Проведене дослідження й узагальнення його результатів на історичному, методично-практичному рівнях підтверджують гіпотезу й дають підстави зробити такі висновки: Формування комп'ютерної освіти як однієї зі складових освіти відбувалось у процесі розвитку комп’ютерних технологій у міру того, як поширювались знання про інформаційні технології, про їх вплив на суспільство, про можливості їх застосування у навчанні та відбувались зміни парку ЕОМ. Аналіз літературних джерел та наукових досліджень показав, що практика світової та вітчизняної системи комп'ютерної освіти відбиває активний пошук шляхів інтеграції сучасних інформаційних технологій у процес навчання. Можна прогнозувати, що в майбутньому завдання й функції впровадження структурних елементів комп’ютерної освіти будуть складовими діяльності будь-якого педагога різних рівнів навчальних закладів освіти. Основним засобом формування інформаційної культури студента педагогічного коледжу на сучасному етапі є курс «Основи інформатики та комп'ютерної техніки», наслідком вивчення якого має стати наявність систематизованих знань, умінь і навичок з інформатики. Засвоєння загальних методів інформатики сприяє підвищенню рівня професійної підготовки студентів педколеджів, розширенню спектру: аналітичних умінь за рахунок оволодіння системно-інформаційним підходом до аналізу навколишньої дійсності (зокрема педагогічних явищ і процесів) та основними принципами управління; гностичних умінь, пов’язаних перш за все з оволодінням основного методу інформатики – моделювання. Освоєння цього методу, безумовно, буде корисним для студентів як у загальнопедагогічному плані, так і в плані вдосконалення навчального процесу за рахунок ефективного використання моделей як інструменту пізнання на предметних уроках. Більш того, освоєння потенційних можливостей комп'ютера як унікального інструменту моделювання приведе на якісно новий ступінь підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів; проективних умінь за рахунок формування алгоритмічного й операційного стилю мислення, спрямованого на вибір оптимальних рішень; орієнтаційних умінь, пов’язаних зі світоглядною значимістю курсу інформатики; рефлексивних умінь, які перш за все визначаються специфікою роботи за комп'ютером, що потребує аналізу результатів своєї діяльності; інформаційних умінь, що визначаються не тільки комунікативними навичками, але й можливостями використання комп'ютера як джерела інформації.
Один з ефективних способів уведення нових інформаційних технологій у систему вищої освіти полягає в тому, щоб поєднати цей процес з удосконаленням змісту, методів та організаційних форм навчання. Виявлено, що головними дидактичними умовами застосування новітніх інформаційних технологій у навчальному процесі є:
усвідомлення педагогами необхідності використання комп’ютерних технологій з метою підвищення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу; можливість організації роботи в інтерактивному режимі; швидкий зворотний зв’язок між користувачем та окремими засобами НІТ; візуалізація закономірностей, які вивчаються, й процесів, що реально відбуваються; керування зображенням на екрані монітора різних об’єктів, явищ; реєстрація, збір, накопичення й обробка інформації про процеси, об’єкти та явища, що вивчаються; архівування достатньо великих обсягів інформації з можливостями легкого доступу, передачі та спілкування користувача з центральним інформаційним банком даних; оволодіння студентами навичками роботи з комп’ютерною технікою та наявність у них стійкої мотивації щодо систематичної роботи з програмами різного дидактичного призначення на етапах засвоєння, оновлення, відпрацювання навчального матеріалу та під час проведення контрольних заходів. Експериментальне дослідження дало змогу виявити позитивні якості обґрунтованої нами дидактичної системи. Доведено, що навчальний модуль виконує інтегративні функції, зокрема, функцію управління навчанням. Експериментальне дослідження педагогічної ефективності розробленої нами модульної програми курсу інформатики підтвердило, що її застосування інтенсифікує пізнавальну діяльність студентів, надає навчальному процесові гнучкості, дозволяє оперативно реагувати на різноманітні ситуації.
Отримані висновки про становлення й розвиток комп'ютерної освіти у педагогічних коледжах у світовому просторі та в Україні дають підстави для висловлення наступних рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів в організації застосування НІТ у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів: Зміни, що відбуваються у суспільстві, вимагають від працівників вищої ланки освіти та науковців:
розробки теоретичних і методичних основ комп'ютерної освіти; формування змісту комп'ютерної освіти; сприяння оновленню програм і навчальних планів з інформатики з урахуванням їх модульного структурування; врахування принципів навчання: безперервності, систематичності, міжпредметності, інтеграції та диференціації знань; активного впровадження інноваційних технологій навчання при вивченні курсу інформатики; забезпечення навчально-виховного процесу сучасними підручниками та посібниками; розробки програмного забезпечення курсу. Необхідним і вкрай важливим є розв’язання проблеми створення системи підвищення кваліфікації викладачів курсу інформатики. Організація поступового переходу до відкритої навчальної архітектури. Отримання позитивного ефекту від процесу впровадження НІТ у навчальний процес можливе за умови належної фінансової підтримки програм комп’ютеризації.
Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку комп'ютерної освіти в педагогічних коледжах. Подальшого дослідження та наукового обґрунтування потребують психолого-педагогічні та валеологічні аспекти взаємодії комп’ютера й людини, питання управління навчальним процесом в умовах дидактичного комп’ютерного середовища, розробка і наукове обґрунтування методики впровадження НІТ у процес викладання загальноосвітніх та професійно спрямованих дисциплін. |
