Анотація до роботи:

Костенко А.Г. Стан окиснювального метаболізму при дії на організм іонізуючої радіації, надлишкового надходження фториду натрію та його корекція антиоксидантами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню стану окиснювального метаболізму при ізольованій і сполученій дії на організм іонізуючої радіації та фториду натрію і його корекції антиоксидантами.

Виявлено, що зміни перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантного захисту (АОЗ) в печінці і крові залежать від доз радіації, фториду натрію і їх сумісної дії. Малі дози іонізуючої радіації і фториду натрію переважно стимулюють АОЗ в тканинах і призводять до деякого накопичення продуктів ПОЛ в крові; великі дози пригнічують АОЗ і викликають накопичення продуктів ПОЛ в крові і, особливо, в тканинах печінки.

Встановлено, що під впливом іонізуючої радіації і фториду натрію спостерігається істотне зниження концентрації АТФ і, відповідно, енергетичного потенціалу. При цьому спостерігається певна залежність у динаміці між концентраціями АТФ, цАМФ і цГМФ. Після сумісної дії великих доз радіації і введення фториду натрію протягом 6-ти місяців пригнічуються пластичні процеси – синтез РНК і білків (глобулінів і гістонів) в печінці.

Результати досліджень свідчать про профілактичний і терапевтичний ефект застосування певного комплексу антиоксидантів (b-каротину, a-токоферолу, аскорутину, унітіолу) за експериментально розробленою схемою в умовах ізольованого та сполученого впливу радіації і фториду натрію. Комплекс антиоксидантів попереджає або корегує глибокі порушення процесів ПОЛ, енергетичного метаболізму і тим самим послаблює розвиток інтоксикації і збільшує резистентність організму.

У дисертації наведене нове рішення наукової проблеми механізмів ізольованого і сполученого впливу на організм двох екологічних факторів - іонізуючої радіації і фтору, надане теоретичне обґрунтування профілактичної і коригуючої дії певного комплексу антиоксидантів в цих умовах.

1. При дії малих доз радіації в крові підвищується вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, що відображається в посиленні перекисного гемолізу еритроцитів, знижується активність каталази і вміст церулоплазміну. В печінці відбувається активація компенсаторних метаболічних процесів - системи антиоксидантного захисту, що проявляється підвищенням активності каталази, супероксиддисмутази і зниженням утворення малонового діальдегіду. Вплив малих доз радіації (0,25 Гр і 0,5 Гр сумарно на протязі місяця) викликає більш глибокі зміни перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в крові, а великих (7 Гр сумарно на протязі 3-х днів) – в печінці.

2. На відміну від дії малих доз, при великих дозах радіації в печінці не знижується, а збільшується вміст малонового діальдегіду і зменшується активність каталази, що свідчить про посилення перекисного окиснення ліпідів, яке виснажувало ресурси низькомолекулярних метаболітів – антиоксидантів. Під впливом великих доз іонізуючої радіації знижується синтез РНК, глобулінів і гістонів в печінці. Нестача макроергів і азотних основ сприяє розвитку глибоких порушень метаболізму, нуклеїнових кислот. Зниження синтезу РНК і гістонів свідчить про те, що метаболічні зрушення в умовах випромінювання зачіпають фундаментальні клітинні процеси.

3. При введенні фториду натрію на протязі шести місяців в печінці концентрація малонового діальдегіду (до і після інкубації) і активність супероксиддисмутази підвищувались, але менше, ніж при трьохмісячному введенні, а активність каталази знижувалась менш. Ці зміни, можливо, засновані на включенні адаптивних реакцій організму на інтоксикацію: посиленого всмоктування есенціальних антиоксидантів, підвищеного надходження фтору в тверді тканини, де він депонується. При розвитку хронічної фтористої інтоксикації порушується енергетичний метаболізм, що проявляється зниженням концентрації аденозиндифосфату, швидкості ендогенного дихання і збільшенням вмісту аденозинмонофосфату. Причиною біоенергетичних порушень, певно, є посилення пероксидного пошкодження мітохондрій в тканинах печінки і пригнічення фтором активності цитохромоксидази. Фторид натрію активує аденілатциклазну систему, що призводить до збільшення концентрації цАМФ і зниження – цГМФ, внаслідок чого посилюються енергозалежні процеси адаптації.

