Закут Ваiль Рафiк. Стан жовчоутворюючої та жовчовидiльної функцiї печiнки при хронiчних гепатитах i цирозах печiнки у динамiцi лiкування. : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Закут Ваіль Рафік. Стан жовчоутворюючої та жовчовидільної функції печінки при хронічних гепатитах і цирозах печінки у динаміці лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
Робота присвячена обґрунтуванню діагностичного значення стану жовчоутворюючої й жовчовидільної функції печінки у хворих на хронічні гепатити (ХГ) та цирози печінки (ЦП) алкогольного та криптогенного генезу з помірною та вираженою активністю патологічного процесу в печінці, а також обґрунтованою патогенетичної терапії у цих хворих. На підставі вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних, морфологічних проявів у 131 хворого на ХГ і ЦП виділені клініко-лабораторні критерії, які відображують порушення стану жовчоутворення та жовчовиділення в залежності від форми, етіологічних факторів та активності патологічного процесу в печінці. Показано, що порушення жовчовиділення проявляється різними формами дисфункції жовчного міхура та сфінктерів жовчовидільної системи. Порушення жовчоутворення характеризується зміною біохімічних властивостей жовчі та ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот.
Використання гепабене у хворих на ХГ та гепабене у комплексі з настойкою ехінацеї у хворих на ЦП призводить до покращення функціонального стану печінки з нормалізацією жовчовиділення, покращенням біохімічних властивостей жовчі та холесекреторної функції печінки. При порівнянні з карсилом гепабене викликає більш вражений лікувальний ефект із скороченням терміну лікування хворих на ХГ та ЦП.
Хронічні гепатити (ХГ) та цирози печінки (ЦП) перебігають із порушенням жовчоутворюючої та жовчовидільної функції печінки різного ступеня вираженості. Ці зміни залежать від форми захворювання, тяжкості перебігу та активності патологічного процесу в печінці, функціонального стану гепатоцитів, стану ПОЛ та АОЗ та імунної реактивності у хворих.
Порушення жовчовидільної функції печінки у хворих на ХГ та ЦП проявляється дисфункцією жовчного міхура та сфінктерного апарату жовчовидільної системи із зміною тонусу жовчного міхура та сфінктерів, швидкості виділення жовчі та випорожнення жовчного міхура, що супроводжується порушенням нейрогуморального балансу та нейротрофічних процесів у слизовій оболонці жовчного міхура та жовчовидільних протоків, негативно впливає на рівень збудливості та акомодації нервово-мязового апарату гепатобіліарної системи.
Порушення жовчоутворюючої функції печінки у хворих на ХГ та ЦП проявляється зміною біохімічних властивостей жовчі, що передусім характеризується зниженням вмісту ліпідного комплексу, а надалі супроводжується підвищенням вмісту холестерину та суми жовчних кислот із зниженням показників холатохолестеринового коефіцієнта у міхуровій та печінковій жовчі. Виявлені зміни найбільш значні у хворих на ХГВА та ЦП та знаходяться у прямій залежності від стану ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот та тяжкості перебігу патологічного процесу в печінці.
Порушення холесекреторної функції печінки у хворих на ХГ та ЦП супроводжуються змінами вмісту вільних, конюгованих та суми жовчних кислот у жовчі та сироватці крові, що спричинене порушенням утворення первинних, вторинних та третинних жовчних кислот та ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот, перебігаючих із передчасною деконюгацією, надлишковим пасажем жовчних кислот до товстої кишки, компенсаторним збільшенням синтезу жовчних кислот у печінці та тривалим збереженням стану саморегуляції.
Застосування гепабене в комплексному лікуванні хворих на ХГ, а також гепабене у поєднанні з ехінацеєю у хворих на ЦП, сприяє покращенню функціонального стану печінки, відновленню процесів жовчовиділення та біохімічного стану жовчі, холесекреторної функції печінки.
Порівняльна оцінка ефективності застосування гепабене, а також його поєднання з ехінацеєю у хворих на ХГ та ЦП викликає більш виражений лікувальний ефект та сприяє скороченню строків лікування порівняно з результатами застосування карсилу.
Публікації автора:
Закут Вайль Рафик. Состояние желчевыделения и биохимические свойства желчи при хронических гепатитах и циррозах печени // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.-№4.-С.55-58.
Закут Вайль Рафик. Состояние холесекреторной функции печени при хронических гепатитах и циррозах печени // Медицина сьогодні і завтра.-2001.-№1.-С.59-62.
Закут Вайль Рафик. Влияние гепабене на состояние желчевыделения и биохимические свойства желчи у больных хроническими гепатитами // Експериментальна і клінічна медицина.-2001.-№1.-С.85-87.
Закут Вайль Рафик. Некоторые аспекты желчеобразования и желчевыделения и их роль в прогрессировании заболеваний печени // Медицина сьогодні і завтра.-2000.-№2.-С.46-48.
Пат. №41846А, А61В10/00, G 01 №33/00. Спосіб діагностики хронічних дифузних захворювань печінки: Пат. 41846А, А61В10/00, G 01 33/00/ Хворостінка В.М., Закут Вайль Рафік; ХДМУ. - №2001053610; Заявл. 29.05.2001; Опубл. 17.09.2001; Бюл. №8. Автор самостійно виконав біохімічні дослідження та визначення стану жовчоутворюючої, жовчовидільної функції печінки.