1. Основою формування змісту освіти нині вважаються концепції, що базуються на соціально детермінованому, суб’єктно-особистісному та соціокультурному підходах, які, в свою чергу, є результатом еволюції окремих елементів енциклопедизму, дидактичного формалізму та дидактичного утилітаризму, що брались за основу в процесі формування змісту початкової математичної освіти на різних етапах окресленого дослідженням періоду. Суттєвих змін зазнали принципи конструювання змісту початкової математичної освіти. Практично збереглися у своєму початковому формулюванні лише принципи соціальної ефективності та концентризму змісту початкової математичної освіти. Набув дещо іншого відтінку принцип модульного структурування змісту початкової математичної освіти. В даний час обґрунтовано необхідність дотримуватися у процесі формування змісту початкової математичної освіти принципів його диференційованої реалізованості та фузіонізму, а також надано перевагу розвивальній функції навчання, про що не йшла мова у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. 2. Значно стрункішою виглядає система теперішніх вимог до змісту початкової математичної освіти (відкриття нового у навколишній дійсності; забезпечення пошукової діяльності учнів; створення можливостей для продукування учнями самостійних висновків; сприяння встановленню зв’язку математики з власним життєвим досвідом індивіда; задоволення інтересів школярів) порівняно з вимогами, що висувалися перед укладачами навчальних програм з математики для початкової школи зазначеного у дослідженні проміжку часу, за рахунок її доповнення вимогами щодо забезпечення пошукової діяльності учнів та створення можливостей для продукування ними самостійних висновків. Разом з цим модулювання елементів змісту, вимога відкриття нового сприяє певною мірою зародженню енциклопедичності початкової математичної освіти, чого не було на початку досліджуваного періоду, оскільки на перший план тоді висувалося сприяння встановленню зв’язку математики з власним життєвим досвідом школяра. Протягом усього досліджуваного періоду (як і нині) у структуруванні змісту шкільного курсу математики остаточно не визначились з оптимальною структурною одиницею, системотворчим фактором змісту початкової математичної освіти. Знання та уміння, що виконували свого часу функцію структурної одиниці, сьогодні поступилися ідеям (методам) як основі структурування. Однак, ні перше, ні друге не є оптимальним розв’язком проблеми побудови логічно струнких навчальних програм з математики для початкової школи. 3. Зміст початкової математичної освіти у зазначений дослідженням період, як і в наш час, визначався і закріплювався в статусі обов’язкового для реалізації навчальними програмами, структурованими шляхом виділення змістових ліній. Мають місце лише певні коливання у кількості, назвах змістових ліній та варіаціях їх взаємного поєднання. Зміст початкової математичної освіти, окреслений навчальними програмами, реалізується у відповідних підручниках, які 150 років тому, як і сьогодні, виконували навчальну, виховну та розвивальну функції. З часів своєї появи підручники розробляються на загальних та спеціальних (що враховують специфіку навчального предмета) засадах. Загальні засади стосовно підручників для початкової школи є відображенням парадигмальних основ початкової освіти. Особистісно орієнтоване навчання, безперечно, явище новітнє, але не взагалі, а щодо сучасного окреслення його суті. Аналіз свідчить, що практична реалізація зазначеної парадигми насамперед активізує її навчально-мотиваційні грані, а не індивідуалізацію навчального процесу в умовах колективних форм навчання, як це нерідко помилково трактується. Водночас забезпечення особистісно орієнтованого навчання як теоретичної основи побудови підручників з математики для початкової школи ні в першому, ні в другому тлумачення не має аналогів серед освітніх парадигм середини ХІХ – першої третини ХХ ст., які на той час перебували під впливом ідеї прагматизму, прикладної спрямованості загальної, в тому числі й початкової, освіти. Навчальний матеріал, що репрезентувався у підручниках з математики для початкової школи досліджуваного періоду предметно-орієнтованими, інструментально-орієнтованими та емоційно насиченими текстами, сприяв формуванню в учнів знань про світ, способів діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до дійсності. Суттєвим недоліком з погляду сьогодення була відсутність у підручниках з математики того часу достатньої кількості нестандартних завдань, розв’язання яких здійснювалося шляхом залучення учнів до творчої діяльності. 