4. Вплив малих доз випромінювання одночасно з фтористою інтоксикацією супроводжується збільшенням концентрації малонового діальдегіду, активності супероксиддисмутази, вмісту холестерину, перекисного гемолізу еритроцитів і різким зниженням активності каталази і вмісту церулоплазміну в крові. Активність перекисного окислення ліпідів і порушення в системі антиоксидантів більш виразні у крові, ніж в печінці.

5. Сумісна дія малих доз іонізуючого випромінювання і фториду натрію на протязі місяця характеризується глибокими змінами енергетичного метаболізму. Радіація і підвищене надходження фториду натрію в організм знижують швидкість ендогенного дихання, порушують дихальний контроль, продукцію АТФ, АДФ, креатинфосфату та підвищують концентрацію неорганічного фосфору. В результаті, дія двох факторів порушує тканинне дихання, процеси окиснювального фосфорилювання, що приводить до розвитку тканинної гіпоксії.

6. При впливі великих доз радіації після одно-, трьох- і шестимісячного надходження фториду розвивається синдром пероксидації, що призводить до виснаження антиоксидантного захисту. Максимальне зростання вмісту малонового діальдегіду в печінці відмічається при опроміненні після трьохмісячного надходження фтору. Після шестимісячної сумісної дії відбувається зниження активності каталази і збільшення активності супероксиддисмутази в печінці. В крові максимальний приріст концентрації малонового діальдегіду відмічається при шестимісячному впливі і супроводжується прогресивним зниженням активності каталази і зростанням активності супероксиддисмутази.

7. При сумісному впливі фториду натрію і малих доз іонізуючого випромінювання на протязі місяця виявлені зміни активності аденілатциклазної системи в печінці щурів: значне підвищення концентрації цАМФ і зниження – цГМФ. Після одно і шестимісячного введення фториду натрію і дії великих доз випромінювання відбувається зниження вмісту цАМФ і підвищення – цГМФ. Після введення фториду натрію на протязі шести місяців і впливі великих доз радіації пригнічуються пластичні процеси в печінці (знижується синтез РНК і білків) і зменшується виживання тварин.

8. При сумісній дії іонізуючої радіації і фториду натрію домінуючий вплив відносно активації перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту виявляє радіація, яка порушує метаболізм енергетичних фосфатних сполук, пригнічує тканинне дихання, синтез АТФ, РНК і білків.

9. Введення певного комплексу антиоксидантів, який включає: -каротин, унітол, -токоферол і аскорутин, на фоні хронічного затруєння фтором (6 місяців) попереджає розвиток процесів пероксидації і зниження рівня антиоксидантного захисту. Концентрація малонового діальдегіду (до і після інкубації) і активність супероксиддисмутази зменшуються в печінці і крові, активність каталази підвищується. Антиоксиданти, що виявляють специфічну дію, посилюють неспецифічну резистентність організму на рівні регуляторних систем, які впливають на метаболізм. В крові концентрація церулоплазміну, який продукується печінкою, наближається до норми.

10. Вплив вказаного комплексу антиоксидантів після хронічної фтористої інтоксикації (протягом 6-ти місяців) гальмує наростання перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту, сприяє нормалізації вмісту малонового діальдегіду (до і після інкубації), активності каталази в печінці, а також обмежує підвищення рівня малонового діальдегіду в крові. Вміст церулоплазміну, холестерину, дієнових кон’югатів, активність супероксиддисмутази в крові зберігають значення, характерні для інтоксикації.

