недостатній рівень розвитку когнітивного компонента, що зумовлює його підпорядковану роль у функціонуванні ставлення старшокласників до грошей. 3. Підтверджено існування внутрішньоособистісної дисоціації монетарних цінностей, яка є більш глибокою в економічній свідомості старшокласників з регіонів. З’ясовано, що змістовими особливостями афективного компоненту ставлення старшокласників до грошей є переважно негативні оцінки монетарної політики в країні. Констатовано, що для старшокласників характерна культура емоційно-негативного реагування на реальність монетарних відносин, яка має свою специфіку за адміністративно-територіальною та статевою ознаками. 4. Емпірично доведено, що властивий старшокласникам пасивний тип економіко-психологічної адаптивності зумовлюється особливостями конфігурації елементів ставлення до грошей, а саме, домінуванням в структурі останнього афективного компоненту. На основі встановлених у ході емпіричного дослідження економічно пасивного, економічно лабільного та економічно активного рівнів економічної соціалізації старшокласників з’ясовано, що остання протікає на найнижчому, економічно пасивному рівні і характеризується високою монетарною тривожністю. 5. Емпірично підтверджено положення про те, що зі зменшенням представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі ставлення та збільшенням поінформованості про економічну реальність та зростанням значущості грошей в системі цінностей особистості, зі зростанням ролі раціональних монетарних установок в організації системи ставлення до грошей прямо пов’язано зростання рівня економічної соціалізації особистості на етапі юнацтва. 6. Розроблено програму спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування раціонального ставлення до грошей та тих економічно-психологічних якостей старшокласників (раціональне, нестереотипне мислення, продуктивність діяльності в ситуаціях невизначеності, ощадливість, здатність до рефлексії), які відповідають економічно активному рівню соціалізації особистості. Подальшу розробку представленої проблеми автор вбачає у дослідженні масштабів трансформації економічних цінностей українського суспільства і, відповідно, у прогнозуванні на цій основі тенденцій у економічній соціалізації підростаючих поколінь. Особливий інтерес становитимуть дослідження регіональних, гендерних та вікових особливостей ставлення юнацтва до грошей. |