68. Гомонай Василь Васильович. Становлення і розвиток законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.): дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004.
Анотація до роботи:
Гомонай В.В. Становлення і розвиток законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2004.
Вперше на рівні монографічного дослідження комплексно розглядається проблема становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькі республіці. У дисертаційній роботі проаналізовано проблеми становлення законодавства про господарську діяльність, виявлено особливості розвитку законодавства про господарську діяльність на різних етапах досліджуваного періоду (1918-1938 рр.). У дисертації з’ясовано особливості правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності на різних територіях Чехословацької республіки.
На підставі проаналізованих та встановлених закономірностей становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці внесені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України про господарську діяльність.
У дисертації здійснено історико-правове узагальнення і нове вирішення завдання, яке полягає у поглибленні історико-правових знань стосовно становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.), що є внеском здобувача у правничу науку. Основні висновки результатів дисертаційного дослідження полягають у наступному:
Виокремлено три основні періоди становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці. Встановлено, що перший етап (жовтень 1918 – 1920 рр.) характеризувався реформами в господарській сфері, становленням законодавства про господарську діяльність на основі законодавства Австро-Угорщини. Другому періоду (двадцятих років ХХ століття) притаманний інтенсивний розвиток законодавства про господарську діяльність. Прикметною особливістю третього періоду (тридцятих років ХХ століття) було перенесення ряду повноважень законодавчих органів на виконавчі органи, які приймали рішення в багатьох господарських справах. Виконавча влада наділялася широкими повноваженнями у регулюванні господарських відносин.
Встановлено, що Чехословацька республіка, створена в 1918 році, вирішила своє ставлення до передреволюційних правових норм, що діяли на її державній території, на основі методу рецепції. Норми, запозичені та перенесені на територію республіки з австрійського та угорського правового полів були різними, і належали до різних частин території республіки. З огляду на значну різницю в правовому розвитку чеських земель, Словаччини та Закарпаття були використані дві різні правові системи. У державі виникала ситуація, коли водночас існували дві різні правові системи, тобто існував правовий дуалізм.
Обгрунтовано, що проблемою становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність залишалося те, що, як в чеських землях, так і в Словаччині та Підкарпатській Русі, більшість джерел права, успадкованих від Австро-Угорщини були написані німецькою чи угорською мовами.
Встановлено, що законотворчий процес у початковий період першої Чехословацької республіки був дуже інтенсивним. Нормативно-правові акти, які набрали чинності за досить складних умов на початковому етапі розвитку держави, не завжди відповідали високим критеріям, інколи містили помилки, нерідко були недопрацьованими.
На основі аналізу нормативно-правових актів доведено, що на початковому етапі існування першої Чехословацької республіки було створено велику кількість різних за повноваженнями органів, які відігравали важливе значення у господарському житті республіки.
Встановлено, що значна частина економічного потенціалу після утворення Чехословацької республіки залишалася в руках попередніх власників, насамперед австрійців, німців та угорців. Безпосередньо після закінчення війни робилися спроби змінити відносини власності на користь “своїх” підприємців. Це робилося посередництвом так званої нострифікації (нострифікаційної акції), – господарської та правової акції, проведеної внаслідок відокремлення Чехословацької республіки від Австро-Угорщини. Метою акції була реєстрація на території Чехословаччини підприємств, створених ще за часів монархії, які після її розпаду здійснювали свою діяльність на території Чехословаччини, а місцем розташування яких вважалися інші держави колишньої монархії. Нострифікаційна акція відкрила широкі можливості для закріплення позицій внутрішнього чехословацького фінансового капіталу.
Обґрунтовано, що третій етап існування першої Чехословацької республіки посідає особливе місце у розвитку законодавства Чехословаччини, маючи ряд характерних рис. Однією із них було передача ряду повноважень законодавчих органів виконавчим органам. У цьому аспекті слід зазначити, що виконавчі органи приймали рішення з багатьох господарських проблем. Виконавча влада наділялася широкими повноваженнями у регулюванні господарських відносин. Парламент послідовно та неухильно відштовхувався на другорядну роль у правовому регулюванні господарської діяльності.
Доведено, що у передмюнхенській Чехословацькій республіці справа дійшла до узаконення приписів боротьби проти недобросовісної конкуренції через ратифікацію низки міжнародних договорів проти недобросовісної конкуренції, укладення угод із різними державами з вказаної проблеми та прийняття закону Чехословацької республіки “Про недобросовісну конкуренцію“ та інших нормативних актів.