11. Попереднє введення комплексу антиоксидантів на протязі 12 днів до опромінення здійснює суттєвий профілактичний вплив на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз; спостерігається тенденція до нормалізації концентрації малонового діальдегіду (до і після інкубації), активності каталази і супероксиддисмутази в печінці. В крові концентрація церулоплазміну, холестерину, активність каталази наближаються до норми, після опромінення в сумарній дозі 7 Гр. Введення комплексу антиоксидантів після опромінення менш ефективне, ніж превентивне його застосування. Позитивний ефект проявляється переважно в печінці і менше – в крові.

12. Паралельне введення фториду натрію (на протязі 6-ти місяців) і комплексу антиоксидантів з наступним опроміненням викликає виражену тенденцію до нормалізації параметрів перекисного окиснювання ліпідів і антиоксидантного захисту, а також коригуюче впливає на енергетичний метаболізм. При цьому суттєво знижується концентрація малонового діальдегіду (до і після інкубації), активність супероксиддисмутази і підвищується активність каталази в печінці. Достовірно нормалізується вміст малонового діальдегіду (після інкубації), церулоплазміну, активність каталази і супероксиддисмутази в крові. Коригуючий вплив на окиснювальне фосфорилювання сприяє ресинтезу макроергічних сполук.

Практичні рекомендації

1. Результати проведених наукових досліджень можуть бути використані при розробці практичних заходів для підвищення ефективності терапії хронічної фтористої інтоксикації і радіаційних ушкоджень за допомогою певного комплексу антиоксидантів.

2. Комплекс антиоксидантів може застосуватись, поряд з іншими лікувальними заходами, з метою підвищення резистентності організму до ізольованої дії радіації, фториду натрію і їх сполученого впливу, шляхом корекції порушень окиснювального метаболізму.

3. Показники окиснювального метаболізму можуть бути використані і для виявлення можливих патогенетичних механізмів, і як критерії ранньої діагностики та об’єктивної оцінки несприятливого впливу іонізуючої радіації.

4. Одержані експериментальні дані можуть використовуватися при розробці практичних питань застосування певного комплексу антиоксидантів в клініці з метою підвищення ефективності профілактики і лікування при опромінюванні в умовах надлишкового надходження фториду в організм мешканців ендемічних по фтору регіонів, особам, які працюють на видобутку і переробці уранових руд, лікарям-рентгенологам.

Публікації автора:

1. Костенко А.Г. Изменение состояния свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы в тканях печени и крови при воздействии ионизирующей радиации после поступления фторида натрия в организм в течение месяца // Вестник проблем современной медицины. – Полтава – Харьков. - 1995. – Вып.11. – С. 17-19.

2. Костенко А.Г. Влияние комбинированного ежедневного воздействия малых доз радиации в течение одного месяца на свободнорадикальное окисление и функцию антиоксидантной защиты в печени и крови // Вестник проблем биологии и медицины . – Полтава – Харьков. – 1996. – Вып. 11.- С. 87-92.

3. Костенко А.Г. Показатели свободнорадикального окисления, антиоксидантной защиты в печени и крови животных при различных дозах и сроках воздействия ионизирующей радиации // Вестник проблем биологии и медицины . – Полтава –Харьков. – 1997. - Вып. 22. - С. 72-79.

4. Костенко А.Г. Изменение энергетического метаболизма и содержания циклических нуклеотидов в печени животных при ежедневном воздействии малых доз радиации // Вестник проблем биологии и медицины . – Полтава – Харьков. – 1997. – Вып. 32. - С. 52-59.

5. Костенко А.Г. Влияние больших доз радиации на состояние свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты в печени и крови белых крыс // Проблеми екології та медицини. – 1998. – Т. 2, № 5-6. – С. 25-26.

6. Костенко А.Г. Изменение метаболизма в печени белых крыс при воздействии больших доз радиации после шестимесячного введения фторида натрия // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава.-Харьков - 1998. - Вип. 16. – С. 48-51.

