У дисертації вирішена задача теоретичного обґрунтування складових ринку праці молоді та шляхів його становлення у трансформаційній економіці. Основні результати дослідження полягають у наступному. 1. Доведено, що ринок праці молоді, як складова ринку праці, є продуктом історичного розвитку ринкових відносин і характеризується специфікою формування в конкретних умовах функціонування економічної системи. Ринок праці молоді в умовах трансформаційної економіки за своїм змістом і організаційно-функціональною структурою відрізняється від ринку праці молоді сформованої ринкової економіки. Ринок праці молоді в Україні має специфічні риси, зумовлені перебігом трансформаційних процесів. 2. Використання відтворювального підходу до визначення особливостей ринку робочої сили молоді дозволяє розглядати людський капітал молоді як адекватну розвинутій ринковій економіці форму вираження продуктивних сил молодої людини. Залучення їх до системи соціально орієнтованої ринкової економіки в якості провідної ланки суспільного відтворення означає, що людський капітал молоді виступає домінуючим чинником економічного зростання. Розподільчі та перерозподільчі процеси на ринку робочої сили молоді є формою прояву взаємодії пропозиції та попиту у відповідності і структурою суспільних потреб і власності, і водночас способом подолання невідповідності між якістю робочої сили молоді та рівнем і характером засобів виробництва, тобто джерелом розвитку продуктивних сил, чинником економічного зростання. 3. Аналіз використання людського капіталу молоді в сучасних умовах свідчить про наявність суперечностей між обсягами і структурою попиту на робочу силу молоді та обсягами і структурою пропозиції. Методологічною основою їх подолання є запропонована в роботі модель організаційно-функціональної взаємодії "ринку робочої сили молоді", "ринку трудових послуг молоді" та "ринку освітніх послуг". Виділені зони взаємодії дозволили розкрити механізм формування сукупності технічних, економічних, правових, соціальних умов, які визначають попит на робочу силу та її пропозицію. 4. Ситуація на ринку праці молоді України характеризується наявністю значного прихованого безробіття. Виробничий сектор пристосувався до цього явища шляхом створення специфічних форм організації соціально-трудових відносин, що знижують його ефективність та "законсервовують" негативний стан справ на ринку праці. Призупинення подальшого спаду виробництва можливо вимагає негайного застосування таких заходів: зміни методики визначення рівня безробіття і наближення офіційних показників до реально існуючих; трансформація механізму формування заробітної плати на підприємствах усіх без винятку форм власності та господарювання шляхом її перетворення у форму оплати за ринкове визнаними результатами; проблема зайнятості та безробіття молоді потребують проведення структурних та інституціональних перетворень, що сприятиме притоку капіталу й робочої сили молоді до конкурентоспроможних підприємств. 5. Узагальнення результатів проведеного аналізу впливу нових форм господарювання на рівень зайнятості молоді свідчить, що зміна форм власності не сприяла докорінному розширенню попиту на робочу силу, а лише забезпечили рух її певної частини у реальний сектор. 6. На основі кореляційно-регресійного аналізу побудована модель, яка описує об'єктивну реальність наявності кореляційних зв'язків варіації безробітної молоді та певним віковим і освітнім рівнем осіб. Коефіцієнти детермінації дозволили розподілити за значимістю вплив факторних ознак на результативне явище: а) за чинником освіти: найбільша частка загальної варіації 98,1% пояснюється змінами сукупної безробітної молоді з повною середньою освітою; найменша частка загальної варіації 56,9% пояснюється чинником вищої освіти; б) за віковим чинником: найбільша частка загальної варіації 98,2% пояснюється зміною безробітної молоді у віці 18-21 рік; зміна вікової групи 25-28 років визначає найменшу частку результативної варіації 96,2%. 7. З метою становлення ринку праці молоді пропонуються заходи державного регулювання, спрямовані на посилення соціальної орієнтації функціонування ринку праці молоді та посилення трудової мотивації на основі обґрунтування ринкових критеріїв праці молоді. |