У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що знайшло своє відображення у встановленні патогенетичних особливостей комбінованого токсичного ураження хлоридами кадмію і свинцю та натрію нітритом, обґрунтуванні доцільності застосування гістидинату міді у поєднанні з ентеросорбентом ”Фібросил” для корекції виявлених порушень. У результаті вирішення наукового завдання було зроблено такі висновки: 1. Хлорид кадмію в дозі 6 мкг-1 і хлориду свинцю в дозі 6,5 мгкг-1 за окремого введення викликають достовірне зниження показників антиоксидантної (глутатіонпероксидазна і глутатіонредуктазна активність, SH-групи і церулоплазмін) і детоксикаційної (деметилазна і гідроксилазна активність мікросом гепатоцитів) систем. Хлорид кадмію спричиняє більш виражені негативні зміни у печінці й крові експериментальних тварин, ніж хлорид свинцю. 2. Дія хлоридів кадмію і свинцю супроводжується розвитком синдрому ендогенної інтоксикації, що проявляється достовірним зростанням еритроцитарного індексу інтоксикації, вмісту молекул середньої маси в крові та підвищенням активності амінотрансфераз, кислої та лужної фосфатаз. 3. За комбінованого введення солей кадмію і свинцю в організмі експериментальних тварин настають зміни показників антиоксидантної і детоксикаційної систем, які за спрямованістю залишаються такими, що спостерігалися за умов окремого впливу досліджуваних ксенобіотиків, але за інтенсивністю істотно перевищують кожного з них, що свідчить про взаємне підсилення їх дії. 4. Найбільші відхилення показників досліджуваних захисних систем організму під впливом комбінації хлоридів кадмію і свинцю спостерігаються на перший і третій дні після їх введення: активність глутатіонпероксидази в гепатоцитах знижується, відповідно, на 38 і 25 %, глутатіонредуктази – на 12 і 24 %, вміст SH-груп у печінці – на 24 і 30 %, церулоплазміну в крові – на 15 і 23 %. Підвищення зазнають: еритроцитарний індекс інтоксикації – на 39 і 49 %, рівень молекули середньої маси крові – на 19 і 26 %, активність лужної фосфатази крові – на 39 і 49 %, кислої фосфатази – на 28 і 38 %. 5. Комбіноване введення тваринам хлоридів кадмію, свинцю та натрію нітриту зумовлює істотно більші порушення функціонального стану захисних систем організму порівняно з тими, які викликаються тільки солями важких металів, хоча спрямованість змін досліджуваних показників залишається однаковою. 6. Особливістю патогенезу комбінованої дії хлоридів кадмію і свинцю та натрію нітриту є виражене зростання ендогенної інтоксикації та вплив на функціональний стан плазматичних та лізосомальних мембран, на що вказує достовірне збільшення еритроцитарного індексу інтоксикації, вмісту молекул середньої маси, активності амінотрансфераз, лужної і кислої фосфатаз у крові. 7. Застосування металокомплексу гістидинату міді знижує прояви токсичного впливу хлоридів кадмію, свинцю і натрію нітриту: зменшується рівень ендогенної інтоксикації, покращуються показники антиоксидантної і детоксикаційної систем та проникності плазматичних і лізосомальних мембран. 8. Корекція метаболічних порушень, зумовлених комбінованою дією хлоридів кадмію, свинцю та натрію нітриту, з використанням гістидинату міді в поєднанні з ентеросорбентом ”Фібросил” супроводжується більшим наближенням до норми показників захисних систем організму, але провідна роль належать гістидинату міді. 9. Особливостями корегувальної дії гістидинату міді й Фібросилу при досліджуваній патології є наближення до норми показників антиоксидантної системи, нормалізація показників детоксикаційного мікросомального окиснення, функціонального стану клітинних і цитоплазматичних мембран, вмісту в крові молекул середньої маси. |