7. Костенко А.Г. Изменение энергетического метаболизма, концентрации циклических нуклеотидов в печени белых крыс при воздействии больших доз ионизирующей радиации // Проблеми екології та медицини. – 1998. – Т. 2, № 5-6. – С. 16-18.

8. Костенко А.Г. Воздействие больших доз ионизирующей радиации после повышенного введения фторида натрия в организм на свободнорадикальное окисление и антиоксидантную защиту крови // Світ медицини та біології. – 2006. - № 1. – С. 36-41.

9. Костенко А.Г. Состояние свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты в печени и крови при малых дозах облучения // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2006. – Т.1, Вип.1. – С. 367-370.

10. Костенко А.Г. Цебржинський О.І. Деякі патобіохімічні зміни в тканинах печінки при її ішемії та фтористій інтоксикації // Вестник проблем биологии и медицины . – Полтава – Харьков. – 1997. – Вып. 26. - С. 61-64. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни вмісту малонового діальдегіду та АТФ в печінці щурів при фтористій інтоксикації, аналіз одержаних результатів).

11. Трибрат Т.А., Костенко А.Г., Цебржинский О.И. Патология печени, изменение антиоксидантного статуса и радиация // Анналы хирургической гепатологии. – 1998. – Т. 3, № 3. – С. 288-289 (Безпосередньо дисертанту належать дані про стабілізацію і нормалізацію рівня пероксидації в крові і печінці, а також енергетичного метаболізму в печінці щурів при введенні антиоксидантів в організм, аналіз результатів).

12. Костенко А.Г., Полянская В.П., Звягольская И.Н. Влияние повышенного поступления фторида натрия в условиях воздействия радиации на процессы метаболической адаптации в печени белых крыс // Проблеми екології та медицини. – 1998. - № 5-6. - С. 30-32 (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в печінці після трьохмісячного введення фториду натрію, їхній аналіз).

13. Трибрат Т.А., Костенко А.Г., Цебржинский О.И. Антиоксидантная система больных хроническими воспалительными заболеваниями печени после воздействия ионизирующего излучения // Лікарська справа. - 1999. - № 1. – С. 23-25. (Безпосередньо дисертанту належать дані про застосування антиоксидантів і їх вплив на пероксидацію в крові і печінці та енергетичний метаболізм, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

14. Костенко А.Г. Матвіенко Т.М., Катрушов О.В., Михайлець М.С., Костріков Д.В., Коваль Т.Ї. Функціональний стан системи вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту в організмі тварин при хронічному впливі фтору та іонізуючої радіації // Проблеми екології та медицини. – 1999. – № 6. – С. 67-70. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту в печінці і крові тварин при сумісній дії іонізуючого випромінювання і фтору, їхній аналіз).

15. Костенко А.Г., Міщенко А.В. Зміна активності антиоксидантного захисту і процесів перекисного окислення ліпідів у тканинах тонкого кишечнику і печінці при фтористій інтоксикації та радіації // Одеський медичний журнал. – 2000. - № 6. – С. 13-15. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників вільнорадикального окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у печінці при фтористій інтоксикації та дії радіації, аналіз одержаних результатів).

16. Мищенко А.В., Костенко А.Г. Изменение процессов тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования в тканях тонкого кишечника и печени белых крыс при фтористой интоксикации // Проблеми екології та медицини. – 2000. – № 2-3. – С. 7-9 (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників тканинного дихання та окислювального фосфорилювання в тканинах печінки щурів при фтористій інтоксикації, їхній аналіз, формулювання висновків).

17. Костенко А.Г., Міщенко А.В. Зміна тканинного дихання й окисного фосфорилювання в тканинах тонкого кишечнику і печінки білих пацюків під впливом фтористої інтоксикації та радіації // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001 – Т. 5, № 2. – С. 329-331. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни функціонального стану мітохондрій печінки щурів при опроміненні в дозі 7 Гр після місячного введення фториду натрію, їхній аналіз).

