У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад статистичного оцінювання рівня життя населення та розробці пропозицій щодо вдосконалення методики статистичної оцінки життєвого рівня. Основні наукові та науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки: 1. Важливою передумовою проведення статистичного оцінювання рівня життя населення є визначення соціально-економічного змісту категорії “рівень життя”, складність трактування якого обумовлена наявністю багатьох підходів, які ґрунтуються або відштовхуються від різних вихідних понять, та існуванням синонімічних і схожих за значенням термінів, дослідження яких дозволило встановити, що рівень життя є комплексною категорією, зміст якої не обмежується виключно обсягами споживання матеріальних благ і рівнем доходів, а концентрує в собі, поряд з економічною складовою, і соціальну, якій на сучасному етапі суспільного розвитку надається все більшого значення. 2. Повна і репрезентативна система статистичних показників рівня життя населення є необхідною умовою для об’єктивної оцінки досліджуваного явища, визначення його реального кількісного та якісного стану. На основі узагальнення досвіду побудови як вітчизняних, так і зарубіжних систем показників, враховуючи багатоаспектність категорії “рівень життя” та спираючись на існуючу вітчизняну статистичну базу, запропоновано систему показників для оцінки рівня життя населення, яка охоплює укрупненні блоки індикаторів соціального та економічного аспектів рівня життя і може бути покладена в основу при побудові інтегрального показника життєвого рівня населення регіонів Україні, який дозволить оцінити основні параметри досліджуваного явища з метою здійснення ефективної державної політики, спрямованої на покращення життєвого рівня населення. 3. Результати проведеного аналізу методичних підходів до побудови інтегральних показників рівня життя населення свідчать про те, що незалежно від методу побудови, інтегральний показник має кінцевою метою ранжування регіонів або країн за рівнем життя. Вибір методу побудови інтегрального показника залежить від мети дослідження, наявної інформаційної бази, а різноманітність процедур стандартизації та агрегування даних в інтегральну оцінку дозволяє враховувати різні аспекти досліджуваного явища з метою всебічної та об’єктивної оцінки. 4. Дослідження рівня життя населення неможливе без якісного інформаційного забезпечення. Оцінка його сучасного стану свідчить, що в Україні існує потужна інформаційна база, яка може використовуватися для аналізу та оцінки життєвого рівня населення країни в цілому, її регіонів та окремих соціально-демографічних груп. Проте варто вказати на існування певних проблем з якістю даних та гармонізацією статистичної інформації, отриманої з різних джерел. Поряд з цим, залишаються невирішеними питання щодо оцінки рівня життя населення на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць: більшість показників, що використовуються для оцінювання рівня життя населення, не визначається на нижчому рівні адміністративно-територіального устрою, а саме на рівні районів, міст. Зокрема, це стосується вибіркових обстежень умов життя домогосподарств та економічної активності населення: їх вибіркова сукупність включає лише певні території та існує недостатній ступінь надійності даних. 5. Однією з характеристик життєвого рівня населення в країні є розмір соціальних нормативів та стандартів, які виступають критерієм для визначення основних державних соціальних гарантій. Порівняння фактичного споживання основних продуктів харчування населенням протягом останніх шести років з їх раціональними нормами показало позитивні тенденції, проте варто вказати на надмірне споживання населенням хлібних продуктів, картоплі, цукру, порівняно з недостатнім рівнем споживання повноцінних білкових продуктів. Дослідження структури споживчого бюджету засвідчило, що більше половини сукупних витрат спрямовується домогосподарствами на задоволення потреб в продуктах харчування, що є свідченням невисокого рівня матеріальної забезпеченості. Аналіз динаміки прожиткового мінімуму показав, що його величина постійно зростає, а частка населення із середньодушовими сукупними витратами, нижчими прожиткового мінімуму, зменшується, однак, не зважаючи на це, переважна частина населення України має показник середньодушових сукупних витрат у місяць нижчий за базовий соціальний стандарт, встановлений державою. 