Анотація до роботи:

Денисенко А.І. Статусметрія в медицині критичних станів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена розробці та впровадженню в анестезіологію та інтенсивну терапію статусметрії - способу комплексної оцінки клінічного стану хворих, який грунтується на тісному співвідношенні рівня та взаємодії енергозабезпечення і функціональної спроможності організму. Проведено відкрите рандомізоване дослідження у 282 пацієнтів з різноманітними порушеннями біологічної цілісності організму (68 – з системною запальною відповіддю, 66 – з політравмою, 73 – зі скелетною травмою, 75 – з внутрішньою кровотечею) з використанням статусметрії та відомих шкал оцінки тяжкості: Acute Physiology Age Chronic Health Evaluation III (APACHE III), Mortality Prediction Model (MPM), Simplified Acute Physiology Score (SAPS). Вперше кількісно визначено вплив показників кисневого режиму на тяжкість захворювання і прогнозування летального виходу у пацієнтів, які перебувають у критичному стані. Визначені основні компоненти кисневого режиму, відповідні за порушення кисневого забезпечення в критичних станах, а також умови та шляхи їх корекції. Встановлена висока точність прогнозу, проведеного за допомогою статусметрії, яка значно перевершує прогностичні можливості шкал APACHE III, MPM і SAPS.

1. На основі наукових знань про БЦО удосконалена технологія методу статусметрії шляхом розробки математичної моделі оцінки тяжкості стану і прогнозування імовірності летального кінця.

2. При синдромі системної запальної відповіді прогноз за допомогою статусметрії по точності дорівнював 73,5%, що було в середньому на 14,7% вище, ніж точність повсякденно використовуваної шкали APACHE III. При цьому чутливість статусметрії була вища на 19,3%, специфічність на - 10,8%. Порушення БЦО мали характер короткочасної дисфункції, слабкою ланкою якої були транспортні порушення, що набували свого максимального значення на травматичному етапі оперативного втручання (47,25,1%) і на протязі 2-х діб поступово ліквідувалися.

3. При політравмі статусметрія по точності прогнозу, що складала 90,9%, мала чутливість 82,4% і специфічність 93,9%, суттєво переважала можливості шкал MPM, SAPS, і APACHE III. Недостатність БЦО виникала через порушення кисневого режиму. Вентиляційні порушення були досить значні і на їх усунення було потрібно 14 діб. Транспортні порушення набували максимального значення на травматичному етапі оперативного втручання (80,2 ± 5,9%) і зникли тільки після 14 доби. Обмінні порушення дорівнювали 80,5 ± 6,2%, залишаючись такими до кінця третьої доби. Тільки з п’ятої доби спостерігалось їх послаблення, а повне зникнення - до 14 доби.

4. В групі потерпілих зі скелетною травмою статусметрія по точності прогнозу, яка дорівнювала 95,9%, мала чутливість 83,3% і специфічність 97%, значно перевершувала відповідні показники шкал MPM, SAPS, і APACHE III. Слабкою ланкою БЦО був обмінний компонент кисневого режиму, порушення якого мали максимальне значення відразу після закінчення оперативного втручання (55,3 ± 3,5%) і були ліквідовані до 5-ї доби.

5. В групі хворих з внутрішньою кровотечею статусметрія визначала прогноз із точністю, що дорівнювала 97,3% при чутливості 85,7% і специфічності 98,5%, що значно перевершувало можливості шкал MPM, SAPS, APACHE III. Загрозу недостатності БЦО обумовлювали транспортні та обмінні порушення, що набували максимальних значень на травматичному етапі оперативного втручання (відповідно 60,3 ± 5,4% і 68,7 ± 5,8%). Повне їх усунення спостерігалося на 5-й добі.

6. Використання статусметрії для прогнозування одужання хворих та оцінки ефективності інтенсивної терапії обумовило поліпшення результатів лікування критичних хворих: госпітальна летальність зменшилась на 6,6%, кількість ускладнень - на 22%, перебування критичних хворих на ліжках інтенсивної терапії в середньому - на 2,3 ліжко-дня.

Публікації автора:

1. Денисенко А.И. Оценка тяжести состояния и прогнозирование летального исхода у пациентов с хирургическими заболеваниями // Клінічна хірургія. - 1999. - №10. - С.35-37.

2. Денисенко А.И. Статистические методы, используемые для оценки тяжести состояния и прогнозирования исхода хирургических заболеваний // Клінічна хірургія. - 1999. - №3. - С.48-50.

3. Денисенко А.И. Прогностическое значение показателей обмена кислорода при разлитом гнойном перитоните, осложненном сепсисом // Клінічна хірургія. - 2000. - №8. - С.13-16.

4. Денисенко А.И. Способ оценки тяжести состояния и прогнозирования летального исхода пациентов в медицине критических состояний // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - №2(д). - С. 68-69.

5. Денисенко А.И. Использование показателей кислородного режима для оценки тяжести состояния и прогнозирования летального исхода пациентов в медицине критических состояний // 7-й Всероссийский съезд анестезиологов и реаниматологов. Тезисы докладов. - Санкт-Петербург: Sky Graphics, 2000. - С.73.

6. Литвиненко В.И., Денисенко А.И., Денисенко О.А., Бень А.П., Соколова Н.А., Бурдовицин В.С., Панов А.А. Использование средств когнитивной графики для ситуационной оценки клинического статуса и опасности летального исхода // Информационные ресурсы: технологии, коммуникации. Сборник. Часть 1. – Херсон, 1997. - С. 41-44.

Автор особисто проводив збір даних, аналіз одержаних результатів та їх статистичну обробку.

7. Денисенко А.И. Способ оценки тяжести состояния // Экстремальная медицина. Алгоритмы и стандарты оказания неотложной медицинской помощи взрослым и детям. Тез. докладов 3-й Межобластной научно-практической конференции анестезиологов. - Луганск: Элтон - 2, 1999. - С.93.

8. Денисенко А.И., Денисенко О.А. Динамическая статусметрия и графический анализ эффективности лечения больных, подвергшихся экстремальным воздействиям // Шестой Всероссийский съезд анестезиологов и реаниматологов. Тезисы докладов и сообщений. - Москва: Типография НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, 1998. - С.234.

Автор особисто проводив збір, вивчення та статистичний аналіз показників статусметрії у хворих.

9. Пат. 34311 А Україна, 6 А 61В 5/00. Спосіб оцінки клінічного стану хворого / Денисенко А.І., Шифрін Г.А., Шифрін А.Г.; Заявл. 24.06.1999; Опубл. 15.02.2001, Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2001. - №1. - С.22.

Автор самостійно обстежував хворих, проводив аналіз показників кисневого режиму, та розробив формулу прогнозування летального кінця у хворих в критичному стані.