18. Костенко А.Г., Міщенко А.В. Вплив поєднаної хронічної дії підвищених доз натрію фториду та іонізувального опромінення на антиоксидантний статус та енергетичний обмін у печінці тварин // Український радіологічний журнал. - 2001. - № 4. – С. 413-417. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни антиоксидантного статусу, енергетичного метаболізму, функціонального стану мітохондрій та вмісту РНК, білків і циклічних нуклеотидів у печінці щурів, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

19. Костенко А.Г., Мищенко А.В., Глебова Я.Ю., Филатова В.Л., Нижниченко Ж.Н. Изменение тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования в тканях тонкого кишечника и печени белых крыс при воздействии фтористой интоксикации и радиации // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2002. – Т.2, Вип.1. – С. 25-26. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників енергетичного метаболізму у тканинах печінки білих щурів при фтористій інтоксикації та впливі радіації, їхній аналіз, формулювання висновків).

20. Міщенко А.В., Костенко А.Г., Ришко В.В. Зміни вмісту аденіннуклеотидів у тканинах тонкого кишечнику і печінки білих щурів при фтористій інтоксикації та впливі іонізуючої радіації // Одеський медичний журнал. – 2002. - № 2. – С. 11-12. (Безпосередньо дисертанту належать дані про зміни показників енергетичного метаболізму у тканинах печінки щурів при фтористій інтоксикації та впливі опромінення, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

21. Костенко А.Г., Мищенко А.В. Влияние комплекса антиоксидантов на состояние свободнорадикального окисления в печени и крови при введении фторида натрия и воздействии ионизирующей радиации // Український медичний альманах. – 2002. - №. 1. – С. 81-84. (Безпосередньо дисертантом проведені експериментальні дослідження та аналіз їхніх результатів).

22. Клименко Н.А., Костенко А.Г. Профилактика свободнорадикального окисления и нарушений антиоксидантной защиты при воздействии ионизирующей радиации // Медицина сегодня и завтра. – 2004. - № 2. – С. 26-28. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження та їхній аналіз)

23. Пат. 10765 А України, МПК А 61К31/375. Спосіб профілактики дії іонізуючого опромінення / Костенко А.Г., Цебржинський О.І., Бобирьов В.М. (Україна). - № 96010045; Заявл. 05.01.96; Опубл. 25.12.96., Бюл. 4. (Проведенні біохімічні дослідження. Внесок здобувача – 90 %).

24. Пат. 10766 А України, МПК А 61К31/355. Спосіб лікування та профілактики фтористої інтоксикації / Костенко А.Г., Цебржинський О.І., Бобирьов В.М. (Україна). - № 96010046; Заявл. 05.01.96; Опубл. 25.12.96., Бюл. 4. (Проведенні біохімічні дослідження. Внесок здобувача – 90 %).

25. Костенко А.Г., Педик В.П. Влияние фтора на процессы внутриклеточной адаптации при гипоксии // Тез. докл. обл. научно-практ. конф. “Научно-технический прогресс, охрана окружающей среды, фундаментальные проблемы медицины и биологии”. – Полтава, 1988. – С. 193. (Безпосередньо здобувачем проведені експериментальні дослідження та аналіз результатів).

26. Костенко А.Г., Педик В.П. Некоторые метаболические особенности течения ишемии на фоне фтористой интоксикации // Тез. докл. обл. научно-практ. конф. “Научно- технический прогресс, охрана окружающей среды, фундаментальные проблемы медицины и биологии”. – Полтава, 1988. – С.194. (Безпосередньо здобувачем проведені експериментальні дослідження та аналіз результатів).

27. Тыртышников И.М., Педик В.П., Костенко А.Г., Петрова Т.А., Лимаренко Н.П. Метаболические основы изменения резистентности организма к гипоксии под влиянием фтора и ГБО // Тез. докл. IV Всесоюз. съезда патофизиологов; 3-6 октября 1989 г. – М., 1989. – Т. 2. – С. 505. (Здобувачем виконані біохімічні дослідження синтезу РНК і білків в печінці).

