Анотація до роботи:

Петровський В.М. Становлення та розвиток міської поліції Російської імперії у другій половині ХVІІІ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Одеси). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2007.

Дисертація є дослідженням історії становлення та розвитку міської поліції Російської імперії у другій половині ХVІІІ – на початку ХХ ст. на матеріалах одного з найбільших промислових, економічних та культурних центрів Південної України – міста Одеса.

На основі широкого кола використаних джерел проаналізовано етапи становлення та розвитку органів міської поліції Одеси. Висвітлено особливості складання нормативно-правової бази та її практичного застосування; проаналізовано причини, хід та правові наслідки загальноросійської реформи поліції 1862 р. та реформи одеської міської поліції 1876 р.; розглянуто особливості та відмінності у діяльності одеської міської поліції; визначено порядок формування штатного розпису, фінансування та адміністративної діяльності одеської міської поліції. Аналізуються функції міської поліції, діяльність окремих її підрозділів. Вперше на рівні монографічного дослідження розглянуто становлення та розвиток одеської міської поліції як окремої правоохоронної системи, що була впроваджена у вигляді експерименту у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Акцентується увага на тих аспектах організації та діяльності одеської міської поліції, які не втратили своєї актуальності і сьогодні і можуть бути враховані в процесі реформування сучасної правоохоронної системи України.

У Висновках викладаються підсумки дослідження та наводяться його найважливіші результати, зокрема такі:

1. Становлення міської поліції в Російській імперії відбулося за часів правління Петра І і було тісно пов’язане з бурхливим розвитком міст, їхньою орієнтацією на європейські стандарти життя.

2. Формування міських станових та поліцейських органів в Одесі було підпорядковане загальним законам становлення та розвитку міської поліції Російської імперії. Проте розвиток одеської міської поліції у ХІХ ст. при реформуванні структури та нормативно-правового забезпечення її діяльності характеризувався певними особливостями.

3. Головним органом міської поліції наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. була Управа благочиння – поліцейський і судовий орган. Структура, функції, повноваження поліцейського апарату в містах визначалися „Статутом благочиння”. Керівництво поліцією покладалося на губернську владу; у прикордонних містах – на військових комендантів; у столицях поліцейське управління контролював Сенат.

4. Нормативно-правову базу міської поліції складали загальнодержавні та регіональні закони та підзаконні акти. Серед першої групи найважливішими були “Установи про губернії” (1775); “Статут благочиння або поліцейський” (1782); „Положення про міську поліцію” (1803). Останнє, зокрема, затвердило механізм формування Міністерством внутрішніх справ штатного розпису для кожного міста, визначення ним кількості частин, кварталів, співробітників, розмірів посадових окладів. Регіональні нормативно-правові акти допомагали вирішувати окремі організаційні питання у межах певних адміністративно-територіальних одиниць.

5. Певним підсумком становлення та розвитку поліції в Російській імперії у ХVІІІ – на початку ХІХ ст. стало створення Міністерства внутрішніх справ, яке за посередництвом підлеглих йому губернаторів здійснювало адміністративно-політичний контроль за населенням усієї Російської імперії, організовувало охорону громадського порядку, займалося боротьбою зі злочинністю.

6. Необхідністю вдосконалення існуючої поліцейської системи, соціально-економічними причинами, зокрема чисельною міграцією до міст великої кількості щойно звільненого без землі селянства, була викликана поліцейська реформа 1862 р. Головними наслідками реформи можна назвати: по-перше, більш чітку, порівняно із „Статутом благочиння”, законодавчу визначеність поліцейських функцій „Тимчасовими правилами”; по-друге, зміни в адміністративно-територіальній структурі поліції (створення замість міської та земської поліції у кожному повіті повітових поліцейських управлінь); по-третє, відокремлення від поліції функцій суду та попереднього слідства (передані суду та судовим слідчим) та функцій благоустрою (передані органам земського та міського самоврядування).

7. В Одесі, внаслідок здійснення поліцейської реформи та прийняття Міського положення 1863 р., відбувся перехід багатьох наглядових та контролюючих функцій до органів міського самоврядування. Важливим було те, що передання частини функцій міської поліції органам міського самоврядування сприяло формуванню у їх структурі власних поліцейських підрозділів. Зокрема, в Одесі було створено міську торгову поліцію та міську господарчу поліцію.

