У висновках узагальнені основні ідеї та положення дисертаційного дослідження, що мають наукове і практичне значення: 1. Аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури свідчить про наявність широкого спектру науково-теоретичних підходів до вивчення лобізму як політичного явища. При цьому вказується на принциповий недолік, характерний для методологічних розробок, що використовуються у вітчизняній політичній науці: прагнення розширити рамки «поняття» лобізму. Розширення складу учасників лобістської діяльності позбавляє явище властивої йому специфіки, роблячи можливим його застосування під час опису будь-якої взаємодії. У результаті під поняттям «лобізм» розуміють найрізноманітніші явища, тільки не його класичну, демократичну модель. Визначено, що специфіка лобізму якнайповніше розкривається в паралельному застосуванні інституційного і комунікативного підходів, через вивчення інститутів, що складаються в політичній системі взаємодій і транслюють різноманітні інтереси в сферу повноважень держави за допомогою формальних і неформальних правил комуникацій. 2. Дослідження зарубіжної практики лобізму дозволило встановити, що лобізм є однією з форм впливу суспільства на державу, що забезпечує їх взаємодію за функціональним напрямом. Саме через лобізм як інститут представництва інтересів як громадян, так і організованих груп, що діють у рамках формальних і неформальних відносин, відбувається вплив суспільства на державне управління. Домінування позитивних чи негативних аспектів лобізму залежить не тільки від певних методів діяльності груп інтересів, але і від характеру політичних і правових інститутів, суспільного укладу і традицій, у яких вони діють. І хоча лобістська практика формально регулюється далеко не у всіх державах, проте, вона в більшості своїх форм і проявів носить цивілізований характер. 3. Трансформація суспільно-політичних зв'язків і відносин, нові ціннісні орієнтири заклали в основу поведінки суб'єктів лобістської діяльності відповідні стереотипи політичної поведінки і стратегії просування інтересів. Приклади цивілізованого лобізму в Україні демонструють громадські організації, проте лобістська діяльність неадекватна їх потенціалу. Розширення практики тіньового лобіювання негативно відбивається на всіх сферах суспільного життя. Створюючи привілейоване положення для одних суб'єктів лобізму (крупних бізнес-структур), тіньовий лобізм виступає як соціальна несправедливість для інших (громадських асоціацій), сприяючи зростанню соціальної напруженості в суспільстві, соціального цинізму і соціальної безвідповідальності у бізнесі. 4. Поступове скорочення тіньового сектора в політиці і економіці повинне проводитися на основі здійснення комплексу радикальних політичних, економічних і правових заходів, направлених на обмеження тінізації сфер суспільного життя. Визначено, що загальною методологією процесу демократизації лобізму в Україні є обмеження інтервенції бізнес-інтересів у сфері публічної політики і держави, і посилення ролі і безпосереднього впливу громадських організацій на процес формування і реалізації державної політики за допомогою прозорих технологій лобіювання. Інституціоналізація лобізму за допомогою встановлення, закріплення і регулювання певних норм, правил, статусів і ролей дозволить трансформувати стихійну, латентну лобістську діяльність в регульовану. 5. Високому рівню інституційного розвитку громадянського суспільства відповідає цивілізована модель лобіювання, що здійснюється в рамках формальних правил і надає можливості представництва широкого спектру інтересів. Діяльність за представництвом групових інтересів в органах державної влади, що спирається на опосередковане лобіювання, відрізняється високим ступенем антикорупційної складової і різноманітністю своїх прийомів, що відкриває широкі можливості для становлення цивілізованого лобізму в Україні. Для організаційно-правового і наукового забезпечення подальшого дослідження лобізму пропонується: здійснити розробку правового регулювання механізмів впливу суспільних інституцій на вироблення державної політики; розвивати і впроваджувати сучасні принципи соціального партнерства, концепції соціальної відповідальності бізнесу, цивілізованного лобізму в Україні; включити в курс підготовки магістрів спеціальності «Політологія» спецкурсу «Лобізм як політичне явище» і ввести в курс підвищення кваліфікації для державних службовців тему «Лобіювання інтересів: теорія і практика». |