28. Костенко А.Г. Изменение концентрации свободных аминокислот и перекисного окисления липидов в печени при ишемии на фоне повышеного поступления фтора в организм и применения ГБО // Тез. докл. конф, “Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины”, посвященной 70-летию института. – Полтава, 1991. – Т. 2. – С. 146.

29. Костенко А.Г., Тыртышников И.М. Изменение энергетического обмена в печени белых крыс при облучении на фоне воздействия фторида натрия // Тез. докл. конф. “Наукова естафета ювіляра”. Наук. конф., присвячена 70-річчю професора П.Т. Максименка. – Полтава, 1992. – С.46. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження змін енергетичного обміну в печінці в умовах сумісної дії опромінення і фториду натрію та аналіз результатів).

30. Костенко А.Г., Тыртышников И.М. Особенности изменений показателей перекисного окисления липидов в печени при воздействии радиации и фторида натрия // Тез. докл. конф. “Наукова естафета ювіляра”. Наук. конф., присвячена 70-річчю професора П.Т. Максименка. – Полтава, 1992. – С.48. (Здобувачем проведені дослідження змін показників вільнорадикального окиснення в печінці та аналіз результатів).

31. Костенко А.Г. Изменение некоторых показателей перекисного окисления липидов в печени при облучении и шестимесячном введении фторида натрия // Матеріали наук.-практ. конф. “Фтор. Проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. – Полтава, 1993. – С. 44.

32. Костенко А.Г. Изменение некоторых показателей перекисного окисления липидов в печени белых крыс при воздействии ионизирующей радиации на фоне повышенного поступления фторида натрия в организм // Науч. тр. (докл. и матер.) Третьего Международ. симпоз. “Системно-антисистемная регуляция в живой и неживой природе”. – Киев, 10-13 ноября 1993. – С.30.

33. Костенко А.Г. Изменение некоторых показателей энергетического обмена в печени при комбинированном действии на организм фторида натрия и радиации // Матер. Міжнарод. наук. конф., присвяченої 80-річчю професора Золотарьової Т.В. – Полтава, 1993. – С. 294.

34. Костенко А.Г. Влияние фторида натрия на показатели перекисного окисления липидов в печени белых крыс // Матер. доп. Укр. наук. конф. “Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтії”, 24-25 листопада 1993 р. – Полтава. - Ч.2. – С. 41-42.

35. Костенко А.Г., Тыртышников И.М., Лимаренко Н.П., Петрова Т.А., Педик В.П. Изменение пародонта при повышеном поступлении фторида натрия в организм и лечебном применении ГБО // Матер. наук.-практ. конф. “Фтор. Проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. – Полтава, 1993. – С. 44. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження тканин пародонту при введені фториду натрію та аналіз їхніх результатів).

36. Тыртышников И.М., Костенко А.Г., Лимаренко Н.П., Педик В.П., Петрова Т.А., Коломиец Н.А., Вишневский Л.Л. Фтор – фактор изменения резистентности организма к гипоксии // Матер. наук.-практ. конф. “Фтор. Проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. – Полтава, 1993. – С. 85-86. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, надані дані про зміни синтезу РНК, білків, концентрації АТФ в печінці при дії фториду).

37. Педик В.П., Костенко А.Г., Тыртышников И.М., Горишная О.В. Фтор, пластические процессы и ГБО // Матер. наук.-практ. конф. “Фтор. Проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. – Полтава, 1993. – С. 64-65. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження показників енергетичного обміну при фтористій інтоксикації).

38. Тыртышников И.М., Костенко А.Г., Лимаренко Н.П., Петрова Т.А., Педик В.П., Осауленко В.М., Олексюк В.И., Коломиец Н.А. Особенности острого стресса на фоне фтористой интоксикации // Матер. наук.-практ. конф. “Фтор. Проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. – Полтава, 1993. – С. 87-88. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження впливу опромінення тварин на різних етапах дії фториду).