Встановлено, що у першій Чехословацькій республіці питанню правового регулювання торгівельної діяльності, як одного із видів господарської діяльності приділялася значна увага.
З’ясовано, що внутрішній господарській політиці Чехословаччини був притаманний монополізаційний процес, який знайшов підтримку в законодавстві. Зокрема, передбачалися пільгові умови при створенні різних правових форм підприємств, які служили монополізації. Підтримка монополізаційних тенденцій нормативним втручанням знайшла своє відображення в різних сферах господарської діяльності.
Обгрунтовано, що в перші два періоди становлення і розвитку законодавства пр господарську діяльність (1918 рік - 20-і роки ХХ століття) держава втручалася лише у ключові питання економіки. Аналіз законодавства свідчить, що вже на ранньому етапі свого існування Чехословаччина намагалася створити правові основи, які б гарантували розвиток таких економічних складників демократичного суспільства, як ринок, підприємництво, приватна власність, регуляція і саморегуляція, гарантування державних інтересів в економіці.
Виявлено, що після припинення діяльності Австро-Угорського банку на території Чехословаччини його функції передавалися міністерству фінансів. Була створена банківська рада міністерства фінансів, яка діяла до утворення і початку функціонування Чехословацького Національного банку. Дисертант приходить до висновку, що з правової точки зору, банківську раду необхідно характеризувати як утворення sui generis, яке виникло в особливий період для виконання особливих завдань.
Доведено, що внесення змін та доповнень до Конституції Чехословацької республіки, було пов’язано з хаосом у правовій практиці і паралельному існуванні старих та нових правових норм. Зміна Конституції покликана була оживити механізм правового регулювання, а збільшення кількості депутатів парламенту повинно було сприяти усуненню недоліків правової теорії та практики.
На основі аналізу норм Конституції Чехословаччини доведено, що вона була однією з найдемократичніших у післявоєнній Центральній Європі і забезпечувала для своїх громадян широкі права і свободи. Однак, її недоліком було те, що серед громадянських прав і свобод не закріплялися соціально-економічні права. Вони не ввійшли до Конституції навіть у обсязі Веймарської Конституції, яка, поряд з іншими конституціями, служила для Чехословацької Конституції взірцем.
Аргументовано, що хоча у період першої Чехословацької республіки було прийнято велику кількість нормативно-правових актів, які регулювали господарські відносини, проте значна кількість нормативно-правових актів після прийняття зазнавала значних змін. Підтвердження цьому – обсяжні Збірники законів і розпоряджень Чехословацької республіки того часу. Але при цьому більша частина законодавства за своїм змістом не була принципово новою.
Встановлено, що в чинному законодавстві України, необхідно усунути прогалину оскільки поняття “господарська діяльність” розуміється неоднозначно. Є розбіжності в розумінні цього поняття. До прийняття Господарського кодексу України поняття “господарська діяльність” в трьох нормативно-правових актах розумілося по-різному.
Доведена необхідність прийняття в державі закону чи включення до Господарського кодексу України правових норм, які би врегульовували питання меж державного втручання в господарську діяльність.
Публікації автора:
Гомонай В.В. Теоретичні аспекти господарської діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ, 2003. – Випуск 22. – С. 400–405.
Гомонай В.В. Утворення першої Чехословацької республіки та проблеми правового регулювання господарської діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ, 2003. – Випуск 23. – С. 39–44.
Гомонай В.В. Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. –Львів, 2004. – Випуск 39. – С. 161–164.
Гомонай В.В. Законодавче регулювання нострифікаційної акції в першій Чехословацькій республіці // Вісник Київського університету права. –– Київ, 2004. – Число 2. – С. 82–84.
Гомонай В.В. Правовий статус картелів в 1-ій Чехословацькій республіці // Регіональні студії. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ужгород, 27 листопада 2003 р. – Ужгород, 2003. – С. 154–158.
Гомонай В.В. Господарська діяльність: поняття та ознаки // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія юридична. – Ужгород, 2003. – Спецвипуск 2. – С. 98–102.
Гомонай В.В Нострифікаційна акція в 1-ій Чехословацькій республіці // Динаміка наукових досліджень: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 7–8.
Гомонай В.В. Правове регулювання економіки в 1-ій Чехословацькій республіці // Наука і освіта 2003: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 20-24 січня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 3–5.