8. Реформування одеської міської поліції у 1876 р. було зумовлене низкою чинників: загальноімперською реформою поліції; єврейськими погромами, що вимагало підсилення нагляду за настроями населення; постійним зростанням злочинності, зокрема у приміських районах.

9. Реформа привела до: збільшення кількості поліцейських чиновників, зокрема нижньої ланки (нижні чини, таємні агенти тощо); впровадження інституту поліцейських урядників, основним завданням яких був нагляд за порядком у власній окрузі, вживання оперативно-розшукових заходів, профілактика злочинів; впровадження адресних столів та інституту прописки; створення одеської приміської поліції.

10. Складна політична та соціально-економічна ситуація на початку ХХ ст. привела до певних структурних та функціональних змін одеської міської поліції: зростання кількості поліцейських чиновників; створення нових структурних підрозділів; збільшення контрольно-наглядових функцій; охорона громадського порядку під час масових акцій громадян; використання спеціально тренованих собак для розшуку злочинців; впровадження кабінетів науково-судової медичної експертизи; застосування нових наукових методів розкриття злочинів.

13. Серед багатьох функцій одеської міської поліції на початку ХХ ст. одними з найважливіших були санітарна функція (сприяння місцевому ветеринарному лікарю у впровадженні заходів запобігання захворюванню тварин) та функція охорони майна та порядку (впровадження інституту нічних сторожів).

14. Зростанням активності злочинного світу та діяльністю проти нього одеської міської поліції протягом другої половини ХІХ ст. було зумовлене виникнення у 1902 р. карного розшуку як окремого структурного підрозділу в межах одеської міської поліції. Одеський карний розшук (поряд із петербурзьким та московським) став зразком при впровадженні у 1908 р. розшукових відділень в інших містах Російської імперії.

Загалом можна стверджувати, що одеська міська поліція була матеріалом для апробації експериментальних нововведень під час реформування поліції в Російській імперії. Про це свідчить, наприклад, створення в Одесі торгової поліції на 7 років раніше, ніж в інших містах; введення у 1876 р. до штатного розпису одеської поліції окремої статті (1000 руб.) на розшукову діяльність; впровадження в Одесі у 1871 р. адресних столів та інституту прописки, що пізніше було поширено на всю імперію; створення в Одесі у 1902 р. на 6 років раніше, ніж в інших містах Російської імперії, відділення карного розшуку.

Публікації автора:

1. Петровський В.М. Формування міської поліції в Російській імперії наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. // Південноукраїнський правничий часопис: Науковий журнал. – Одеса. – 2006. – № 1. – С. 207–210.

2. Петровський В.М. Функції міської поліції по забезпеченню митних та інших правил торгової діяльності у містах за Статутом благочиння 1782 року // Митна справа. – 2006. – № 3. – С. 59–63.

3. Петровський В.М. Зародження та становлення судово-медичної експертизи в Одесі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. // Митна справа. – 2006. – № 5. – С. 69–73.

4. Петровский В.М. Этапы формирования розыскных функций городской полиции в Российской империи // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2006. – Вип.. 28. – С. 243-246.

5. Музыченко П.П., Петровский В.М. Становление городской полиции в Российской империи (на материалах Одессы) // Полицейское право: Науч.-практ. журнал. – Омск. – 2006. – № 2. – С. 90–95.

6. Петровський В.М. Каральний кодекс за Статутом Благочиння 1782 року // Римське право і сучасність: Матер. ІV наук.-метод. конф. (19–20 травня 2006 р., м. Одеса). – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 82–84.

7. Петровський В.М. Християнські засади в діяльності міської поліції Російської імперії у другій половині ХVІІІ ст. // Право, держава, духовність: Шляхи розвитку та взаємодії: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. ОНЮА “Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії”(3 вересня 2006 р., м. Одеса). – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 286–288.

8. Петровський В.М. Створення та діяльність розшукового відділення в структурі Одеської міської поліції // Тези доп. 10-ї ювілейної звітної наук. конф. професор.-виклад. і аспірант. складу ОНЮА “Правове життя сучасної України” (27 – 28 квітня 2007 р., м. Одеса). – Одеса: Фенікс, 2007. – С. 66–68.