39. Тиртишніков І.М., Горішна О.В., Костенко А.Г., Костенко В.О., Лазарєва З.О., Олексюк В.І., Пловецька І.А. Молекулярні механізми фтористої і нітратної інтоксикації і особливості стресу на її фоні // Тез. доп. Пленуму наук.-мед. тов-ва патофізіологів України. “Клітинні та молекулярні механізми розвитку патологічних процесів”. Львів, 23-25 вересня 1993 р. – С.42. (Здобувачу безпосередньо належать дані про зміни показників активності аденілатциклазної системи в печінці).

40. Костенко А.Г. Зміни енергетичного метаболізму і пероксидного окиснення ліпідів у печінці білих щурів при 6-місячній дії фториду натрію і радіації // Матер. V Конгр. Світової Федерації Українських лікарських товариств. 4-9 вересня 1994 р. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 35.

41. Тыртышников И.М., Костенко А.Г., Горишный Б.М., Горишная О.В., Мищенко А.В., Олексюк В.И., Парташникова С.Г., Глєбова Л.Ю. Фундаментальные механизмы фармакологического эффекта ГБО при интоксикациях // Матер. Першого Нац. з’їзду фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”. – Полтава, 1995. – С. 170. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження в умовах хронічної фтористої інтоксикації).

42. Костенко А.Г. Вплив комбінованої дії іонізуючої радіації та фториду натрію на стан оксидантної системи в печінці білих щурів // Тез. доп. 2 з’їзду радіобіологів України. – Дніпропетровськ, 1995. – С. 12.

43. Костенко А.Г. Состояние свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы в тканях печени и крови при комбинированом воздействии ионизирующей радиации и повышенного поступления фторида натрия в организм // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини. – Республ. зб. наук. праць. – Донецьк, 1995. – Т.2. – С.120-122.

44. Костенко А.Г., Костенко В.О., Цебржинський О.І., Глєбова Л.Ю, Бондаренко В.В., Лазарєва З.О. Особливості стресу за умов інтоксикації та запалення. Матер. Пленуму Тов-ва патофізіологів України. (Чернівці, 20-22 травня) // Фізіол. журн. – 1998. – Т.44, № 4. – С. 85. (Дисертантом наданий матеріал щодо механізмів фтористої інтоксикації, проведений аналіз результатів експериментальних досліджень).

45. Костенко А.Г., Костенко В.О., Цебржинський О.І., Глєбова Л.Ю, Бондаренко В.В., Денисенко С.В., Романцев О.Ю. Роль змін прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в розвитку різних патологічних процесів // Матер. ІІІ Нац. Конгр. патофізіологів України з міжнародною участю, (Одеса, 27-29 травня) // Фізіол. журн. – 2000. – Т.46, № 2, додат. – С. 82-83. (Здобувачем наданий матеріал щодо змін прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в розвитку фтористої інтоксикації, проведений аналіз результатів).

46. Костенко А.Г., Рябушко Н.Н., Сидоренко И.И., Гасюк А.П., Цебржинский О.И. К механизмам токсичности фторида натрия // Тез. доп. І з’їзду токсикологів України; 11-13 жовтня 2001 р. – К., 2001. – С.95. (Здобувачем надані результати дослідження механізмів фтористої інтоксикації, проведений їхній аналіз).

47. Костенко В.О., Костенко А.Г., Денисенко М.В., Оренчук О.П., Щіров О.В., Глєбова Л.Ю., Міщенко А.В., Назаренко С.М. Механізми порушення окисних процесів у тканинах при надлишковому утворенні оксиду азоту з екзогенних попередників / Матер. IV Нац. Конгр. патофізіологів України з міжнародною участю // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3. - №2, Ч.1. – С. 202-204. (Здобувачем надані результати досліджень механізмів фтористої інтоксикації, проведений їхній аналіз).