6. Існує суттєва різниця між рівнем життя міського та сільського населення. Для її елімінування необхідне прийняття ефективних управлінських рішень, які б базувалися на багатоаспектній оцінці, з метою охоплення всебічної дії соціально-економічних чинників. Тому, порівняльну оцінку рівня життя населення за типом місцевості проведено з урахуванням не лише економічної складової об’єкта дослідження, а і соціальної, яка знаходиться з нею у нерозривному взаємозв’язку і взаємодії, що дозволило глибше проаналізувати відмінності у рівні життя міського та сільського населення і встановити, що населення сільської місцевості поступається міському населенню як за показниками, що характеризують економічний, так і соціальний аспекти життєвого рівня. 7. Статистична оцінка життєвого рівня населення регіонів України на основі інтегрального показника та його декомпозиції на проміжні оцінки економічного та соціального аспектів рівня життя дозволила провести ранжування за повним (АРК, 24 області, м. Київ та м. Севастополь) і скороченим переліком адміністративно-територіальних одиниць (за виключенням м. Київ та м. Севастополь) та встановити, що регіони України з високим значенням оцінки економічного аспекту життєвого рівня поступаються за оцінкою соціального та навпаки. Врахування цих особливостей є необхідним при реалізації державних програм щодо вирівнювання та підвищення рівня життя населення регіонів України. 8. Оцінювання рівня життя населення регіонів України в динаміці вимагає застосування нових методичних підходів до побудови інтегрального показника, які базуються на використанні незмінної бази порівняння. Серед методів побудови інтегральних показників найбільш оптимальним для здійснення динамічних порівнянь життєвого рівня населення регіонів України є таксономічний метод. Інтегральний показник, побудований з використанням даного методу, дозволив оцінити рівень життя населення у 2001-2005 рр., здійснити розподіл регіонів України за рівнем життя, прослідкувати рух кожного в середині сукупності, дослідити динаміку структури сукупності, шляхом розрахунку квадратичного коефіцієнту структурних зрушень та індексу структурних зрушень, порівняти отримані результати з попередніми роками. 9. Кластерний аналіз є важливим методом класифікації багатовимірних об’єктів. Адаптування апарату та процедур кластерного аналізу для оцінки рівня життя населення в регіональному розрізі дозволило виділити фактори, які впливають на життєвий рівень в тій чи іншій групі регіонів. Були застосовані різні методи кластерного аналізу, серед яких найбільш оптимальним є використання Манхеттенської відстані та методу Уорда для формування кластерів. Застосування ітераційних процедур кластерного аналізу, а саме методу k-середніх, дозволило розподілити регіони України на чотири кластери і розрахувати середні стандартизовані значення показників ознакової множини для кожного з них з метою виявлення та аналізу розбіжностей між сформованими кластерами. 10. Багатовимірна оцінка є одним з ефективних методів здійснення не тільки регіональних, а і міжнародних порівнянь рівня життя населення. Методика, запропонована для оцінювання життєвого рівня населення регіонів України, може успішно використовуватися для проведення оцінки рівня життя населення країн СНД. На основі інтегрального показника, побудованого таксономічним методом, і його декомпозиції на проміжні оцінки економічного та соціального аспектів рівня життя населення, здійснено ранжування дев’яти країн Співдружності. Використання методів кластерного аналізу дозволило об’єднати країни СНД у три кластери і визначити спільні та відмінні риси у рівні життя населення досліджуваних країн. Результати проміжних оцінок економічного та соціального аспектів життєвого рівня населення і проведеного групування з використанням методів кластерного аналізу засвідчили, що низька економічна оцінка компенсується позитивними соціальними характеристиками та навпаки: країни СНД, які мають краще значення соціальної складової інтегральної оцінки рівня життя населення, поступаються значенням економічної складової. |