4. Становлення і розвиток початкової математичної освіти в окреслений хронологічними межами період відбувався на тлі певних економічних та соціально-політичних процесів, що мали місце в Україні, різні частини якої знаходилися у межах Російської, Австро-Угорської та Румунської імперій. З одного боку, зазначений період характеризується економічним пожвавленням, що неминуче диктувало попит на математично освічених працівників, з іншого боку, несприятливі соціокультурні умови в окремих регіонах України уповільнювали розвиток освіти (в тому числі математичної), і передусім в місцях компактного проживання українців. У 60-х рр. ХІХ ст. з освітою пов’язували не тільки процес передачі знань від учителя до учнів, а й розумовий, духовний і фізичний розвиток школярів, що більшою чи меншою мірою відбувається у процесі їх навчання і виховання. Відповідно під змістом освіти у той час практично розуміли підсистему у системі результатів матеріальної й ідеальної, теоретичної і практичної, розумової і духовної діяльності людства, опанування якою здійснюється шляхом засвоєння певних знань і формування відповідних умінь у процесі навчання та виховання індивіда, що завершується адекватними змінами в його розумовому, духовному і фізичному розвитку. У зазначений період вважалось, і це цілком співзвучно з сучасними поглядами, що становленню змісту освіти має передувати розбудова системи освіти. Доказом цього є прагнення освітян того часу впорядкувати наявні початкові навчальні заклади, встановити статус та місце кожного з них у єдиній системі. Розгортаючи цей підхід, сьогодні до нього додають чинник уніфікації загальноосвітньої підготовки на рівні мінімальних вимог, що здійснюється шляхом запровадження Державного стандарту загальної середньої освіти, який включає Базовий навчальний план, стандарти освітніх галузей (навчальних предметів), вимоги до рівня засвоєння змісту освіти. 5. Продекларовані сьогодні вимоги до навчального матеріалу з математики (зв’язок з найближчим оточенням; відображення внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків; розвиток культури математичного мовлення; формування практичних умінь і навичок; стимулювання інтересу до вивчення математики, реалізація виховного потенціалу; сприяння оптимальному психічному розвитку) практично не відрізняються від тих, що бралися до уваги в процесі творення підручників століття тому. Водночас сучасні підручники порівняно із зазначеними багато втрачають у практичній реалізації окремих вимог. Опора на рівень психічного розвитку школярів у доборі навчального матеріалу для підручників з математики окресленого дослідженням періоду сьогодні успішно доповнюється вимогою врахування результатів взаємодії зон реального і найближчого розвитку учнів. Знаходять подальший розвиток загальні вимоги (відображення у підручнику ознак раціональної педагогічної технології; зручність користування тощо) до підручників з математики для початкової школи. Однією з таких вимог є забезпечення можливості самостійного опрацювання учнями навчального матеріалу підручника. Навчальні посібники як допоміжні дидактичні засоби не мали такого поширення у зазначений відрізок часу порівняно з їх теперішнім використанням. Серед навчальної літератури того часу найпоширенішими були наочні посібники. Робочий зошит з друкованою основою на той час був невідомий. Оскільки зміст початкової математичної освіти в Україні наприкінці першої третини ХХ ст. за переліком елементів, структурою і технологією відображення у навчальній літературі відповідав в основному сучасним принципам, вимогам та правилам його утворення й реалізації, то це дає підстави констатувати факт його становлення у зазначений момент розвитку загальної освіти в нашій країні. Аналіз процесу становлення і розвитку змісту початкової математичної освіти та її реалізації у нормативній та навчальній літературі у 60-і рр. ХІХ – 30-і рр. ХХ ст. через призму сучасних теоретичних засад та технологій є доказом того, що вітчизняна методична наука зробила певний поступ вперед. Однак без втрат на шляху модернізації змісту початкової математичної освіти не обійшлось. Разом з тим, у процесі становлення і розвитку початкової математичної освіти виокремлюється низка ідей, що робить можливим прогнозування її майбутніх контурів. До того ж, помилково було б вважати, що теоретичні засади і практику формування змісту початкової математичної освіти та його реалізацію у нормативній та навчальній літературі впродовж сімдесяти років, що охоплюють досліджуваний період, можна трактувати як незмінні з часом концепти: результати виконаного “внутрішнього” аналізу є доказом цього. Проведене дослідження, безперечно, не розв’язує усіх питань проблеми формування змісту початкової математичної освіти та його реалізації у нормативній та навчальній літературі. Свого невідкладного розв’язання чекає аналіз зазначених процесів у період, що передував отриманню Україною статусу незалежної держави, а також за час існування України як суверенної держави тощо. |
