У дисертаційній роботі досліджено актуальну тему стандартизації освіти державних службовців в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу сформулювати такі висновки й рекомендації. Джерельний аналіз стану досліджуваної проблеми показав, що в наукових публікаціях лише частково розкриваються питання, які висвітлюють тему даного дослідження. Зокрема науковцями розроблено загальну теорію та методологію стандартизації вищої освіти, досліджуються теорія і методика державних стандартів професійної освіти; розглядаються питання якості вищої освіти, створення міжнародних стандартів оцінювання.
Є публікації з державного управління, присвячені питанням удосконалення підготовки управлінських кадрів, післядипломній освіті та зарубіжному досвіду стандартизації професійної підготовки державних службовців, але саме тема стандартизації цієї освіти в Україні розглянута недостатньо, зокрема науковцями не розглядалися теоретико-методологічні аспекти та технології розроблення та впровадження галузевого стандарту освіти до системи підготовки державних службовців в Україні. Розгляд теоретико-методологічних аспектів розробки і впровадження стандартів освіти в галузі ”Державне управління” показав, що:
стандарт вищої освіти є складною, відкритою системою, що у свою чергу складається з підсистем – державної, галузевої та варіативної компонент стандарту. Зазначені складові також поділяються на велику кількість підсистем нижчого порядку, які є основою процесу стандартизації освіти державних службовців в Україні; побудова елементів системи стандартів здійснюється за принципом цілепокладання, прогностичності, технологічності, діагностичності, які повинні забезпечити ефективність функціонування системи в цілому та її складових; основу методології стандартизації освітньої галузі ”Державне управління” складає суб’єктно-діяльнісний підхід, характерною ознакою якого є пріоритет умінь та навичок над знаннями в процесі фахової підготовки державних службовців. Визначення змісту освіти та вирішення завдань навчання фахівців є безперервним процесом та відбувається за певним алгоритмом, який включає: загальну мету навчання (місію програми); стратегічні навчальні цілі; визначення форм навчання; застосування ефективних методів навчання; вибір засобів навчання, адекватних цілям підготовки фахівців; перевірку якості підготовки; аналіз відповідності змісту місії та стратегічним цілям навчання та коригування змісту програми для досягнення на наступному етапі загальної мети навчання. Розробка та впровадження складових стандарту освіти в галузі державного управління – освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми та засобів діагностики якості освіти в галузі ”Державне управління” має такі особливості: базується на запровадженні принципу цілепокладання; проведенні комплексної діагностики якості освіти управлінців через магістерську роботу; введенні до структури кваліфікаційних випробувань оцінювання стажування в органах влади та запровадженні кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі практичні рекомендації щодо оцінювання якості освіти фахівців в галузі державного управління:
ліквідувати дублювання перевірки під час кваліфікаційного екзамену опанування слухачами фундаментальних та прикладних знань, які було отримано під час навчання, тобто перевіряти опанування випускниками змісту навчання під час поточного та підсумкового контролю з дисциплін; державну атестацію (кваліфікаційні випробування) фахівців проводити за допомогою магістерської роботи за встановленими галузевим стандартом освіти якісними та кількісними показниками (критеріями), що дозволяє оцінити якість освіти та перевірити весь комплекс знань та умінь, здобутих під час навчання; віднести кваліфікаційний екзамен до варіативної частини підготовки магістрів державного управління, тобто проводити його зі спеціалізації, а розробку та впровадження його технологій віднести до компетенції навчального закладу; оцінювати уміння фахівця виконувати типові завдання діяльності через комплексну діагностику магістерської роботи, а здатності фахівця – через діагностику проходження ним стажування за критеріями, встановленими засобами діагностики якості освіти галузевого стандарту освіти; ввести оцінку за стажування як складову підсумкової оцінки державної атестації випускника. Критеріями визначення якості підготовки фахівців в галузі державного управління можуть бути визначені також вимоги до якості освіти, встановлені Європейською акредитаційною асоціацією програм з державного управління (ЕАРАА). Таким чином, перетворення складної системи навчання управлінців органів державного управління та місцевого самоврядування має розвиватися шляхом створення універсального стандарту освіти державних службовців як програми вдосконалення та самовдосконалення, що триває протягом усієї кар’єри фахівця, і сприятиме виробленню нової управлінської ідеології, підвищенню адміністративної культури, формуванню готовності управлінського персоналу до прийняття рішень та підвищенню особистої відповідальності в умовах розвитку демократичного суспільства. Стандартизація освіти в галузі державного управління в Україні зумовлює необхідність перегляду підходів до вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням якості підготовки державних службовців, технології запровадження стандарту у систему підготовки фахівців, комплексного підходу до оцінювання якості освіти та відповідності цієї освіти вітчизняним і міжнародним стандартам підготовки державних службовців. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї теми. Перспективи її подальшого розвитку автор пов’язує з розробленням цілісної системи навчання державних службовців, основою якої можуть стати галузеві стандарти освіти. Подальший розвиток теми дослідження може здійснюватись у таких напрямах: розроблення загальних освітніх стандартів, які були б наскрізними для всіх категорій державних службовців (галузева компонента), причому застосування стандартів можливе як у підготовці так і в післядипломній освіті державних службовців; а також під час адаптації програм підготовки фахівців з державного управління до Європейського простору вищої освіти; розроблення систем якості підготовки та безперервної освіти фахівців; розроблення великої кількості стандартів зі спеціалізацій (варіативної компоненти освітніх стандартів), що відображували б широкий спектр діяльності державних службовців. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальшому вдосконаленні процесу стандартизації підготовки фахівців з державного управління, державних службовців Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки України, Головним управлінням державної служби України, навчальними закладами, іншими організаціями, які причетні до системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в галузі державного управління. | 