1. У дисертації наведено теоретичне уточнення особливостей взаємодії систем „Я” та „не-Я” з естетичними компонентами особистості. Становлення особистості й формування Я-образу відбувається в процесі життя особистості як унікальний і неповторний продукт самої особистості. Механізмом формування та становлення Я-образу є процес трансформації, який веде особистість до гармонійності, більшого саморозуміння та адекватного ставлення до себе. Встановлено наявність постійно діючого процесу змін систем “Я” та “не-Я”, провідним елементом у цьому процесі є естетичні почуття, які регулюють рух думок, образів і дій, спрямовують втілення власної гармонії в довкілля, у гармонію предметів, у красу, і саме завдяки цім почуттям відбувається трансформація та формування Я-образу. 2. На основі діагностичного комплексу методик визначено стан естетичних почуттів, рівні естетичного прийняття та естетичної потреби, досліджено структурні компоненти Я-образу. Аналіз сучасних поглядів на природу, зміст та функції естетичних почуттів, дав змогу виокремити 3 стани естетичних почуттів у особистості: стан активізації естетичних почуттів, стан пригнічення почуттів (сплячий), стан відсутності естетичних почуттів. Емпіричне дослідження стану естетичних почуттів та особливостей Я-образу, встановило, що для групи досліджуваних характерним є низька когнітивна складність і диференційованість Я-образу. Має прояв несформоване самопізнання і самосвідомість. Низький рівень диференційованості Я-образу свідчить про уразливість та несформованість Я-образу, його спрощеність та викривленість. Діагностика стану, сформованості та рівня прояву естетичних почуттів свідчить, що естетичні почуття перебувають на останніх позиція у свідомому виборі досліджуваних, а отже зупинились у своєму розвитку на стані пригнічення або стані відсутності; домінують наївно-реалістичні реакції на твори мистецтва. 3. Доведено, що особистість, у якої відбувається активізація естетичних почуттів та естетичної потреби, змінює своє ставлення до зовнішнього світу, до себе, набуває нового рівня самосвідомості, а отже і формування гармонійного Я-образу. Я-образ завдяки процесу трансформації стає більш когнітивне диференційованим, оновленим та відкритим до нового досвіду, що у свою чергу прискорює самовизначення та самореалізацію індивіда та призводить до гармонійного розвитку та конструктивного становлення особистості. 4. На основі узагальнених даних про особливості структури Я-образу та естетичних компонентів було апробовано та експериментально підтверджено ефективність соціально-психологічного тренінгу. Під час проведення першого блоку тренінгу відбулась гармонізація особистості, яка поєднує оптимальні „Я”-орієнтації, самоприйняття своєї природи, високу саморегуляцію, саморозвиток та ефективне здійснення основних видів функціонування особистості, таких як самопізнання й самовизначення, спілкування, саморегуляція емоцій і поведінки. У експериментальній групі під час проведення другого блоку тренінгу відбулись зміни у розподілі їх почуттів. Згідно аналізу результатів, естетичні почуття піднялись з останніх позицій майже на перші, гностичні почуття стали домінантними, тобто головною метою у експериментальній групі стало пізнання, пізнання себе, інших, оточуючого світу, через призму естетичних почуттів. Кореляційний аналіз між експериментальною групою та еталонним показником естетичних почуттів є доказом збільшення статистично значущих коефіцієнтів кореляції, тобто збільшився показник осіб з середнім та високим рівнем естетичних почуттів. Таким чином, під час тренінгу відбувається перехід естетичних почуттів зі стану пригнічення у стан активізації. У експериментальній групі домінуючими стали емоційно-образний, художньо-естетичний способи сприйняття естетичних об’єктів. 5. Підтверджена запропонована модель Я-образу, яка дає змогу стверджувати, що взаємозв’язок між системами “Я” та “не-Я” стає гармонійним при наявності та розвинутості таких компонентів особистості як, естетична потреба, естетичне відношення, система естетичних почуттів та естетичне сприйняття. Цей зв’язок має двосторонній характер: особистість яка перебуває в естетичній рівновазі з оточуючим світом, не тільки сприймає об’єкти, але й естетично на них реагує, тобто система естетичних почуттів виконує функції регулятора дій та вчинків особистості. Перспектива подальших досліджень полягає у розробці цілісної психологічно обгрунтуваної концепції естетичного розвитку у закладах освіти, визначення головних її принципів згідно вікових груп. З іншого боку, потребують розробки сучасні діагностичні методи спрямовані на визначення рівня естетичної потреби, стану естетичних почуттів, загального впливу творів мистецтва на особистість, а також створення корекційних програм спрямованих своєю дією на естетичну сферу особистості. |
